
- •Поняття цивільного права.
- •2. Джерела приватного права.
- •3. Значення римського приватного права у сучасному цивільному праві.
- •4. Європейські системи приватного права.
- •5. Приватне право і цивільне право.
- •6.Поняття цивільного права.
- •7. Предмет цивільного права.
- •8. Учасники цивільних відносин.
- •9. Метод цивільного права.
- •10. Засади цивільного права (цивільного законодавства).
- •11. Структура цивільного права.
- •12. Типологія цив права в укр.
- •13. Цив кодекс урср 1963 року.
- •14. Цив кодекс України 2003 року.
- •15. Система норм приватного (цив) права.
- •16. Поняття цив законодавства. Акти цив законодавства україни.
- •17. Дія цив законодавства у часі, в просторі та за колом осіб.
- •18. Застосування цивільного законодавства по аналогії (види аналогій). Поняття та види тлумачення цивільно-правових норм. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •19. Захист цивільних прав та інтересів.
- •20. Поняття та елементи цив правового відношення. Субєктивні цив права та обов’язки.
- •21.Правосуб’єктність фізичної особи.
- •22. Види цивільних правовідносин.
- •23.Поняття та класифікація юридичних фактів у цивільному праві.
- •24.Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •25.Ім’я фізичної особи.
- •26.Місце проживання фізичної особи.
- •27.Поняття та елементи дієздатності фізичної особи. Обсяг дієздатності.
- •30.Акти цивільного стану
- •34. Правосуб’єктність юридичної особи.
- •35. Класифікація юридичних осіб
- •36. Виникнення юридичної особи. Статутні документи юридичної особи.
- •37. Припинення юридичної особи.
- •38.Форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах:
- •40. Речі дії та результати дій як обєкти цивільних прав (правовідносин). Цінні папери як об’єкт цивільних прав.
- •41. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
- •42. Інформація як об’єкт цивільних прав.
- •44. Особливі об’єкти цивільних прав.
- •45. Поняття та види правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •46. Строки у правочинах. Умовні правочини.
- •47. Форма правочину.
- •48. Відмова від правочину.
- •49. Недійсність правочину. Наслідки визнання правочину недійсним.
- •50. Поняття представництва. Підстави виникнення та види представництва.
- •51. Представництво за довіреністю. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
- •52. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обовязків через інших осіб.
- •54. Підстави виникнення права власності. Припинення права власності.
- •55. Право приватної власності.
- •56. Право державної і право комунальної власності.
- •57.Поняття і види права спільної власності. Порядок здійснення права спільної власності.
- •58. Захист права власності. Віндикаційний та негаторний позов.
- •59. Права на чужі речі.
- •60. Емфітевзис та суперфіцій, як види прав на чуже майно. Підстави встановлення та припинення.
- •61. Посідання.
- •62. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •63. Право на охорону здоров’я. Право фізичної особи на медичну допомогу.
- •1 Група:
- •2 Група:
- •3 Група:
- •64. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •65. Поняття права інтелектуальної власності.
- •66. Поняття авторського права та суміжних прав.
- •67. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
- •1. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:
- •2. Відомчі нормативно-правові акти:
- •3. Міжнародні договори:
- •68. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб'єктів цивільного обороту, та на знаки для товарів і послуг.
- •69. Поняття та види зобов’язань. Елементи зобов'язань.
- •70. Підстави виникнення зобовязань. Поняття та значення юридичних фактів. Юридичний (фактичний) склад. Види юридичних фактів.
- •71. Припинення та виконання зобов’язань.
- •72. Поняття договору. Види договору. Зміст (умови) договору.
- •73. Укладання, зміна та розірвання договору. Правові наслідки недотримання встановленої законом форми договору. Правові наслідки зміни або розірвання договору.
- •74. Характеристика засобів забезпечення виконання зобовязань.
- •75. Поняття цивільно – правової відповідальності.
- •76.Підстави цивільно – правової відповідальності.
- •77. Форми цивільно – правової відповідальності.
- •78. Підстави звільнення від відповідальності.
- •79. Загальна характеристика договору купівлі – продажу.
- •80. Права і обовязки покупця і продавця.
- •101. Договір доручення. Наслідки припинення договору доручення.
- •102.Договір управління майном.
- •103.Договір комісії.
- •104. Агентський договір.
- •105. Позика.
- •106. Договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
- •107.Договір банківського рахунку.
- •108. Ліцензійний договір.
- •109. Підстави відповідальності за завдану шкоду. Звільнення від відповідальності за завдану шкоду. Порядок відшкодування шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •110.Публічна обіцянка винагороди.
- •116. Поняття сімейного права. Принципи та система сімейного права.
- •117 . Поняття сім’ї . Види сімейних правовідносин.
- •118. Поняття шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини.
- •119. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладення шлюбу.
- •120. Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •121. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя.
- •122. Поняття та зміст шлюбного договору. Підстави визнання його недійсним.
- •123. Припинення шлюбу.
- •124. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •125. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок позбавлення батьківських прав.
- •126. Специфіка майнових правовідносин батьків та дітей
- •127. Усиновлення.
66. Поняття авторського права та суміжних прав.
Авторське право — інститут цивільного права, норми якого регулюють суспільні відносини, що пов'язані зі здійсненням та охороною прав інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір.
Джерелами авторського права окрім ЦК України є Закон України "Про авторське право і суміжні права" та низка міжнародних договорів, зокрема, Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів (1886), Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (1952), Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961) та ін.
об'єктом авторсько-правових відносин є нематеріальне благо, а саме твори науки, літератури, мистецтва (романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; твори живопису, архітектури, скульптури; фотографічні твори;, карти, плани, ескізи; переклади та інші переробки літературних або художніх творів; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); інші твори.
Законом визначено перелік творів, які, в силу свого змісту, не є об'єктами авторського права.
• акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;
• державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;
• повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
• інші твори, встановлені законом.
суб'єкти авторського права: автор твору. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом (латинська літера "с" (від англ. copyright — авторське право) в колі — ©).
Уся сукупність суб'єктивних цивільних прав, що належать автору у зв'язку зі створенням твору, поділяють на особисті немайнові (право на визнання його автором твору; обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору; на недоторканність твору;) та майнові (наприклад, право на використання твору (опублікування, відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; публічне виконання; продаж); право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання).
У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. Якщо такого уповноваження немає, недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір діє впродовж життя автора та спливає через 70 років
Суміжні права — це права осіб на результати творчої діяльності, а саме на виконання творів, виробництво фонограм, відеограм, програм організації мовлення.
Правове регулювання суміжних прав окрім ЦК України здійснюють такі нормативно-правові акти: ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" , "Про телебачення і радіомовлення" та низка міжнародних нормативно-правових актів, зокрема, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886), Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961) та ін.
Об'єктами суміжних прав є: виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення.
ЦК розрізняє первинних суб'єктів суміжних прав (виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організатор мовлення) та похідних суб'єктів (за браком доказів іншого суб'єктом суміжного права вважають особу, ім'я (найменування) якої зазначено у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи упаковці) .
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є:
• право на використання об'єкта суміжних прав;
• право на розповсюдження об'єкта суміжних прав;
• право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;
• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Чинність майнових прав на об'єкти суміжних прав триває протягом 50 років з моменту першого запису виконання, вироблення фонограми, відеограми, першого здійснення передачі (програми) організації мовлення.Знаком охорони суміжних прав, який проставляється на їх упаковці є латинська літера Р, обведена колом, що розташовується біля імені (назви) власника суміжних прав.