5. Контроль якості противодокристалізаційної присадки

5.1. Контроль якості ПВК присадки проводиться згідно з ДСТУ 3982-2000, який визначає організацію і правила контролю якості авіаПММ та ТР, застосовуваних на ПС підприємств цивільного авіаційного транспорту України.

5.2. Оперативний контроль якості ПВК присадки при зберіганні на складі не проводиться.

 5.3. Повний контроль якості ПВК присадки виконують:

• після зливання в резервуари складу ПММ;

• у випадку зберігання на складі ПММ (один раз  за 3 місяці);

• після доливання в резервуар;

• у разі виникнення підозри про погіршення якості.

5.4. Вхідний контроль якості ПВК присадки проводять у лабораторії авіаПММ.

5.5. Контроль якості ПВК присадки, яка надходить розфасованою  в герметично закритій тарі, проводиться в обсязі вимог повного контролю якості тільки після закінчення терміну зберігання, а також у випадку порушення упаковки або коли є підозра про можливе псування продукту. У разі подальшого збереження продукту такий контроль якості проводиться кожні три місяці.

5.6. Перелік показників якості ПВК присадки, які перевіряють при вхідному і повному контролі якості:

Вхідний контроль якості	Повний контроль якості
1.       Густина за температури 20оС 2.       Зовнішній вигляд 3.       Вміст механічних домішок 4.       Вміст води 5.       Вміст розчинних забруднень 6.       Показник заломлення	1.       Густина за температури 20оС 2.       Зовнішній вигляд 3.       Вміст механічних домішок 4.       Вміст води 5.       Вміст розчинних забруднень 6.       Показник заломлення

5.7. Аналіз ПВК присадки з витратної ємності на вміст води і розчинних забруднень проводиться 1 раз за тиждень.

5.8. Порядок застосування і контролю якості ПВК присадки “И-М” виробництва Росії викладений в ОСТ 54-3-175-73-99 і зміні №1, затверджених і введених в дію 30.06.03 р., а також в інструкції, затвердженій Генеральним директором ДП “УкравіаПММ” від 25.10.02 р.

6. Аналіз якості противодокристалізаційної присадки і визначення її концентрації в паливі

6.1. Густину ПВК присадки визначають за стандартними методами з використанням ареометрів промислового виробництва.

6.2. Для оцінки зовнішнього вигляду ПВК присадки в циліндр із притертою пробкою  місткістю 100 см³ наливають 100 см³  присадки і струшують. При розгляді в прохідному світлі ПВК присадка повинна  бути прозорою і в ній не повинні бути виявлені завислі й осілі на дно циліндра механічні домішки.

6.3. Визначення вмісту води у ПВК присадці проводять за стандартним методом Фішера або іншими методами, допущеними у встановленому порядку.

6.4. Показник заломлення ПВК присадки визначають за стандартною методикою за допомогою рефрактометра.

6.5. Визначення вмісту розчинних забруднень  у ПВК присадці проводять за двома показниками: "змішування з водою" і "розчинність у паливі".

Для визначення показника "змішуваність з водою" 5 мл ПВК присадки і 50 мл дистильованої води наливають при кімнатній температурі в скляний  циліндр із притертою пробкою. Суміш струшують протягом 2 хвилин і потім дають відстоятися протягом 15 хвилин Візуально перевіряють стан суміші. При відсутності розчинних забруднень суміш після відстоювання повинна бути прозорою, не повинно бути помутніння, пластівців, осаду та  інших сторонніх домішок.

Для визначення показника "розчинність у паливі" 100 мл попередньо відфільтрованого палива без ПВК присадки наливають у ділильну лійку або колбу з притертою пробкою, додають 1 мл ПВК присадки. Після перемішування протягом 2 хвилин і відстоювання протягом 15 хвилин перевіряють візуально стан суміші. Суміш повинна бути прозорою, не повинно бути помутніння, пластівців, осаду та інших сторонніх домішок, а на стінках – крапель ПВК присадки.

6.6. Кислотність ПВК присадки визначають стандартними методами з використанням  зазначених у стандартах індикаторів.

6.7. Визначення концентрації ПВК присадки в паливі проводять рефрактометричним методом, який оснований на екстракції присадки з палива, що аналізується, і наступному вимірюванні показника заломлення водної витяжки за температури 20^о С  стандартним методом.

У ділильну лійку наливають 100 мл палива, яке містить ПВК присадку  И-М, та 3 мл дистильованої води, яку слід  точно відміряти за допомогою піпетки місткістю 5 мл або бюретки місткістю 10 – 25 мл. Вміст лійки енергійно струшують протягом 5 хв. Після відстою відокремлюють від палива водну витяжку.

На горизонтальну поверхню нижньої призми рефрактометра наносять 2-3 краплі досліджуваної витяжки, потім вимірюють показник заломлення за температури 20^о С.

Аналогічним шляхом визначають показник заломлення дистильованої води, яка використовується для приготування водної витяжки.

Концентрацію присадки  И-М у паливі визначають за формулою:   

( П²⁰ _D1  - П²⁰ _D2 ) A  =    ---------------------------------------- ^* 3  + 0,02, ( П²⁰ _D3  - П²⁰ _D1)

де:     А – концентрація ПВК присадки  И-М у паливі,   % об’ємн.; П²⁰ _D1 – показник заломлення водної витяжки за температури 20⁰ С; П²⁰ _D2  - показник заломлення дистильованої води за температури  20⁰ С; П²⁰ _D3  - показник заломлення ПВК присадки  И-М за температури 20⁰ С. 

Якщо показник заломлення   П²⁰ _D3  не представляється можливим визначити через відсутність ПВК присадки , введеної в паливо, то за  його величину допускається приймати  значення 1,3680.

Показник  заломлення дистильованої води  П²⁰ _D2  дорівнює, як правило, 1,3330.

6.8. В окремих випадках аналіз з визначення показника заломлення ПВК присадки і визначення концентрації ПВК присадки в паливі може виконуватися поза приміщенням лабораторії ПММ на атестованому робочому місці фахівцями, які мають допуск до виконання цієї роботи.

Додаток 6

до пункту 2.12.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України