- •Поняття цивільного права.
- •2. Джерела приватного права.
- •3. Значення римського приватного права у сучасному цивільному праві.
- •4. Європейські системи приватного права.
- •5. Приватне право і цивільне право.
- •6.Поняття цивільного права.
- •7. Предмет цивільного права.
- •8. Учасники цивільних відносин.
- •10. Засади цивільного права (цивільного законодавства).
- •11. Структура цивільного права.
- •9. Метод цивільного права.
- •12. Типологія цив права в укр.
- •13. Цив кодекс урср 1963 року.
- •14. Цив кодекс України 2003 року.
- •15. Система норм приватного (цив) права.
- •16. Поняття цив законодавства. Акти цив законодавства україни.
- •17. Дія цив законодавства у часі, в просторі та за колом осіб.
- •18. Застосування цивільного законодавства по аналогії (види аналогій). Поняття та види тлумачення цивільно-правових норм. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •19. Захист цивільних прав та інтересів.
- •20. Поняття та елементи цив правового відношення. Субєктивні цив права та обов’язки.
- •21.Правосуб’єктність фізичної особи.
- •22. Види цивільних правовідносин.
- •23.Поняття та класифікація юридичних фактів у цивільному праві.
- •24.Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •25.Ім’я фізичної особи.
- •26.Місце проживання фізичної особи.
- •27.Поняття та елементи дієздатності фізичної особи. Обсяг дієздатності.
- •30.Акти цивільного стану
- •34. Правосуб’єктність юридичної особи.
- •35. Класифікація юридичних осіб
- •36. Виникнення юридичної особи. Статутні документи юридичної особи.
- •37. Припинення юридичної особи.
- •38.Форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах:
- •40. Речі дії та результати дій як обєкти цивільних прав (правовідносин). Цінні папери як об’єкт цивільних прав.
- •41. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
- •42. Інформація як об’єкт цивільних прав.
- •44. Особливі об’єкти цивільних прав.
- •45. Поняття та види правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •46. Строки у правочинах. Умовні правочини.
- •47. Форма правочину.
- •48. Відмова від правочину.
- •49. Недійсність правочину. Наслідки визнання правочину недійсним.
- •50. Поняття представництва. Підстави виникнення та види представництва.
- •51. Представництво за довіреністю. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
- •52. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обовязків через інших осіб.
- •54. Підстави виникнення права власності. Припинення права власності.
- •55. Право приватної власності.
- •56. Право державної і право комунальної власності.
- •57.Поняття і види права спільної власності. Порядок здійснення права спільної власності.
- •58. Захист права власності. Віндикаційний та негаторний позов.
- •59. Права на чужі речі.
- •60. Емфітевзис та суперфіцій, як види прав на чуже майно. Підстави встановлення та припинення.
- •61. Посідання.
- •62. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •63. Право на охорону здоров’я. Право фізичної особи на медичну допомогу.
- •1 Група:
- •2 Група:
- •3 Група:
- •64. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •65. Поняття права інтелектуальної власності.
- •66. Поняття авторського права та суміжних прав.
- •67. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
- •1. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:
- •2. Відомчі нормативно-правові акти:
- •3. Міжнародні договори:
- •68. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб'єктів цивільного обороту, та на знаки для товарів і послуг.
- •69. Поняття та види зобов’язань. Елементи зобов'язань.
- •70. Підстави виникнення зобовязань. Поняття та значення юридичних фактів. Юридичний (фактичний) склад. Види юридичних фактів.
- •71. Припинення та виконання зобов’язань.
- •72. Поняття договору. Види договору. Зміст (умови) договору.
- •73. Укладання, зміна та розірвання договору. Правові наслідки недотримання встановленої законом форми договору. Правові наслідки зміни або розірвання договору.
- •74. Характеристика засобів забезпечення виконання зобовязань.
- •75. Поняття цивільно – правової відповідальності.
- •76.Підстави цивільно – правової відповідальності.
- •77. Форми цивільно – правової відповідальності.
- •78. Підстави звільнення від відповідальності.
- •79. Загальна характеристика договору купівлі – продажу.
- •80. Права і обовязки покупця і продавця.
- •101. Договір доручення. Наслідки припинення договору доручення.
- •102.Договір управління майном.
- •103.Договір комісії.
- •104. Агентський договір.
- •105. Позика.
- •106. Договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
- •107.Договір банківського рахунку.
- •108. Ліцензійний договір.
- •109. Підстави відповідальності за завдану шкоду. Звільнення від відповідальності за завдану шкоду. Порядок відшкодування шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •110.Публічна обіцянка винагороди.
- •116. Поняття сімейного права. Принципи та система сімейного права.
- •117 . Поняття сім’ї . Види сімейних правовідносин.
- •118. Поняття шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини.
- •119. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладення шлюбу.
- •120. Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •121. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя.
- •122. Поняття та зміст шлюбного договору. Підстави визнання його недійсним.
- •123. Припинення шлюбу.
- •124. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •125. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок позбавлення батьківських прав.
- •126. Специфіка майнових правовідносин батьків та дітей
- •127. Усиновлення.
125. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є крайнім засобом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. Такий засіб може застосовуватись тільки за рішенням суду.
Закон встановлює ряд підстав, з яких батьки можуть бути позбавлені батьківських прав:
1. відмова батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважних причин і невиявлення протягом 6 місяців щодо неї батьківського піклування. Коли жінка поступає в пологовий будинок, то вона пред'являє паспорт, але бувають випадки, коли жінки поступають без паспорта. Здебільшого це ті особи, які мають намір залишити дитину в пологовому будинку і відмовитися від неї. В основному від дітей відмовляються одинокі матері, але бувають випадки, коли від дитини відмовляються і сімейні пари, мотивуючи свою відмову наявністю дітей і скрутним матеріальним становищем. У кожному конкретному випадку суд, вивчаючи матеріали справи, визначає, чи є поважною причина відмови від дитини. І якщо суд визнав, що особа без поважних причин відмовляється забрати дитину з пологового будинку, а тим більше - не виявляє щодо неї батьківського піклування протягом півроку, така особа може бути позбавлена батьківських прав за рішенням суду.
2. ухилення від виконання матір'ю чи батьком своїх обов'язків по вихованню дитини. Таке ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки. Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, тривалого відрядження, створення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина.
3. жорстоке поводження з дитиною.
4. хронічний алкоголізм або наркоманія батьків дитини.
5. будь-які види експлуатації дитини, примушування її до жебракування та бродяжництва.
6. засудження батька чи матері за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Неповнолітні батьки не можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, або коли вони є хронічними алкоголіками чи наркоманами, а також коли батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось з них.
Досить часто позбавлення батьківських прав провадиться одразу з кількох підстав. Пияцтво батьків або одного з них, як правило, поєднане з розпустою, що обумовлює відсутність турботи про дітей, жорстоке поводження з ними, ухилення від виконання обов'язків по вихованню.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується лише тоді, коли усі інші не дають позитивних результатів. Позбавлення батьківських прав допускається лише щодо дітей, які не досягли 18-ти років.
Наслідки: з позбавленням батьківських прав, в принципі, припиняються сімейні правовідносини між батьками і дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надається сім'ям з дітьми;не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Позбавлення батьківських прав як наслідок винної поведінки батьків не може означати їх повного звільнення від батьківських обов'язків по утриманню дітей.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Аліменти на дітей стягуються на користь другого з батьків (опікуна, піклувальника, особи, в сім'ї якої проживає дитина), а також організації, де дитина перебуває на вихованні.
Порядо позбавлення батьківських прав. Позбавлення батьківських прав допускається лише щодо дітей, які не досягли 18 років.
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
1) встановити, що особа свідомо нехтує батьківськими обов'язками, злісно не виконує вимог і рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани);
2) звернутись до органів опіки та піклування, щоб отримати висновок про умови життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та виконання ними батьківських обов'язків;
3) звернутись до суду із заявою про позбавлення батьківських прав.
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав:
☺ одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина;
☺ закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому перебуває дитина;
☺ органу опіки та піклування;
☺ прокурора;
☺ самої дитини, яка досягла 14 років.
ЗАУВАЖТЕ! У всіх випадках органи опіки та піклування, а також прокурор беруть участь у розгляді кожної справи про позбавлення батьківських прав.
Якщо позов про позбавлення батьківських прав пред'явлений до одного з батьків, суд повинен притягти до участі в справі другого з батьків, щоб вирішити питання про передачу йому дитини на виховання.
Якщо дитина мешкала з обома батьками, то в разі позбавлення батьківських прав одного з них, вона лишається на вихованні у другого з батьків.
Якщо ж позбавлені прав обоє з батьків, дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, залежно від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.
