Практичне керівництво зі специфікацій на авіаційні палива для турбореактивних двигунів. Иата, 5-е видання, Проект 2,23 липня 2003 р. Частина ііі – чистота та застосування

1. Вступ

1.1. Дана частина практичного керівництва має за мету встановити нормативи чистоти при подаванні палива в баки повітряного судна і запропонувати методи відбору проб і випробувань для виключення, видалення, опису, вимірювання й обмеження вмісту у паливі, домішок, які його забруднюють.

1.2. В контракти авіакомпаній з постачальниками на поставку палива на склади можна включати різні нормативи чистоти. Опис таких нормативів виходить за рамки цього Практичного керівництва.

2. Керівництво з контролю і методик контролю якості

2.1. При подаванні в баки повітряного судна паливо повинне бути захищене системою контролю якості, вимоги до якої визначені в керівництві з контролю якості.

2.2. Слід застосовувати документ ИАТА "Практичне керівництво для "контролю якості" авіаційних палив для турбореактивних двигунів" (містить у собі об'єднане керівництво).

3. Контроль

3.1. Контроль повинен бути організований за схемою систематичного і періодичного вибіркового і / або безперервного контролю якості і чистоти палива й ефективності системи його захисту. Необхідно організувати мережу пунктів відбору проб за всією системою паливоподачі аеропорту для періодичного відбору і перевірки палив відповідно до положень таблиці 3 на присутність:

• мікрочастинок (твердих часток);

• нерозчиненої води (у вільному стані й у формі суспензії).

4. Граничні рівні забруднення та результати випробувань

4.1.  Приведені в таблиці 3 граничні рівні забруднення слід застосовувати до всіх палив у місці подавання в паливні баки повітряного судна. Граничні рівні, встановлені для результатів випробувань на вибіркових пробах, відносяться до паливозаправних систем аеропортів у місці подавання і поблизу нього. Застосовуються граничні рівні забруднення двох категорій, які називаються граничними рівнями "ПОПЕРЕДЖЕННЯ" і "БРАКУВАННЯ".

4.2. Якщо результати випробувань на зразках, відібраних відповідно до таблиці 3, попадають в інтервал між граничними рівнями попередження і бракування, то постачальник зобов'язаний негайно сповістити про це авіакомпанію, проте, має право продовжувати безперервне подавання такого палива. Авіакомпанія і постачальник повинні обговорити такі результати контролю забруднення і погодити взаємно прийнятний порядок дій.

4.3.  Якщо результат випробувань перевищує "ГРАНИЧНИЙ  РІВЕНЬ  БРАКУВАННЯ", зазначений у таблиці 3, то постачальник зобов'язаний припинити подальше подавання такого палива в баки повітряного судна і негайно попередити авіакомпанію. Постачальник зобов'язаний ужити термінових заходів з поставки в розпорядження авіакомпанії запасів палива, результати випробувань якого знаходяться нижче "ГРАНИЧНИХ РІВНІВ ЗАБРУДНЕННЯ ДЛЯ БРАКУВАННЯ", причому ці заходи не повинні  виключати використання альтернативних устаткування і/або джерел постачання. Якщо авіакомпанія згодна на звільнення від дотримання вимог або на постачання палива, результати випробувань  якого виходять за межі допусків бракування, це не звільняє постачальника ні від яких зобов'язань з організації постачання палива відповідно до вимог цього Практичного керівництва.