Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Реклама - Владимирська Г.О., Владимирський П.О Владимирская Г.О.,Владимирский П.О

.PDF
Скачиваний:
264
Добавлен:
24.05.2014
Размер:
2.8 Mб
Скачать

Частино /І. Реклама в координатах менеджменту

2Засоби прямої відповіді, наприклад, пошта,телефон, факс тощо

3Безпосередній переговорний процес, особисті прямі коннік ги зі споживачем.

4 Електронні засоби - Інтернет Ро шовсюджувані засоби гарні, якшо товари (послу» и)ро іра-

мінані на приватних осіб. Для юридичних осіб найбільше підхоляі ьзасоби прямої відповіді, поштове, факсове розсилання.

Маркетинг по телефону частіше використовується якдодаЮк до реклами і прямого розсилання пропозицій. Телефонний маркетинг дозволяє розв'язати ряд завдань:

1.Забезпечує одержання інформації про потенційних

км« н іів. необхідної при плануванні рекламної кампанії

2.Забезпечує одержання інформації віл респондентів, що є (К новою для майбутнього маркетингу.

ЗПроводить дослідження ринку, використовуючи опитуваний споживач і в для того, щоб довідатися, яка їхня думка про товари чи компанії, про привабливість запропонованих на продажах ниїжок і заохочень.

Адресне поштове розсилання, як засіб ДМ. має такі переваги:

• вибірковість-саме фірма вибирає регіон, наякийспрямована її реклама, саме фірма вибирає ту компанію, до керівництва якої потрібно звернутися.

• конфіденційність —рекламна кампанія фірми зможе проходці и потай від очей конкурентів. У поштовому розсиланні можна максимально використовувати "людський фактор", звертаючи ьособисто до людини, а не до абстрактного "споживача".

• відсутність реклами конкурентів - на відміну від ЗМ І, де реклама може заіубитися серед реклами конкурентів, можна думати, ню пропозиція не залишиться непоміченою.

• швидкістьвиконання - лист доходитьдо адресата пом.Киє- и\ за 2-4 дні, по Україні—за 3-8 днів.

Ще один плюс адресного поштового розсилання на відміну від 11 цюскладовогооголошення в засобах масової інформації: можна І ніслат и не тільки комерційну пропозицію чи рекламну листівку, н Оу її» який рекламний матеріал - буклети, каталоги, журнали, ні і .шия (листівки), візитки. Розіслати можна що завгодно, єдиний кршерій воно повинно поміститися в конверті-пакеті.

Часто виникає питання про можливість розсилання рекомснммианпх листів, листів із повідомленням. Як показує практика.

Р 5

Владимирська А.. Владимирський //. Реклама

варт ість розсилання зростає більше ніж у два рази, а ефект при близнотакий самий, яквід розсилання прости хлисті в, також як і рівень доставки та її ш видкість.

Факсимільне розсилання за вартістю може зрівнятися з поштовим, тільки якшо розсилання відбувається в межах одною регіону. Але воно мас і ряд і іедол іків, які істотно можут ь відби і и ся на результатах рекламно!акції, а отже, витрати на один відгук зростуть. Також по факсу не можна передати кольорове зображення, графічне зображення, сувеніри.

Прямий контакт зі споживачем, тобтоособисті переговори, мають пріоритету комунікаціях і починаються, як правило, після телефонного маркетингу. Переговори представника компанії і потенційним клієнтом є неформальна фаза спілкування Спілкування - найдавніша з дій людини, це одне з таких дуже ємних і широких понять, куди входить проста взаємодія, обмін погляда* ми, обмін інформацією, розмова. Для ефективного спілкування необхідно:

Уміння слухати та дивитися.

Упевненість у собі.

Ввічлива увага.

Уміння формулювати думку правильно та точно.

Приваблива зовнішність і чарівність.

Мистецтво створювати приємну атмосферу.

Почуття такту.

...І так далі, тощо. Усе це правильнота потрібно, але є ше одии нюанс, який можна описати такими словами: уміння поставити себе на місце співрозмовника, ототожнити себе з ним, зважити на його становите, тобто зрозуміти його наміри та мотивації. Ми б назвали це уміння головним для спілкування та ведення перего ворів.

А для такого уміння, у свою чергу, необхідно:

Визнавати за співрозмовником право бути таким, який він є, як ви ви знаєте це право за собою.

І Іамагатися в кожному співрозмовнику розгледіти пози тивні якості.

Поважати співрозмовника навіть із його помилковими, як вам ідається, переконаннями.

Небутидраті&іивими і взагалі вміти стримуватися.

Намагатися звільнишся від упередженості та стереотипів.

176

Частина II. Реклама в координатах менеджменту

Бути піл критими для сприйняття, мати достатній обсягуваги

Мати про спіпрозмовника попередню інформацію.

Приклад.

Видавниіггво «Політ» вилає ІІІЛ ручки ки и навчальні по-

сібники. Для того, шоб видані ним книг^ якнайшвидше потрапили до рук споживача ( студента чи викладача), керш іпштво «Польоту'» установило прямі контаклі з навчальни-

ми закладами в різних регіонах країни. Завдяки численним зустрічам і переговорам виданні познайомилися іі налагодили добрі стосунки з ректорами, проректорами, завідувачами бібліотек, деканами та провідним викладачами різних вузів. Кожен новий підручник демонструвався вузівській Іірофесурі особисто й отримував їхнє схвалення.

Більш того, професорам і доцентам вузів видавництво запропонувало написати підручники з тих нових дисциплін, із яких ще не буле» книг або їх було недостатньо. Постійно про , водилося опитування викладачів і студентів про сильні й слабкі місця нових навчальних посібників. Представники вузів поступово звикли до гою. шо зустрічі з видай ця ми ста ють регулярними. У такий спосіб склалося спікробіїншітво.

іасноване на серйозній зацікавленості обох сторін.

У результаті «Політ» успішно друкує книги, маючи свою читацьку аудиторію. Підручники «Польоту» не залежуються на складах, тиражі точно відповідають замовленням на них. Можна сказати, шо видавці особисто знають свого клієнта.

І Наступним по важливості удирект-маркетингу йде вілправ- 'н ния листів електронною поштою. Такий .засіб ДМ, як елект- I" мне розсилання, уданий час а ктивнороз вішається паралельно 11»• > інитком високихтехнолоіій і ростом використання Інтернету Кож пою організацією. Дотепер електрон не розсилання було ефек- і нічнім тільки для вузького кола організацій через один недолік: ні! • и рекламні послання, не доходячи до компетентної особи, за-

• і - і ти на рівні системного адміністратора.

ІІе іалежпо від того, наскільки масштабна й довгострокова компанія планується, нижче наведені прийоми ДМ дозволять ічіюристовувати всю його перевагута допоможуть успішно происі ти задуману рекламну акцію.

і.ілежно від поставленої мети й цільової групи, до якої звер- н. н і пропозиція, можна планувати одну дію абобагатоступінчас- і у акцію

177

Владимирська А.. Владимирський //. Реклама

Мета 1. Вихід на нові сектори ринку.

І Іри просуванні товару (послуги) на нові сектори ринку майже 90% засобів іде, як правило, на з'ясування наявності потреби даної цільової групи у продукції. У цьому випадку для того, шоб мінімізувати витрати на дослідження новою ринку збуту, варто використовувати поштове розсилання інформації, шо складається з одного аркуша.

Приклид (агентство

«Кинмарк-дм»):

К л і є н т ом компанії,

шо виготовляє лічильники електро-

е н е р г і ї п р о м и с л о в о г о п р и з н а ч е н н я , м о ж е б у т и в е л и к и й спектр організацій (будь-які промислові підприємства). Для того, ш о б виявити, які промислові галузі більше від інших заціка&тені в даній продукції, агентство провело пілотну акцію . задіявшн в адресному поштовому розсиланні невелику кількість організацій з к о ж н о г о сегмента . 10000 адресатам було з а п р о п о н о в а н о д л я розгляду короткий о п и с товару і зворотну анкету-заявку (факс - форма) на о д е р ж а н н я додатко -

вої інформації . За рахунок

ш и р о к о г о о х о п л е н н я аудиторії

пілотна акція окупила с е б е

повністю. За дзвінками, шо над -

ійшли, і з в о р о т н и м и ф а к с а м и - ф о р м а м и було проведено анал і»

і с п л а н о в а н о наступну Д м - к а м п а н і ю . Аудиторію для

наступ-

ного адресного п о ш т о і ю г о розсилання - 19430 адрес

- скла-

ли підприємства тих секторів ринку, у яких за результатами аналізу відзначалася найбільш активна реакцій.

Мета 2. Поглиблення задіяного сегмента.

У ньому випадку набагато важливіше знайти всередині вже відомої цільової групи тих адресатів, шо більше від інших зацікавлені у співпраці. При перевантаженості ринку потенційний клієнт найчастіше робить вибір на користь того товару, шо про понується йому особисто, тому для підвищення кількості відгукіи на пропозицію варто з'ясовувати саме ту особу в організації, які відповідає за необхідний напрямок діяльності, й направляти пр& позиції їй особисто. Для цієї мети підходить такий видДМ, як телефонний маркетинг.

Приклад (агентство «Конмарк-Ьм*):

Мстою компанії, яка торгує дорогою технікою, шо нС>у довується, було проведення акції з пошуку нових клієнтів у вже задіяномусскторі та дослідження свого ринку збуту. Агентством були проведені такі роботи:

178

Частина //. Реклама в координатах менеджменту

1. Формування бази даних адрес організацій й магазинів, шо торгують кухонними меблями.

2. Телефонне опитування з мстою з'ясування, чи закупо- вують вони гехніку, шо вбудовується, і осіб, які відповідають м закупівлю.

3. Персоніфіковане розсилання комерційних пропозицій по актуалізованій базі даних.

4. Вторинне телефонне опитування - з'ясування зацікавленості у співпраці...

Підсумки акції:

З опитаних організацій 331 закуповують побутову техніку, то вбудовується. Після адресного поштового розсилання ІЗ відразу оформили ділові відносини. Після в т о р и н н о ю о п и - тування: 23організації— зацікавилися й збиралися найближчим часом скористатися послугами; 50 потенційних клієнтів - ше не прийняли рішення про співробітництво, але готові до

спілкування й обюіюрення.

Мета 3. Підтримка клієнтури.

У середньому 50% щойно "завойованих" нових клієнтів утри'іається знову. Вони повертаються туди, відкіля прийшли, або піч. ювжують іпук.гі и ноною іюсіача и.пика. Витрата засобів на ічшнення відносин із клієнтами —виправдана інвестиція. Коли •инікурентн проводятьсвої рекламні акції, вони охоплюють і «чужих» клієнтів. ДМ надзвичайно ефективний для підтримки існу- и чої клієнтури, оскільки цей вид маркетингу спочатку сформуєшся на основі особистої комерційної бесіди й дозволяє перетвори і н взаємини з постійними клієнтами зчистоділовихудовірчі

ГСпособи використання ДМ дія підтримки існуючої клієнтури

1.Активізація повторних покупок.

2.Продаж додаткових товарів (послуг).

3.Продаж більш широкого спектра товарів.

4.Продаж більш дорогого продукту (послуг).

5.Посилення відданості покупців.

Формуючи інтерес клієнтів, виявляючи їхні переваги, можна і «фіксувати їх, перевівши взаємини з ними з чисто ділових у довірчі. Д ля цього можна використовувати широкий спектр Дмшсобів:

вітання зі святами;

подарунки, зразки, каталоги з Вашою продукцією;

інформація про нові товари (послуги);

179

Владимирська А.. Владимирський //. Реклама

запрошення відвідат и виставки, презентації;

запрошення взяти участь у розіфашу призів.

Родзинка ДМ — створення списку організацій, шо можуї і. бути зацікавлені в певномутоварі (послузі). Правильний вибі цільової аудиторії може дати гарні результати - ефекті нвність и ходівзростає у п'ять і більше разів.

Для наочного прикладу поділу всього ринку на сегменти мож-| на використовуват и гаку модель цільових груп:

1.Партнери.

2.Клієнти.

3.Співрозмовники, зацікавлені у продукті.

4.Співрозмовники, що шукають вигоду.

5.Потенційні клієнти.

Після визначення цільової аудиторії й роботи з її формування виникає питання: яким чином впливати, зацікавити? Для цьою служить інформаційний пакет.

Які рекламні матеріали для формування пакета можна використовувати:

плакати та календарі;

візитні картки;

фірмові журнали;

прайс - листи;

технічні описи;

буклети;

проспекти й каталог и;

зразки матеріалів

Щоб налагодиш діалог між виробником товарів (послуг) і споживачем, необхідно будь-яким чином спонукати респондент до відповідної реакції. Цю рольберуть на себе додаткові підсилюючі фактори:

1.Бланк відповіді (замовлення).

2.Анкета або зворот на факс-форма.

3.Запрошення.

4.Заявка на отримання додаткової інформації.

Варто проводити Дм-кампанії настільки часто, наскільки цс може бути економічно виправдано. У більш значущих і більш ак тивних цільових групах Дм-акції проводяться частіше, ніж н інших. Незважаючи на результативність інформування окремих цінних клієнтів поштою, телефоном або через Інтернеї за допо-

180

^ Частино І/. Реклама а координитих менеджменту

мш ОЮ прямої реклами,ефективність таких одиничних контакті»

І Ми*Ьаіато нижча, ніж ефективність частих контактів. Саме частота К І Ч І І . І К І ІН забезпечує досягнення поставленої мети.

 

І Іеріодичне повторення ДМ дає наступні іиподи:

(рік ІІ.з Підвищуєними.

інтерес клієнтів при кожному наступному кон-

 

Дозволяє зацікавити клієнтів, що не відгукнулися на ра-

н т е проведений ДМ

.

З Стимулює окремих респондентів до прийняття рішень Про

іпргові угоди з Вами.

.

4. Забезпечує контакти з клієнтами в період при йняття рішень

Про покупку Ваших товарів.

р.і

З метою контролю за скл атом своїх постійних клієнтів фахівці

ш ьпроводити щонайменше шістьДм-кампаній на рік, спря-

Iмішаних на постійне інформування клієнтів про новинки і на 1МІІІНСННЯ ділових зв'язків.

ІривалістьДм-кампаніїможе визначатися витратами часу для Ншіі отовки інформації, шо висипається клієнтам, сезонними коли-

ИЙННЯМН попиту, обсягами наявної на складах продукції, терміна-

ІМи платежів і т.ін.

Ось кілька факторів, які варто враховувати при визначенні іриіалостіДм-кампанн:

ІЧи змінюється попит на товари в залежності від сезону?

!2 Чи відомо, коли клієнти збираються обговорюва ги шани

іичх майбутніх закупівель?

"3. Якшо почати випуск нового товару, то коли він буде готомнії иія реалізації?

•І. ЧИ повинна Дм-кампанія бути погоджена за часом ізпро-

ксленням інших видів маркетингу: виставками, рекламними кампаніями й іншими рекламними заходами?

5. Чи припалають на час п роведення кам па и і і які - нсбудь свята йОо період відпусток, який варто виключити з тривалості кампанії?

ДМ зароджувався вті часи, коли існували галузі, які не мали

шсіаціонарних торгових точок, пі служб збуту з їх роз'їзними

їм пгами. Представники цих галузей і заклали основи такого споїм »п\ збуту, який сьогодні цілком сформувався й отримав назву •нпіч'кт-маркетинг». З часом виникли інші інструменти встанов- І П І І Н І зв'язку між підприємством і споживачами. Завжди варто

Ним ч гати, шосам пособі директ-маркетинг, які поштові відпран-

164

Владимирська А.. Владимирський //. Реклама

лення, здійснювані в його межах, не може замінити засоби к.і,»«| сичної реклами за ступенем впливу на споживача. У класичної реклами більше можливостей з формування іміджу продукції II) підприємства не тільки черезтекстове звертання, а й чере з використання образотворчих та звукових засобів.

Телевізійна реклама

Засоби рекламного інформування можуть бути будь-якими! залежно від креативної ідеї її творців. А певні види рекламною продукту залежать віл носія реклами. НаТВ - це рекламні ролики, на радіо - раліоспоти, у ЗМ І — блоки рекламних оголошень і статті, у поліграфії — буклети, листівки, календарі, флаєри, у

зовнішній рекламі -сїгілайти.білборлн. щити, вивіски,тумби. Телебачення - ідеальний і наймасовіший рекламний інсірумент. Багато хто вважає телевізійну рекламу найбільш ефективною, оскільки вона передає зорові образи — найнаочніші та найпереконливіші з усіх можливих. Це дуже дорогий засіб реклами, який може відняти більше часу й грошей, ніж будь-який ІНШИЙ

Традиційно телерекламу застосовують фірми, котрі хочу гь донести свою інформацію до широкого кола клієн тів. Однак у майбутньому ситуація може змінитися: із розвитком кабельною телебачення можна буде направляти телерекламу вужчому, обме женому колу споживачів.

Позитивні якості телебачення (задосл ідженнями Денисона, І, ТобіЛ):

1. Єдине серед усіх ЗМ І дозволяє рекламодавцю втілювати свою інформаццоу форму, яка містить одночасно візуальні обри зи, слова та музику.

2.Має нізчим незрівнянні можливості для створення не а буті і іх образів.

3.Може показати глядачеві, як він буде почувати себе, прнд бавшн запропонований товар чи послугу.

4.Люди частіше дивляться телевізор у години відпочинку, коли нікуди не поспішають і не мають ніяких справ (особливі увечері).

5.Сам факт присутності фірми на телеекрані може створиї и враження, шо воі іа більша, солідніша й міцніша, ніж с у лійсі юс 11

182

Чистина І/. Реклама в координатах менеджменту

6.Записавши тучи іншу переламу на відеомагнітофон,спо-

и ііачі побачать присутню в ній рекламу кілька разів протягом 11 >иволого часу.

7.Телебачення може створити навколо рекламованих товарі а

іпослуг атмосферу актуальності, успіху та свята.

ІІедоліки телебачення:

1.Вартість розробки телевізійного ролика й ефірного часу Може бупі (але не обов'язково) досить високою. Помилки тут іСходяться дуже ДОІЮГО.

2.Жоден іншийтип реклами не вимагає стільки майстерності, ні а иь і творчих здібностей.

3.Монополізація (на українському ринку) кабельного телебачення утрудняє вибіртслекомпанії.

Вартість виготовлення ролика середньої складності й середиіої тривалості, призначеної одля трансляції по загал ьнонаціо- н.і іьному каналу, може складати від ІОООдосотні тисяч доларів.

Лк .скориставшись послугами невеликих не залежних студій або Місцевих студій телебачення, можна отримати цілком професій-

но (роблений ролик за кілька сотень доларів. Вартість рскламно- і о часу в різних містах дуже сильно коливається, шоб можна було о навести які-небудьсередні значення. Та навіть на найдорожчих н-пестудіях досвідчений рекламодавець може купити рекламний час іа помірну ціну, помістивши свій ролик у передачу, яка йде по іа межами прайм-тайму (часу з 19.00 до 23.00, коли телевізор піниться більшість населення), але мас постійну аудиторію, котрії співпадає чи є близькоюдо його цільового ринку.

І фірнийчас на телебаченні, які на радіо, поділяється на сегмсі і ги. Хоча цей поділ досить приблизний та умовний, типові сег- м чий ниглядаютьтак:

І* шок зб.ОО до 12.00 Типові передачі: новини, повідомленії і навчальні програми, програми із сільського господарства. Лу ипорія: жінки-домогосподарки, піти.

Лень з 12.00до 17.00.Типові передачі: освітні програми, передачі про природу, серіали. Аудиторія: учнівська молодь, жінкн- і »моіосподарки

Всчірз 17.00до 19.00. Типові передачі: програми місиевогоТВ. її' 'МІНИ, телеігри. Аудиторія: діти, дорослі, шоповергаютьсязробоги.

Вечір прайм-тайм (ргігпсііте)з 19.00до23.00. Типові пере11 п новини, фільми,спорт. Аудиторія: дорослі.бізнесмени, що інж« рнулися з роботи.

183

Владимирська А., Владимирський П. Реісіама

Пізній вечірпісля 23.00.Типові переламі: публіцистичні про* і рами, фільми. Аудиторія: непрацюючі люди, люди аїльних (тав них) професій-

Якшо мова йде про недержавний телеканал, то схема мо змінюватися. Інакше виглядає розпорядок дня й у вихідні а святкові дні. У суботу , приміром, час пік може протривати ; півночі.

Ось на шо варто зважати малим і середнім фірмам, які рекла муються на телебаченні:

1. Ранкові інформаційні програми (з6.00до9.00) дивиться близько 10% телеаудиторії.

2.Передані зранку повтори фільмів чи серіалів збирають за вичай 11-15% усісі телеаудиторії.

3.Навчальні програми вивиться найчастіше молодь (близько 17% телеаудиторії). Товари молодіжного попиту найкраще рек

ламувати саме в них.

4 Програми пізнього вечора (після 23 годин) - фільми н інформаційні передачі збирають 3 - 5 % аудиторії, причому луж своєрідної: якшо цільовий ринок - представники вільних про фесій.то можна придбати дуже багато клієнтів.

На відміну від радіо ставки реклами на телебаченні визнача ються не тільки часом доби. Свою ціну має час у деяких переда чах. фільмах. Ціна встановлюється, виходячи з популярності програми. Приміром, реклама, що передається передвечірніми новинами, коштує дорожче вії іншої вечірньої реклами. Можім І іа вести й та к и й п р и кл ад: кіл ька ра зі в на де н ь ус і п різ грам и тел є •

бачення протягом декількох хвилин передають найдокладніший прогноз погоди. Популярність цієї коротенької програми величезна, тому рекламні блоки, шо йдуть безпосередньо у прогнозі, особливо увечері, коштують набагато дорожче .

Стандартна тривалістьтелеролнка—30 секунд. Залежно від цінової політики студії час може продаватися поеекундно. У міру збільшення вартості реклами підприємці все частіше купують час по 15 секунд. Але вартість 15секунд може виявитися лише трохи меншою від вартості 30 секунд.

І Іопулярність (рейтинг )окрсмих передач визначається шляхом соціологічних опитувань. Вони даютьуявлення, який відсоток глядацької аудиторії дивиться ту чи іншу передачу. На жаль, вони проводяться тільки для центральних каналів і в масштабах

184