Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цсп-гос.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
264.39 Кб
Скачать

21.Правосуб’єктність фізичної особи.

Стаття 24 ЦК Поняття фізичної особи

1.Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.Правосуб’єктність фізичних осіб (індивідуальних суб’єктів правовідносин) — це передбачена нормами права здатність (можливість) бути учасниками правовідносин.Склад правосуб’єктності фізичної особи:•      правоздатність;•      дієздатність;•     деліктоздатність.

Правоздатність — це передбачена нормами права здатність (можливість) індивіда мати суб’єктивні юридичні права і виконувати суб’єктивні юридичні обов’язки. Правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи.

Дієздатність — це передбачена нормами права здатність індивіда самостійно, своїми усвідомленими діями здійснювати (використовувати і виконувати) суб’єктивні юридичні права, обов’язки і нести відповідальність. Дієздатність, на відміну від правоздатності, залежить від віку, фізичного стану особи, а також інших особистих якостей людини, що з’являються у неї в міру розумового, фізичного, соціального розвитку. Повна дієздатність настає з моменту громадянського повноліття,. Повна дієздатність настає з 18 років. Неповна (відносна) дієздатність: 14 — 18 років. Часткова дієздатність – до 14 років.

Деліктоздатність — це здатність нести відповідальність за вчинені правопорушення.

22. Види цивільних правовідносин.

Цивільно-правові відносини - це врегульовані нормами сучасного цивільного права особисті немайнові та майнові відносини, засновані на вільному волевиявленні майново відокремлених, юридично рівних учасників, які є носіями суб'єктивних цивільних прав та обов'язків, що виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів та забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.

1.Залежно від економічного змісту цивільні п/в поділяються на майнові інемайнові.Майнові п/в мають економічний зміст. їх об'єктом є майно (матеріальні блага).Немайнові правовідносини не мають безпосереднього економічного змісту. Вони можуть бути поділені на такі, що пов'язані з майновими правами (право авторства) і такі, що з майновими правами не пов'язані (особисті немайнові права — право на життя, здоров'я,честьтощо).

2. За юридичним змістом цивільні п/в поділяються на абсолютні та відносні. У абсолютних правовідносинах носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість зобов'язаних суб'єктів. Прикладом можуть бути правовідносини власності. У відносних правовідносинах уповноваженому суб'єкту протистоїть одна або кілька конкретно визначених зобов'язаних осіб. Наприклад, у договорі позики уповноваженим суб'єктом є позикодавець, який може вимагати повернення боргу від того, хто отримав позику. 3. За характером здійснення права цивільні п/в поділяються на речові та зобов'язальні. Речові правовідносини — це правовідносини, в яких уповноважений суб'єкт може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно, без сприяння інших учасників цивільних відносин. Прикладом можуть бути зазначені правовідносини власності, сервітутні правовідносини тощо. Зобов'язальні п/в — це правовідносини, в яких уповноважений суб'єкт для здійснення своїх цивільних прав потребує сприяння боржника.

4. Залежно від спрямованості і цілей встановлення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні та охоронні. Регулятивні п/в призначені опосередковувати (регулювати) зв'язки нормального цивільного (торгового) обігу. Вони є типовими для цивільного права. Частіше за все вони встановлюються за допомогою договору. Охоронні правовідносини виникають у випадку необхідності захисту інтересів учасників цивільного обігу цивілістичними засобами. Підставою їх виникнення є цивільне правопорушення.

5. З урахуванням структури змісту правовідносини можуть бути простими та складними. Прості правовідносини мають своїм змістом одне право і один обов'язок або по одному праву і одному обов'язку у кожного із його суб'єктів. Складні правовідносини характеризуються наявністю кількох прав і обов'язків.

Класифікація цивільних правовідносин можлива також за іншими підставами. Так, можуть бути виокремлені строкові та безстрокові правовідносини, активні та пасивні, типові та нетипові, загально-регулятивні та конкретні, організаційні та майнові тощо.