Урок 9.

ТЕМА: Музичні образи в народній творчості . Казка.

Мета уроку :

Навчальна: показати учням важливу роль музичного мистецтва у змісті літературних творів;

• На прикладі української народної казки підкреслити позитивну роль музики як носія добра, щастя, справедливості в літературних сюжетах;

Виховна: Виховувати любов до класичної музики і музики рідного краю .

Розвиваючі: Розвиток вокально-хорових навичок;

Розвивати вокально – хорові навички

( дихання, звукоутворення).

Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького апарату та фонематичного слуху;

• Корекція правильної постави під час співу;

• Корекційний розвиток моторних функцій і дихання;

• Корекційний розвиток дитини із ЗПР

Наочні посібники: українська народна казка «Чарівний смичок»;

малюнки до творів..

Музичний матеріал: пісня «Ой єсть в лісі калина», укр. нар. казка «Чарівний смичок»

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД УРОКУ.

Організація учнів до уроку.

Музичне вітання .

Любі хлопчики та дівчатка,

Знаєм безліч ми пісень

Заспіваємо для початку:

«Добрий день вам, добрий день!»

Вступне слово вчителя.

Музика в літературі

Сьогодні ми вкотре переконаємося, наскільки важливим є літературне мистецтво для музики: пісня, кантата, опера, балет нерозривно пов'язані з літературою. Ці музичні жанри не можуть без неї існувати.

• А чи може література існувати без музики?..

• Чи зустрічали ви літературні твори, у яких розповідається про музику чи музикантів?

Про це ми поговоримо на уроці.

Невідомі творці казок та оповідань, у яких виражено народну мудрість, розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов’ю та захопленням розповідали про народних умільців, які майстерно володіли мовою музики. Це є свідченням того, що народ завжди високо цінував і з великою повагою та особливою любов’ю ставився до музикантів-аматорів, які силою свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість. Так народжувалися музичні образи в казках та оповіданнях, а пізніше – і в літературних творах.

Яскравим прикладом цього є українська народна казка «Чарівна скрипка» та норвезька народна пісня «Чарівний смичок». Головний герой казки майстерною на скрипці дарував людям радість і вселяв у їх душі оптимізм. Послухайте українську народну казку «Чарівна скрипка»

Вона народилася на Буковині – у співучому краї, що славиться різноманіттям чудових і своєрідних народних пісенних мелодій, а також запальними танцювальними ритмами.

Казка „Чарівна скрипка

Жив колись на світі бідний русин. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тернину в боці.

– Підеш молотити, – сказав граф, – а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.

Русин погодився. Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах заробіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просушилося. Та горобці теж були голодні й видзьобали все до зернини.

Побачив це русин, кинув спересердя брилем об землю:

– А смерека б вас побила!

– Не сердься, добрий чоловіче, – запищало в нього за спиною. Я – одна зернина, яку не з'їли горобці.

Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину. А вона радить:

– Ти мене не їж, а посій у землю і поливай три рази на день водою з Черемошу.

Русин так і зробив. А одного ранку почув він за вікном таку чудову музику, що за серце брала. Виглянув. На тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звисали не яблука, а скрипки – із зеленими і жовтими смугами. Зачудувався русин і вийшов надвір. Не встиг підійти до чарівного дерева, як почув:

– Добридень, тату!

– Добридень,— відповів русин. – А хто мене називає татом?

– Це я, ваш син Петрик, – і з яблуні скочив красний хлопець зі скрипкою в руках.

– Що це таке? – запитав батько.

– А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджується добро, а як торкнуся жовтих – старіється зло.

Чоловік не міг нарадуватися чарівному синові.

Однієї неділі Петрик подався у село. На толоці побачив людей. Вони намагалася танцювати, але всі були такі змарнілі, що падали з ніг.

– Що ті люди роблять? – спитав Петрик селян.

– Весілля справляють, – відповів один дід. – Але граф їх зовсім виснажив роботою.

Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і втяв веселої. Люди стали жвавими, щасливими. Молодий із молодою – як місяць із зірницею. І всі пустилися до танцю-тропотанцю. А граф вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роззявив від подиву. Він наказав гайдукам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали брилі.

– Бачу, що від музики ви дістали добру силу. Завтра під горою маєте продовбати великий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!

Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і подалися до гори. Минали дні, тижні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель. Подивився граф і каже:

– Тепер побудуйте всередині гори високий палац – з великими залами, довгими коридорами, ясними світлицями. Брама до палацу має бути така, аби її закрила і мала дитина, а відчинити міг тільки один я.

Рушили бідні люди до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали його й докоряють:

– Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?..

Петрик відповів:

– Завтра всі до одного беріть кияння, довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.

Наступного дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Петрик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоділи, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. Коли все було готове, граф розіслав гайдуків скликати гостей. Гості зібралися в палаці, який збудували всередині гори.

Прийшов туди Петрик. Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця, але той погладив жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці одразу притихли. Граф згорбився, руки затремтіли. Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди.

Минули роки, брама обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і донині.

• У чому полягала чарівна сила скрипки Петрика?

• Як Петрик зі своєю чарівною скрипкою допомагав селянам?

• Чому графа було покарано?

• Як ви вважаєте, чи має музика чарівну силу та як це проявляється?

Виконання музичної розспівки.

Вч. Пауза – це тимчасова перерва в музиці.

За тривалістю паузи бувають такими ж, як ноти, і позначаються спеціальними знаками.

Проспівайте вправу. Яку пазу використано в ній?

Розучування пісні „Чарівний смичок”

Вч. Лише деякі з народних пісень могли б жити як поезії (без музики). Наприклад, норвезька народна пісня „Чарівний смичок”.

Демонстрація пісні „Чарівний смичок”

Розучування пісні „Чарівний смичок” Вистукування ритмічного малюнку пісні

Караоке. Пісня „Чарівний смичок” з музичними інструментами

Висновок .

• Як ви вважаєте, що могло стати поштовхом до створення української народної казки та норвезької народної пісні?

• Хто є головними героями казки та пісні?

Домашнє завдання

Зробити малюнок до казки або пісні.