- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Історія української культури
- •Тема 1. Культура первісного суспільства і давніх народів на території України
- •Доба первісного суспільства. Трипільська культура
- •Релігія і мистецтво давніх кочових народів
- •Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я
- •Язичницька культура східних слов’ян
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
- •Розвиток писемності, освіти, літератури, наукових знань
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Усна народна творчість. Музика
- •Т ема 3. Українська культура у XIV – першій половині XVII ст.
- •1. Відродження та поширення гуманістичних ідей у духовній культурі
- •2. Розвиток освіти, наукових знань та книгодрукування. Культурно–просвітницька діяльність братств
- •Архітектура і образотворче мистецтво. „Золотий вік“ львівського архітектурного Ренесансу
- •Музична культура і театральне мистецтво
- •Тема 4. Українська культура у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Розвиток освіти, наукових знань, книгодрукування
- •Усна народна творчість і література
- •Музична і театральна культура
- •Козацьке бароко. Визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва
- •Тема 5. Культура України наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •Доба національного відродження
- •2. Розвиток освіти та науки
- •Театральна і музична культура
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Тема 6. Українська культура у другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Трансформація культурницького руху у національно-визвольний
- •Розвиток літератури, освіти та науки
- •Театральна і музична культура
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Т ема 7. Українська культура у 1917–1940-х рр.
- •Національно-культурна політика у 1917–1920 рр.
- •Доба українізації та розстріляного відродження
- •Розвиток культури у Західній Україні
- •Українська культура у 1940-х роках
- •Тема 8. Українська культура у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Національно-культурне відродження у 1950–1960-х рр.
- •2. Боротьба за збереження національно-культурної ідентичності у 1970–1980-х рр.
- •3. Особливості і тенденції розвитку сучасної української культури
- •Тема 9. Культура української діаспори
- •1. Поняття „українська діаспора” та етапи української еміграції
- •Культурна праця української еміграції у Центрально-Східній та Західній Європі
- •Культурне життя української діаспори в Америці та Австралії
- •Культура східної діаспори
- •Термінологічний словник
- •Література до курсу Підручники та навчальні посібники
- •Довідники. Словники
- •Додаткова література
Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
Запровадження християнства та його вплив на культуру
Київської Русі.
Розвиток писемності, освіти, літератури, наукових знань.
Архітектура та образотворче мистецтво.
Усна народна творчість. Музика.
Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
У VІІІ–ІХ ст. на базі племінного союзу полянського племені виникла держава Русь з центром у Києві, яка згодом перетворилася у могутню ранньофеодальну країну. Разом із зростанням політичної і військової сили, вона підготовляла ґрунт до офіційного запровадження християнства. Першим київським князем, який прийняв хрещення у 860-х рр., був Аскольд. Але після його вбивства Олегом у 882 р., наступні руські князі опиралися запровадженню християнства, дотримуючись поганських, язичницьких вірувань.
Близько 955 р. охрестилася княгиня Ольга. Вона побудувала у Києві церкву святого пророка Іллі, а після відвідин Візантії виявила готовність запровадити нову релігію в усій державі. Однак, її наступник, князь Святослав не хотів відмовлятися від язичництва, і лише онук Володимир, ставши київським князем, уже в зрілому віці, вирішив позбутися поганських звичаїв. У 988 р. він сам охрестився за іменем Василь та запровадив християнство у Києворуській державі.
Запровадження християнства – це епохальний поворот в історії руських земель, що не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й визначив характерні особливості вітчизняної моделі історичного розвитку на довготривалу перспективу.
Православна християнська віра сприяла формуванню та зміцненню феодальних відносин, допомагала централізації самодержавної країни і підносила її авторитет на міжнародний арені. Вона стала своєрідною об’єднавчою ідеологією народів Київської Русі.
Головними носіями ідей християнства стали церкви і монастирі. Все духовенство поділялося на „біле“ і „чорне“. Першими священиками і єпископами були греки та болгари. У 1051 р. митрополичу кафедру вперше посів русич Іларіон.
Неможливо переоцінити вплив церкви на розвиток культури. Через церкву Русь прилучилася до візантійської культурної традиції, продовжуючи й розвиваючи її. На землі русичів прийшла кам’яна архітектура та практика системного містобудування (до речі, за часів Київської Русі цеглу іменували „плінфа“, а слово „цегла“ з’явилося в Україні значно пізніше – від німецьких майстрів); у храмах з’явилися різноманітні прикраси – панікадила, мозаїка, фрески; розвинулася книжкова справа, письмо на пергаменті і т. п. Русичі навчилися виробляти різні предмети зі скла, смальти, перегородчасті емалі на золотих речах. Нова, гуманніша релігія поклала край дикому звичаю ховати разом з померлим чоловіком дружин чи наложниць, знищувати його слуг, худобу, майно. Вона почала опікуватися сімейними справами, впроваджуючи в сім’ю християнські норми моралі й етики.
Під впливом християнства поступово відбулась докорінна зміна світобачення та світосприйняття населення. Такі якісні зміни помітно вплинули на звичаї та мораль ранньофеодального суспільства, пом’якшилися стосунки між людьми, було усунено полігамію, засуджено звичаї родової помсти, поліпшилося ставлення до бідних.
Але прийняття християнства у формі „революції зверху“ призвело до того, що протягом деякого періоду таємне язичництво брало гору над офіційною вірою (двовір’я). Згодом християнські ідеї досить значимо проявилися у житті Київської Русі.