- •1.Політичне становище в Україні на початку хх ст. Перша буржуазно-демократична революція
- •2. Економічне становище україни на початку 20 ст Столипінська аграрна реформа
- •3.Стан освіти, науки і культури на українських землях на початку хх ст.
- •4.Початок Першої світової війни. Воєнні дії на українських землях в роки війни
- •5.Початок Української революції, утворення Ценральної Ради. М.Грушевський
- •6.І та іі Універсали Центральної Ради та їх історичне значення
- •7. Третій Універсал Центральної Ради.
- •8. Проголошення незалежності унр:передумови та значення
- •9 Перша війна Радянської Росії проти унр 1917-1918
- •10. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Скоропадського
- •11. Україна в роки 1919-1920. Воєнний комунізм
- •12 . Внутрішня і зовнішня політика директорії унр
- •13.Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •14.Причини поразки української революції та її історичне значення
- •15.Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні
- •16. Політика «українізації», її наслідки.
- •17. Українське питання на Парижській мирній конференції.
- •18. Культура і духовне життя в Україні 17-20рр
- •19. Політика більшовиків щодо релігії і церкви в Україні 20-30рр.
- •20. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •21. Політика суцільної колективізації в Україні, її соц.-екон.Наслідки.
- •22. Голод хх ст. В Україні: причини і наслідки. Закон України «Про Голод 32-33 рр в Україні»
- •23. Розвиток культури в 30-ті роки. «Розстріляне» відродження.
- •24. Громадсько-політ.Життя в Україні в 30-х рр.
- •25. Входження України до складу срср
- •26. Возз'єднання Західної України з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 рр.
- •27. Оборонні бої 41-42. Причини невдач Червоної армії під час першого періоду радян.-нім. Війни.
- •28. Нацистський «новий порядок» в Україні 41-44 рр. Голокост.
- •29. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни. Його внесок.
- •30. Діяльність оун-упа в роки німецько-радянської війни
- •31.Початок визволення України від нацистських загарбників. Падіння «Східного валу»
- •32. Культура України в роки радянсько-німецької війни
- •33.Україна на завершальному етапі радянсько-німецької війни
- •34.Масові депортації в Криму: причини та наслідки
- •35.Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-на початку 50-х рр.
- •36. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні (1953-1964).М.Хрущов
- •37. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50 — у першій половині 60-х рр.
- •39. Деструктивні процеси на селі 1964-1985
- •41. Спроби економічних реформ 1964-1985 рр.
- •42. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •45. Освіта, наука та культура України в 70-80х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •46. Загострення екологічних проблем в Україні 70-80х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •47. Активизація національного руху в Україні на рубежі 80х-90х років.
- •48. Проголошення незалежності україни.
- •49. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991. Вибори президента україни.
- •50. Державотворчі процеси в Україні на початку 90х рр. Хх ст..
- •51. Економічні проблеми незалежної України. Становище в соціальній сфері.
- •52. Президентство Кравчука та Кучми: особливості та наслідки.
- •53. Президентство Ющенка та Януковича: особливості на наслідки.
- •54. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •55. Кроки України на шляху до європейської економічної інтеграції.
- •56. Економіка України на поч хі ст..
- •57. Сучасна українська наука і освіта, досягнення і перспективи.
- •58. Соціально-політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •59. Революційні процеси в Україні 2013-2014 рр. Та їх наслідки.
- •60. Початок ато та процеси мирного врегулювання ситуації.
9 Перша війна Радянської Росії проти унр 1917-1918
I Всеукраїнський з'їзд рад у Києві. 4 грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків у Києві було скликано I Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Більшовики сподівалися на мирне «поглинання» з'їздом рад УЦР і проголошення радянської влади. Більшість делегатів становили представники українських партій, які підтримували Українську Центральну Раду. Делегати 49 більшовицьких рад на знак протесту проти «нерівного представництва» залишили з'їзд. Об'єднавшись з делегатами з'їзду рад Донецько-Криворізького басейну, який відбувався в Харкові, вони провели Всеукраїнський з'їзд рад. Учасники Київського з'їзду одностайно висловили довіру УЦР. Ультиматум російського Раднаркому. Під час відкриття I Всеукраїнського з'їзду рад 4 грудня 1917 р. до Києва надійшла підписана Леніним і Троцьким телеграма Раднаркому (Раднарком - Рада народних комісарів - уряд радянської Росії) «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Цим документом формально визнавалася УНР, але не визнавалася Українська Центральна Рада. Було висунуто вимогу припинити формування української армії, не пропускати з фронту на Дон (де формувалася антирадянська Добровольча армія) козачі частини для допомоги генералу Каледіну, покласти край роззброєнню червоногвардійців. 30 грудня 1917 р. Раднарком ухвалив резолюцію, у якій звинувачував УЦР у зриві мирних переговорів. Отже, не визнаючи УЦР як «повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки», Раднарком Росії вимагав від неї визнання радянської влади. Як це могла зробити УЦР, не самоліквідуючись при цьому, Раднарком не пояснював. Таким чином, саме більшовицький уряд Росії спровокував війну між більшовицькою Росією та Українською Народною Республікою. 17 грудня був сформований більшовицький уряд України - Народний секретаріат. При цьому в офіційних документах харківського радянського уряду Україна спочатку також іменувалася Українською Народною Республікою.
Таким чином в Україні фактично існували два уряди:
- Генеральний секретаріат УЦР у Києві;
- Народний секретаріат (радянський уряд) у Харкові.
Раднарком негайно визнав радянський уряд України і надав йому всебічну збройну і грошову допомогу. У грудні 1917 - січні 1918 рр. радянська влада була встановлена в деяких промислових центрах України. До кінця січня 1918 р. за підтримки російських червоногвардійських загонів влада українського радянського уряду поширилася на все Лівобережжя, частину правобережних міст, Крим. Але навесні 1918 р. радянська влада в Україні була придушена німецькими й австро-угорськими військами, які зайняли територію України на прохання УЦР і за умовами Брест-Литовського мирного договору. Початок війни радянської Росії проти УНР. Після відхилення ультиматуму Раднаркому з 5 грудня 1917 р. УНР фактично перебувала в стані війни з більшовицькою Росією. Захопивши Харків, більшовицькі війська в середині грудня оволоділи важливими залізничними вузлами, що дало змогу блокувати калединські війська на Дону і Донбасі та створити вигідний плацдарм для вирішальних боїв з УНР. У Києві 15 грудня 1917 р. було утворено Особливий комітет з оборони України. 26 грудня Генеральний секретаріат прийняв рішення про створення армії УНР на засадах добровільності й оплати. Основну ударну силу більшовицьких збройних сил становили частини регулярної російської армії, що перейшли на бік більшовиків, підрозділи моряків і червоногвардійці промислових центрів України та Росії. Вирішальні події розпочалися 25 грудня 1917р., коли В. Антонов-Овсієнко (один із керівників радянського харківського центру) видав наказ 30-тисячному радянському війську про наступ на УНР. Просуваючись прискореними темпами, війська, очолювані М. Муравйовим, досить швидко оволоділи Олександрівськом, Катеринославом, Полтавою, Лубнами та іншими містами; перед ними відкривався шлях на Київ. За цих обставин для УЦР головними стали три завдання:
- мобілізувати й організувати український народ для відсічі агресора;
- формально відмежуватися від більшовицького режиму;
- створити умови для самостійних переговорів з Німеччиною та її союзниками.
Спробою реалізувати ці завдання став IV Універсал, який було прийнято 11 січня 1918 р. хоча він був датований 9 січня. Цей документ було прийнято не Українською Центральною Радою (делегати якої вже давно не збиралися на засідання), а її постійно діючим комітетом - Малою Радою.