- •Лукінов і.І. "Економічні трансформації на прикінці 20-го сторіччя" Зміст
- •Нова соціально-економічна парадигма
- •Потреба в новій стратегії та її зміст
- •Соціалізм чи капіталізм?
- •Етапи і характер здійснення трансформаційної стратегії
- •Особливості економічної ситуації в Україні
- •Загострення промислової кризи
- •Кризові явища в аграрно-продовольчій сфері
- •Потрібні принципово нові підходи
- •Деякі напрями курсу ринкових реформ
- •З досвіду економічно розвинутих країн
- •Цивілізовано здійснювати роздержавлення і приватизацію
- •Коригування валютно-фінансової та кредитної політики
- •Управління економічними реформами
- •Що в сучасну епоху регулює ринок і що держава?
- •Цінова політика і закони ринкового середовища
- •Введення інфляційної політики
- •Ціновий вибух і його наслідки
- •Вплив держави на рух цін
- •Механізм регулювання в інвестиційній політиці
- •Структурне реформування
- •Структурні зміни у виробництві споживчих товарів
- •Тенденції та зміни в аграрній структурі
- •Інвестиційна політика в структуроутворенні
- •Макроструктурні пріоритети
- •Концептуальні підходи
- •Сучасні пріоритети в структурі української економіки
- •Таблиця 11. Оцінка капіталовкладень у пек України*
- •Виробництво, експорт та імпорт енергоносіїв
- •Таблиця із* Щомісячне виробництво палива і електроенергії та рух оптових цін на них у 1995р.*
- •Деякі напрями подолання енергетичної кризи
- •Концепція регіональної політики
- •Наукові основи регіонального розвитку і принципи регіональної політики
- •Аграрний аспект регіоналізації
- •Регіональна науково-технічна політика
- •Причини стримування і напрямки розвитку регіонального підприємництва
- •Розвиток міських і сільських поселень в системі екологічної безпеки
- •Основні принципи формування вільних економічних зон
- •Постсоціалістична криза
- •Зміни в трансформаційних процесах
- •Економічні відносини України з Іраном
- •Гарантії економічної безпеки держави
- •Активізація створювальної діяльності
- •Складність ринкових трансформацій, їх ідеали та рух назад
- •Від теорії до реалізації ринкових програм
- •Гроші і ціни
- •Нарощування товарного виробництва
- •Зміни результативності господарювання України в контексті загальносвітових тенденцій
Загострення промислової кризи
Україна на 90-95% залежить від зовнішніх поставок нафти і на 75% - природного газу. Після аварії на Чорнобильській АП.С практично припинилося будівництво і введення в експлуатацію блоків АЕС, які раніше намічалися. Видобуток вугілля падає і воно дорожчає, стає неконкурентоспроможним. Скорочення попиту (насамперед, з боку ВПК і будівництва) на продукцію чорної металургії відкривало можливості для її глибокої реконструкції. Певні кроки в даному напрямі зроблено, але вони обмежені нестачею ресурсів, хоча чорна металургія разом з харчовою і хімічною промисловістю, є сьогодні основою для експортного потенціалу української промисловості.
Оперувати розраховуваними Мінстатом України зведеними даними про промислове виробництво в нашій країні (особливо за 1993 р.) слід з обережністю, тим більше - для порівнянь з іншими державами, що вийшли з колишнього Союзу. Це пов'язано з специфікою розрахунків узагальнюючих індексів, методика визначення яких у 1993 р, істотно відрізнялася від методики, що використовувалася, скажімо, в Росії, В основному це зумовлене тим, що фонд споживання (точніше, величина заробітної плати в промисловості) міг збільшуватися тільки разом із зростанням обсягів виробництва. Тим самим підприємства підштовхувалися до перекручення обліку, що і спостерігалося в галузях з багатономенклатурною і непорівнянною продукцією (насамперед -у машинобудуванні, швейній та меблевій промисловості).
У 1993 р. обсяг промислового виробництва в Україні (вартісний показник) скоротився лише на 7,4%. Водночас виробництво основних видів продукції в натурі (цей показник став публікуватися з травня 1993 р. і не включав воєнної продукції, де спад був порівняно більшим) зафіксовано із зниженням за рік на 22,4%. Триразову різницю в двох зв'язаних показниках просто не можна пояснити - тим більше, якщо порівнювати її з аналогічними показниками за 1994 р. За 9 місяців 1994 р. обсяг промислового виробництва (вартісний показник)скоротився на 31.2%, а виробництво в натурі - на 32,3%. Т така взаємозалежність не викликає сумнівів. Очевидно, в 1993 р. фактичне падіння промислового виробництва в Україні все ж не 7,4%, а близько 20-25%.
В цілому ж темп спаду промислового виробництва за минулі роки характеризувався такими даними (табл.1, рис. 1).
Таблиця 1. Індекси обсягу продукції промисловості* (1990р. =100)
|
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
Продукція всієї промисловості |
95 |
89 |
82 |
60 |
52 |
47 |
Виробництво засобів виробництва (група "А") |
94 |
87 |
78 |
59 |
53 |
50 |
Виробництво предметів споживання (група "Б") |
98 |
93 |
90 |
62 |
50 |
36 |
*Джерело: 1991-1995 рр. "Статистичний щорічник України 1995". С. 153; за 1996 р. повідомлення Мінстату "Про соціально-економічне становище України у 1996 р," та власні орієнтовні оцінки автора щодо співвідношення темпів змін груп "А" і "Б".
Особливого занепокоєння викликають випереджаючі темпи спаду в 1995-1996 рр. виробництва товарів народного споживання і витиснення з внутрішнього ринку власних товаровиробництв. Темпи загального спаду промислового виробництва, хоча останнім часом й уповільнюються, але тривають. Економічна стабілізація і пожвавлення, що з року в рік прогнозують урядові органи, міністерства і відомства не збуваються і відкладаються на майбутнє. Процеси економічного зростання і оновлення розпочнуться тільки тоді, коли будуть знайдені І задіяні реальні джерела активізації інвестиційної діяльності, коли буде усунена платіжна криза, розморожена платоспроможність споживачів, повернена обличчям до національного товаровиробництва грошова і банківсько-фінансова політика держави. Вона (держава) має в законодавчому порядку розблокувати можливості внутрігосподарських нагромаджень, використання на інвестиції амортизаційних фондів, внутрішніх кредитних ресурсів з залученням зовнішніх інвесторів. Інакше кажучи, треба створити економічні умови для нормального відтворювального процесу на розширеній основі. Для цього потрібне і законодавче регулювання фондів споживання, зокрема і заробітної плати працівників промисловості, без чого ніякою підвищення продуктивності праці не відбувається.
Рис. 1. Індекси обсягу продукції промисловості (1990 р. =100)
Задуманий механізм активізації трудової діяльності народу через ЇЇ підхльостування гіперінфляційним шоком приніс прямо протилежні результати.