9. Державна охорона прав інтелектуальної власності.

Будь-яка власність має потребу в охороні. Інтелектуальна власність не є виключенням. Однак способи охорони права на об'єкти інтелектуальної власності відрізняються від таких для матеріальних об'єктів. Якщо матеріальний об'єкт власності досить помістити під "замок" чи приставити до нього охоронця, то для охорони об'єктів інтелектуальної власності такі засоби непридатні. Основним способом охорони в цьому випадку є видача автору або іншому суб'єкту права об'єкта інтелектуальної власності охоронного документа: патенту чи свідоцтва.

Охорона, яка надається інтелектуальній власності законами України, сприяє збільшенню кількості винаходів і раціоналізаторських пропозицій, росту інвестицій, розвитку науково-дослідної діяльності, що приводить до технічного прогресу, поліпшення якості промислової продукції, підвищення культурного рівня громадян.

Суть охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності полягає в тім, що автор (розроблювач) об'єкта інтелектуальної власності або інша визнана законом особа одержує від держави виключні права на створений об'єкт інтелектуальної власності на визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним документом, що видається власнику об'єкта інтелектуальної власності.

Автор, що одержав охоронний документ, наприклад патент, почуває себе впевнено, оскільки його права охороняються законом. Тепер він може розкрити даний винахід для широкого кола осіб на предмет "використання ними цього об'єкту на законних підставах. Якби автор не мав охоронного документа, то він, швидше за все, не розкрив би даний винахід, ніхто б не зміг скористатися ним і предмет винаходу залишився б невідомим. Крім того, закріплене охоронним документом присвоєння особистих (немайнових), а також майнових прав сприяє використанню об'єкта інтелектуальної власності, і це, мабуть єдиний спосіб отримання вигоди автором у результаті використання об'єкта інтелектуальної власності самостійно з одержанням переваг над конкурентами чи шляхом дозволу третім особам використовувати об'єкт інтелектуальної власності за ліцензійні платежі.

Протягом останніх років в Україні сформувалася досить розгалужена організаційна структура органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності. Діяльність преважної більшості з них спрямована також на протидію правопорушенням та злочинам, що вчиняються у сфері інтелектуальної власності.

У складі Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України створено підкомітети з питань інтелектуальної власності, з питань інноваційної діяльності, з питань науки тощо. їх завданням є розробка та розгляд проектів законів та інших нормативно-правових актів із питань інтелектуальної власності, проведення слухань тощо.

У структурі судової влади у складі Вищого господарського суду України у 2001 р. була створена Судова палата з розгляду справ у господарських спорах, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності. Спеціалізуються у сфері права інтелектуальної власності і окремі судді господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також Апеляційних господарських судів. Слід відзначити, що більшість суддів, що здійснюють професійну діяльність у цій площині, отримали, крім фахової, також вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, що дозволяє їм на більш високому професійному рівні вирішувати судові спори.

У Кабінеті Міністрів України створений Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. Метою його діяльності є забезпечення координації діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та підготовки пропозицій щодо комплексного розв’язання проблем правомірного використання об’єктів інтелектуальної власності, виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України у цій сфері.

Центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності виступає Міністерство освіти і науки України, діяльність якого спрямовується Кабінетом Міністрів України. З квітня 2000 року у складі Міністерства освіти і науки України діє і йому підпорядковується Державна служба інтелектуальної власності. У процесі виконання покладених на нього завдань Держслужба інтелектуальної власності у встановленому порядку взаємодіє з Радою з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, Національною академією наук, галузевими академіями наук, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також із відповідними органами інших держав.

Основними завданнями Служби є:

• участь у межах своєї компетенції в забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;

• прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямків розвитку у сфері інтелектуальної власності;

• організаційне забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.

До складу Державної служби інтелектуальної власності входять управління державних реєстрацій, економіки та інформаційного забезпечення, відділ європейської інтеграції та міжнародного співробітництва, управління правового забезпечення промислової власності, відділ з питань авторського права і суміжних прав, управління контролю за використанням об’єктів права інтелектуальної власності (до якого входять державні інспектори).

При Держслужбі інтелектуальної власності створено Апеляційну палату для розгляду в адміністративному порядку заперечень проти рішень за заявками на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних схем та позначення походження товарів. Положення про Апеляційну палату Держслужби затверджено наказом МОН України № 47 від 28 січня 2002 р.

У складі Державної служби інтелектуальної власності працюють державні інспектори з питань інтелектуальної власності. Вони є посадовими особами Департаменту і здійснюють державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також у сфері виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування.

Держдепартаментом видаються офіційні бюлетені «Промислова власність», «Авторське право і суміжні права».

До сфери управління Держслужби інтелектуальної власності належать такі установи:

• Український інститут промислової власності (Укрпатент);

• Українське агентство з авторських і суміжних прав;

• Державне підприємство «Інтелзахист»;

• Інститут інтелектуальної власності і права.

Український інститут промислової власності (Укрпатент) — державне підприємство, створене на підставі наказу МОН України № 175 від 7 червня 2000 р. Укрпатент створений на базі Державного патентного відомства України та державного підприємства «Інститут промислової власності».

Український інститут промислової власності є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Держслужби інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, засноване на державній власності і створене на базі Державного патентного відомства України і Державного підприємства «Інститут промислової власності». Укрпатент є єдиним в Україні органом, що проводить експертизу заявок на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення походження товарів тощо) на відповідність умовам надання правової охорони, виносить рішення щодо видачі охоронних документів, забезпечує здійснення державної реєстрації об’єктів промислової власності та офіційної публікації відомостей про них. З метою полегшення патентного пошуку в системі створено Патентно-інформаційну базу експертизи (ШБ) та Фонд патентної документації громадського користування (ФГК).

Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг створено у травні 2001 р. як філію державного підприємства «Український інститут промислової власності». Головною метою створення Центру стало забезпечення реальних механізмів сприяння винахідницькій та інноваційній діяльності. Робота Центру полягає у наданні різноманітних послуг у сфері інтелектуальної власності. Фахівці Центру здійснюють пошук інформації щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг; патентні дослідження щодо виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів; патентні дослідження для визначення тенденцій розвитку об’єктів господарської діяльності; переклади патентних документів з іноземних мов та на іноземні мови тощо.

Українське агентство з авторських і суміжних прав є основною ланкою охорони авторських прав. Українське агентство з авторських та суміжних прав є державним підприємством, що створене за наказом Міністерства освіти і науки України «Про створення державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» № 177 від 7 червня 2000 р. на базі Державного агентства України з авторських і суміжних прав і є його правонаступником, засноване на державній власності.

Агентство створене з метою управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Інститут інтелектуальної власності і права заснований у 1996 р. із метою виконання спільного рішення Комісії з питань науки та освіти Верховної Ради України і Міністерства України з питань науки, техніки та промислової політики «Щодо створення національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань охорони інтелектуальної власності». Інститут є структурною складовою Національної системи охорони інтелектуальної власності, головним завданням якого є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, а також установ, організацій і підприємств усіх форм власності. Діяльність інституту безпосередньо координується Державним департаментом інтелектуальної власності.

Державне підприємство «Інтелзахист» створене відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6 серпня 2002 р. № 449. Підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Підприємство створене з метою удосконалення організації видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм, а також посилення захисту прав у сфері інтелектуальної власності.

Водночас сфера інтелектуальної власності не обмежується діяльністю вищезазначених органів. У відносинах щодо об’єктів права інтелектуальної власності беруть участь як органи державної влади, так і наукові установи, недержавні організації тощо.

Міністерство юстиції України бере участь у розробці проектів законів та підзаконних актів із питань інтелектуальної власності, координує законотворчу діяльність у цій сфері та відповідає за його адаптацію до законодавства ЄС.

Міністерство внутрішніх справ України здійснює заходи з попередження та розкриття злочинів, пов’язаних із порушенням прав інтелектуальної власності, бере участь у створенні та вдосконаленні необхідної для протидії цим порушенням законодавчої бази. У 2001 р. було створено Управління по боротьбі із правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності і високих технологій ДДСБЕЗ МВС України. Відповідні підрозділи були створені і на регіональному рівні. Основними напрямами роботи створених підрозділів є запобігання та викриття фактів незаконного тиражування і розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп’ютерного програмного забезпечення, а також виробництва і розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків відомчих вітчизняних та зарубіжних виробників.

Антимонопольний комітет України забезпечує захист від недобросовісної конкуренції, пов’язаної з неправомірним використанням об’єктів інтелектуальної власності. Органи Комітету розглядають справи про порушення антимонопольного та конкурентного законодавства, ухвалюють обов’язкові для виконання рішення про припинення порушень, накладають штрафи у випадках, передбачених законодавством, надсилають правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину та рекомендації щодо заходів, спрямованих на запобігання скоєння правопорушень.

Державна митна служба України забезпечує реєстрацію переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, та здійснює комплекс передбачених законодавством заходів із недопущення переміщення через митний кордон України товарів, виготовлених із порушенням прав інтелектуальної власності. Порядок подачі та розгляду заяви, порядок ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України. Після реєстрації відповідного товару у реєстрі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митні органи України вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України здійснює державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу в цій сфері.

До наукових установ, діяльність яких безпосередньо пов’язана з правовими дослідженнями проблем сфери інтелектуальної власності, належать, зокрема, Центр інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України, Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, а також Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України.

НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук України створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 582 від 29 травня 2001 р. і є державною науковою установою (заснованою на державній власності), що здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження у сфері інтелектуальної власності, бере участь у розробці проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності, готує експертні висновки з питань інтелектуальної власності.

В інституті проводяться наукові, судові експертні дослідження, економіко-правові дослідження при розподілі прав на об’єкти інтелектуальної власності за умови їх комерціалізації, досліджуються правові проблеми забезпечення інноваційної діяльності тощо.