25. Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів.

Реалізація й захист громадою своїх прав і законних інтересів та участь у місцевому самоврядуванні закріплені в статті 40 Конституції України. Громадяни мають право направляти індивідуальні та колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення й дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Звернення є самостійною формою здійснення громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні. Громадська участь — це безперервний двонапрямний процес взаємодії між громадянами та органами місцевого самоврядування, що відповідають за прийняття рішення та включають заходи, які сприяють участі громадян у прийнятті рішень. Громадяни мають право брати участь у визначенні пріоритетних завдань і напрямів роботи органів місцевого самоврядування, у розробці проектів їх рішень, у контролі за їх діяльністю.

26. Громадське врядування.

Прозорий процес прийняття рішень при залученні всіх членів громади називається врядуванням. Ефективне врядування полягає у відкритості та прозорості прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, підзвітності громадянам, оскільки вони є джерелом влади, та широкому залученні громадян до прийняття рішень.

27. Дитячі й молодіжні об’єднання й рухи.

Дитячі громадські організації — це об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, а також соціальне становлення їх як повноправних членів суспільства. Іншими словами, молодіжні організації — це те місце, де молоді люди можуть розвивати та представляти свої інтереси. Будь-яка молодіжна громадська організація має чотири головні ознаки: • офіційно оформлене членство (причому в різних формах: видача членських квитків, нагрудних значків тощо); • участь членів об’єднання у створенні його матеріальної бази, у тому числі шляхом сплати вступних і членських внесків; • участь у самоуправлінні об’єднання (тобто участь у загальних зборах організації, можливість бути членом секретаріату або членом виконавчих органів — правління); • обов’язкова наявність статуту об’єднання, інколи, можливо, програми або іншого програмового документа.

28. Культура громадянськості.

Культура громадянськості - вираження ставлення індивідів до інституцій держави та настанов влади, їхньої законослухняності та критичної вимогливості. Культура громадянськості, на відміну від культури політичності, належить до царини взаємодії населення, з одного боку, та влади - з іншого, а не до сфери протистояння окремих верств одна з одною. Вона характеризується сприйняттям влади не як предмету боротьби й завоювання, а як об'єкту впливу з приводу захисту інтересів і прав громадян. Культура громадянськості виражається у ставленні населення до існуючого порядку, у знанні й визнанні ним суспільних норм, готовності їх дотримуватися. До змісту культури громадянськості належать знання людей про їхні права й обов'язки, про влаштування держави, про існуючу політичну систему й головні конституційні і законодавчі регламенти та процедури політичного (зокрема виборчого) процесу. Культура громадянськості у демократичному суспільстві буває наслідком систематичного методично й концептуально обґрунтованого, позаідеологічного освітнього й виховного впливу.