- •Особиста гідність. Совість
- •Самореалізація і розвиток
- •Ідентичність. Формування самоідентичності.
- •Поняття соціалізації. Етапи соціалізації.
- •Молодіжні субкультури.
- •Мобільність і адаптивність людини. Креативність.
- •Індивідуальність особистості.
- •Активна громадянська позиція.
- •Людська гідність. Охорона й захист людської гідності.
- •Права і свободи людини. Покоління прав людини.
- •Верховенство права.
- •Поняття про прав дитини. Захист прав дитини.
- •Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності.
- •Стереотипи, упередження, забобони. Шляхи подолання стереотипів.
- •Основні форми та прояви дискримінації.
- •Демократія. Демократичні інститути.
- •Вибори. Принципи виборчого права.
- •Політичні партії. Громадські організації.
- •Громадянське суспільство та правова держава.
- •Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави.
- •Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів.
- •Громадське врядування.
- •Дитячі й молодіжні об’єднання й рухи.
- •Культура громадянськості.
- •Студентська громада.
- •Взаємодія студентів, викладачів, батьків, адміністрація навчального закладу в організації студентського життя.
- •Студентське самоврядування (студентське, викладачів, батьків)
- •Свобода асоціацій.
- •Роль інформації та медіа в сучасному світі.
- •Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок) та їхній розвиток.
- •Вплив мас-медіа на формування громадянської думки та власної позиції людини.
- •Свобода слова і свобода мас-медіа.
- •Замовні матеріали «джинса».
- •Суспільні медіа.
- •Маніпуляції в медіапросторі. Фейкові інформація, пропаганда.
- •Достовірність інформації в мас-медіа.
- •Критичний аналіз медіа текстів.
- •Цифрова ідентичність. Соціальні мережі.
- •Права людини в Інтернеті.
- •Економіка як сфера життя людей.
- •Раціональне і ефективне використання ресурсів.
- •Сталий розвиток як спосіб збереження довкілля.
- •Принципи ринкової економіки. Конкуренція.
- •Попит і пропозиція, ринкова ціна.
- •Домашнє господарство. Бюджет домогосподарства.
- •51. Права споживачів
- •52. Підприємницька діяльність. Правовий захист бізнесу.
- •53. Учасники ринку праці. Професії. Заробітна плата.
- •54. Поняття лобізму. Сутність корупції.
- •55. Корупціогенні ризики. Причини та наслідки корупції в економіці та політиці. Шляхи подолання корупції.
- •56. Поняття інтеграції та глобалізації.
- •57. Європейська політика сусідства. Східне партнерство.
- •58. Міжнародні відносини. Міжнародне право.
- •59. Система безпеки. Урядові й неурядові міжнародні організації.
- •60. Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна – єс.
58. Міжнародні відносини. Міжнародне право.
Міжнаро́дні відно́сини — система транскордонних соціальних взаємодій, суб’єктами яких є держави, міжнародні міжурядові та міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації та, за особливих умов, приватні особи. Наука про міжнародні відносини є комплексною та міждисциплінарною. У сферу міжнародних відносин входять військово-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні та інші проблеми світового співтовариства. Міжнаро́дне пра́во — це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, які виникають унаслідок погодження між державою та іншими суб`єктами міжнародного співтовариства і регулює відносини з метою мирного співіснування.
59. Система безпеки. Урядові й неурядові міжнародні організації.
Ефективність системи міжнародної безпеки залежить від політики її забезпечення, існування сукупності міжнародних, державних і громадських інститутів та засобів забезпечення безпеки. Суб’єктами міжнародної безпеки є держави й міжнародні організації, що беруть участь у виробленні норм міжнародного права в цій галузі. Об’єктами, відповідно, виступають народи, громадяни різних держав, відповідні організації та інститути, держави, людство загалом. Міжнародні урядові організації утворюються двома чи більше країнами, представники яких регулярно зустрічаються, щоб погодити свої інтереси й виробити плани та принципи спільних дій. Держави добровільно приєднуються до таких організацій. І хоча формально виконання рішень таких організацій — справа доброї волі уряду кожної окремої країни, деколи міжнародні організації змушують своїх членів дотримуватися прийнятих рішень, навіть якщо вони суперечать їхнім інтересам. Найвпливовішою всесвітньо відомою міжнародною організацією є Організація Об’єднаних Націй (ООН). Міжнародні неурядові організації утворюються не на основі договору між державами, а шляхом об’єднання фізичних або юридичних осіб, діяльність яких здійснюється поза межами зовнішньої політики держав. Однією з найвідоміших неурядових організацій є Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Міжнародні неурядові організації можна розглядати як перші елементи глобального громадянського суспільства. Міжнародні організації виступають ареною спілкування урядів незалежних держав. Так, ООН дає змогу спілкуватись навіть урядам країн, які не визнають одна одну, і які не могли б вирішити спірні питання в іншому місці. Вони виконують регулювальну функцію.
60. Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна – єс.
Угода про асоціацію України з ЄС — угода між Україною та Європейським Союзом про асоціацію, яка замінює Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною та дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року.