119. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладення шлюбу.

Під умовами укладення шлюбу слід розуміти обставини, наявність яких необхідна для того, щоб шлюб мав юридичну силу.розрізняють позитивні та негативні умови укладення шлюбу. Наявність позитивних дає можливість укладення шлюбу, що ж стосується негативних, то саме їх відсутність дає таку можливість (перешкоди до укладення шлюбу). умови вступу в шлюб: Досягнення шлюбного віку (ст. 22 СК). Відповідно до СК право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку для жінки і для чоловіка — у вісімнадцять років. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Добровільність шлюбу. Це означає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укладення шлюбу не допускається. Діяти вільно може лише дієздатна особа, тобто та, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Перешкоди до укладення шлюбу: Перебування хоча б однієї з сторін в іншому зареєстрованому шлюбі. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному зареєстрованому у відповідних органах шлюбі, а право на повторний шлюб виникає в кожного з них лише після припинення попереднього шлюбу. Знаходження жінки та чоловіка між собою у родинних зв’язках прямої та в деяких випадках побічної (бокової) лінії споріднення та відносинах, що прирівнюються до родинних. Так, відповідно до ст. 26 СК не допускається укладення шлюбу: між родичами прямої лінії споріднення; між рідними (повнорідними і неповнорідними) братами і сестрами; між двоюрідними братами і сестрами; між рідними тіткою, дядьком і племінником, племінницею; між усиновлювачем і усиновленим; між дітьми, що були усиновлені усиновлювачем. Закон забороняє укладення шлюбів між усиновлювачем і усиновленим та між дітьми, що були усиновлені усиновлювачем. Ця заборона пов’язується з тим, що між ними виникають відносини, що прирівнюються до відносин між батьками і народженою ними дитиною.Між тим, з цього правила існує виняток. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, що були усиновлені ним.У випадку скасування усиновлення допускається укладення шлюбу між усиновлювачем і усиновленою ним дитиною .

120. Особисті немайнові правовідносини подружжя.

особисті немайнові правовідносини подружжя: це – врегульовані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ та інтересів осіб, що перебувають у шлюбі. в основі особистих немайнових правовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. під правовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можливість набуття і реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцнення сім’ї, виховання дітей і досягнення особистого щастя. право на материнство,та право на батьківство. є юридичним правом людини. тому ці особисті немайнові права подружжя, хоч і регулюються різними статтями ск, але фактично виступають єдиним правом подружжя. раво дужини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності індивідуальність особи — це неповторна своєрідність людини. індивідуальність є невід'ємною частиною її фізичного буття. вона робить людину не абстрактною особою, а окремим, неповторним, своєрідним членом суспільства. право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток фізичний розвиток — це процес, спрямований на зміцнення здоров'я, гармонійне удосконалення форм і функцій організму людини. такий розвиток може відбуватись завдяки заняттям фізичними вправами, гігієні праці та побуту тощо. право на вибір прізвища та його зміну. це право виникає ще до реєстрації шлюбу. право дружини та чоловіка на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї принцип рівності чоловіка і жінки є одним із основних принципів регулювання сімейних відносин, він ґрунтується на визнанні рівних цінностей подружжя у шлюбних відносинах. практичною стороною цього принципу є те, що кожен з под­ружжя має рівні правові можливості при набутті, здійсненні та захисті своїх прав. правозастосовчі органи при вирішенні спорів між подружжям мають неодмінно дотримуватись рівності прав та обов'язків учасників спору. право дружини та чоловіка на особисту свободу згідно зі ст. 56 ск змістом особистої свободи кожного з подружжя є право: на вибір місця свого проживання, на припинення шлюбних відносин; на вжиття заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.