Таблиця 11. Оцінка капіталовкладень у пек України*

Напрями вкладень	млрд.ам.дол.
Видобування вугілля	10,2
Нафта	6,5
Природний газ	4,3
Електроенергія	11,5
Всього	32,5

*Див.: "Проблеми енергозбереження" №1. 1994 (спеціальний випуск). С.57

Йдеться про вихід на вищий щабель загального прогресу українського ПЕК, який би міг забезпечувати стабільні темпи свого відтворення й оновлення переважно на внутрішніх нагромадженнях, із застосуванням жорсткого курсу на енергозбереження, не допускаючи при цьому стримування економічного пожвавлення і зростання. Новітні технології видобування, збагачення й переробки паливних ресурсів покликані гарантувати високу надійність і безперервність відтворювальної циклічності, а також максимальний вихід та мінімальну ціну кінцевих продуктів енергоспоживання. Власне, це й гарантує конкурентоспроможність ПЕК країни на внутрішньому і зовнішньому ринках. У здійсненні державної енергетичної політики України важливу роль має відіграти постійне підтримування ринкового стимулювання активних пошуків альтернативних варіантів ефективного використання традиційних та новітніх енергоносіїв, а також пошуку імпорту нафти й газу на вигідніших економічних умовах.

Рис. 7. Оцінка капіталовкладень у ПЕК України

Воднораз треба всіляко розширювати використання - за проектами з оціночними критеріями приросту ефекту - енергії сонця, вітру, термальних вод, біоенергетичних та інших відтворюваних енергоресурсів. При величезній гостроті дефіциту, сьогодні майже не використовується ця "дармова" енергія. Поки що справа не виходить за межі створення окремих дослідних зразків, а параліч платоспроможності споживачів виключає можливості щодо замовлень на їх масове виготовлення вітчизняною промисловістю.

З розвитком фундаментальних досліджень і використанням їх результатів з'являються реальні надії одержати в майбутньому необмежені джерела енергії за рахунок вивільнення та використання водню й кисню з води, якісно нових напрямів розвитку атомної енергетики, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів тощо. За допомогою науки людство, безперечно, знайде кардинальний шлях розв'язання енергетичної проблеми для свого майбутнього прогресивного розвитку.

Без відповідних внутрішніх нагромаджень, широкого залучення власних і зовнішніх інвесторів, коштів бюджетних та небюджетних фондів до масштабних, ефективних проектів модернізації й реконструкції діючих і створення новітніх енергетичних об'єктів кардинально вирішити енергетичну проблему в Україні на сучасному етапі ринкових реформ досить важко, а точніше - майже неможливо. Тим часом геологорозвідувальні та видобувні галузі, господарські системи власного виробництва паливних ресурсів мають надто низьку кінцеву результативність. Темпи змін у нашому ПЕК за минулі роки мали сталу тенденцію до спаду і катастрофічного подорожчання його продукції.

Виробництво, експорт та імпорт енергоносіїв

Згідно з таблицею 12, за 1990-1995 рр. власний видобуток нафти в Україні скоротився на 23%, вугілля - на 49 і газу - на 35, а виробництво електроенергії зменшено на 35%. Такі темпи спаду ставлять економічне становище країни під загрозу - тим більше, що імпорт енергоносіїв за ці роки також різко скоротився.

Це (хоча й дещо пом'якшувало дефіцит внутрішнього енергетичного ринку) аж ніяк не знімало гостроти проблеми. В 1994-1995 рр. енергетична криза в Україні досягла апогею -критичного стану. До того ж не випадково за 1990-1995 рр. відсутні вірогідні відомості про фізичні обсяги експорту нафти й газу. Саме тоді вони перетворилися на засіб збагачення кола керівних осіб, які мали безпосередню причетність до цих джерел. Використовуючи штучно створене беззаконня під виглядом ринкових реформ, різницю в рівнях цін на імпорт з Росії та інших країн СНД і світових цін на нафту й газ, "новоявлені бізнесмени", нехтуючи інтересами своєї держави та її народу, пустили значну частину цих енергоносіїв (і в тому числі - електроенергії") на реекспорт і експорт, поклавши валютну виручку на власні рахунки у закордонних банках.

Таблиця 12. Динаміка виробництва, експорту та імпорту основних енергоносіїв в Україні за минулі роки*

Види продукції	Одиниці виміру	Виробництво					Експорт				Імпорт
		1990	1992	1993	1994	1995	1992	1993	1994	1995	1992	1993	1994	1995
Нафта	млн. т	5,3	4,5	4,2	4,2	4,1	…	…	…	…	30,9	19,7	9,4	11,1
Вугілля	млн. т	164,8	133,7	115,8	94,6	83,8	6,3	2,6	3,2	1,9	6,2	70	5,6	13,8
Природний газ	млрд. м3	28,1	20,9	19,2	18,3	18,2	0,33	0,21	0,10	0,14	89,58	79,81	68,57	64,49
Електро­енергія	млрд. кВт/год.	298,5	252,5	229,9	202,9	194,0	6,17	8,64	1,42	4,08	7,29	7,92	0,01	0,001

"Джерело: Статистичний щорічник України, 1995. К.: "Техніка", 1996. С. 185, 356, 357, 358, 359.

Внаслідок таких протиправних дій було ще більше загострено енергетичну й економічну кризи в країні, додатково пограбовано державу, яка не одержала навіть повного обсягу податків за перепродаж своїх же енергоносіїв. Я вже не кажу про те, скільки додаткової продукції та доходів промисловості й сільського господарства втрачено через відсутність енергії. Ніхто з винуватців до цього часу не зазнав покарання. А валюта, одержана за державні енергоресурси України, продовжує працювати на користь іноземних держав. Міністерство статистики України і митна служба не розкривають відомостей про кількісні обсяги втрат, завданих нашій державі такими "керівними" діями службових осіб, а органи, покликані боротися з економічними злочинами, не виявляють належної активності, що не додає авторитету і всій державній владі.

Спроби поверхово реформувати ПЕК не припинили спаду й аритмії виробництва палива та електроенергії, а також вкрай негативної тенденції до сталого зростання їх вартості і цін на них протягом року, що тільки ускладнює ситуацію. Про це свідчать дані за 1995 р. (див. табл.13). Обсяг видобутку вугілля по місяцях коливався від 6,3 млн. до 8,3 млн. т, із загальним зменшенням з квітня по листопад і деяким збільшенням в останні два місяці року. Щодо оптових цін на вугілля, то вони послідовно зростали, досягши в грудні 1995 р. рівня в 5,1 млн. крб. за 1 т, або в 2,2 раза вищого від рівня цін на вугілля в грудні 1994 р. І це перевищило реальну купівельну спроможність більшості з оптових споживачів. Власне вугілля стає не спроможним конкурувати з імпортним. Хоча видобуток нафти й газу по місяцях був стабільнішим, однак тенденцію до його загального скорочення подолати не вдалося, а процес подорожчання цих видів палива (особливо, газу - в 3,4 раза) був інтенсивнішим, ніж вугілля.

Коливання виробництва електроенергії по місяцях становило від 102% (в січні) до 71% (в червні) по відношенню до грудня 1994 р. У П половині 1995 р. її виробництво зростало, досягши у грудні 100% рівня того самого місяця 1994 р., а оптові ціни 1 млн. КВт г підвищилися до 5,1 млн. крб., або в 2,4 раза, тобто значною мірою .випереджали темп зростання цін на вугілля.

Таким чином, власний енергетичний комплекс України працював неефективно і - внаслідок переважання діяння негативних .чинників, зокрема, дезорганізації виробництва й ринку збуту -неритмічно. Це, в свою чергу, паралізувало ритмічність роботи промислових підприємств, насамперед, енергомістких виробництв, а також нерідко було причиною випадків відключення електропостачання й багатьом іншим споживачам. Особливо істотно зростає їх заборгованість по оплаті за паливо та електроенергію. І не Дивно, адже ціни на них підвищуються, а платоспроможність споживачів знижується. У несприятливу зиму (з грудня 1995 р. по березень 1996 р.) люди в квартирах і жилих будинках багатьох українських міст і сіл потерпали від холоду. Часто не працювали ліфти, відключалися комп'ютерні системи та технологічне устаткування на промислових і сільськогосподарських підприємствах, почастішали перебої з водопостачанням, у роботі шкіл і лікарень, дитячих ясел та садків тощо. Загострився дефіцит у забезпеченні пальним і мастилами, а також хімічними продуктами сільського господарства, що зриває своєчасне й якісне виконання агротехнічних робіт, порушує технологічні режими у галузі. Це призводить до неминучого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції та сировини, забезпечення ними переробної промисловості, отже - і випуску продуктів харчування під ринковий попит. Виникає реальна загроза продовольчій безпеці країни. Внаслідок скорочення валютної платоспроможності держави одночасно зменшується також імпорт енергоносіїв.