Загострення промислової кризи

Україна на 90-95% залежить від зовнішніх поставок нафти і на 75% - природного газу. Після аварії на Чорнобильській АП.С практично припинилося будівництво і введення в експлуатацію блоків АЕС, які раніше намічалися. Видобуток вугілля падає і воно дорожчає, стає неконкурентоспроможним. Скорочення попиту (насамперед, з боку ВПК і будівництва) на продукцію чорної металургії відкривало можливості для її глибокої реконструкції. Певні кроки в даному напрямі зроблено, але вони обмежені нестачею ресурсів, хоча чорна металургія разом з харчовою і хімічною промисловістю, є сьогодні основою для експортного потенціалу української промисловості.

Оперувати розраховуваними Мінстатом України зведеними даними про промислове виробництво в нашій країні (особливо за 1993 р.) слід з обережністю, тим більше - для порівнянь з іншими державами, що вийшли з колишнього Союзу. Це пов'язано з специфікою розрахунків узагальнюючих індексів, методика визначення яких у 1993 р, істотно відрізнялася від методики, що використовувалася, скажімо, в Росії, В основному це зумовлене тим, що фонд споживання (точніше, величина заробітної плати в промисловості) міг збільшуватися тільки разом із зростанням обсягів виробництва. Тим самим підприємства підштовхувалися до перекручення обліку, що і спостерігалося в галузях з багатономенклатурною і непорівнянною продукцією (насамперед -у машинобудуванні, швейній та меблевій промисловості).

У 1993 р. обсяг промислового виробництва в Україні (вартісний показник) скоротився лише на 7,4%. Водночас виробництво основних видів продукції в натурі (цей показник став публікуватися з травня 1993 р. і не включав воєнної продукції, де спад був порівняно більшим) зафіксовано із зниженням за рік на 22,4%. Триразову різницю в двох зв'язаних показниках просто не можна пояснити - тим більше, якщо порівнювати її з аналогічними показниками за 1994 р. За 9 місяців 1994 р. обсяг промислового виробництва (вартісний показник)скоротився на 31.2%, а виробництво в натурі - на 32,3%. Т така взаємозалежність не викликає сумнівів. Очевидно, в 1993 р. фактичне падіння промислового виробництва в Україні все ж не 7,4%, а близько 20-25%.

В цілому ж темп спаду промислового виробництва за минулі роки характеризувався такими даними (табл.1, рис. 1).

Таблиця 1. Індекси обсягу продукції промисловості* (1990р. =100)

	1991	1992	1993	1994	1995	1996
Продукція всієї промисловості	95	89	82	60	52	47
Виробництво засобів виробництва (група "А")	94	87	78	59	53	50
Виробництво предметів споживання (група "Б")	98	93	90	62	50	36

*Джерело: 1991-1995 рр. "Статистичний щорічник України 1995". С. 153; за 1996 р. повідомлення Мінстату "Про соціально-економічне становище України у 1996 р," та власні орієнтовні оцінки автора щодо співвідношення темпів змін груп "А" і "Б".

Особливого занепокоєння викликають випереджаючі темпи спаду в 1995-1996 рр. виробництва товарів народного споживання і витиснення з внутрішнього ринку власних товаровиробництв. Темпи загального спаду промислового виробництва, хоча останнім часом й уповільнюються, але тривають. Економічна стабілізація і пожвавлення, що з року в рік прогнозують урядові органи, міністерства і відомства не збуваються і відкладаються на майбутнє. Процеси економічного зростання і оновлення розпочнуться тільки тоді, коли будуть знайдені І задіяні реальні джерела активізації інвестиційної діяльності, коли буде усунена платіжна криза, розморожена платоспроможність споживачів, повернена обличчям до національного товаровиробництва грошова і банківсько-фінансова політика держави. Вона (держава) має в законодавчому порядку розблокувати можливості внутрігосподарських нагромаджень, використання на інвестиції амортизаційних фондів, внутрішніх кредитних ресурсів з залученням зовнішніх інвесторів. Інакше кажучи, треба створити економічні умови для нормального відтворювального процесу на розширеній основі. Для цього потрібне і законодавче регулювання фондів споживання, зокрема і заробітної плати працівників промисловості, без чого ніякою підвищення продуктивності праці не відбувається.

Рис. 1. Індекси обсягу продукції промисловості (1990 р. =100)

Задуманий механізм активізації трудової діяльності народу через ЇЇ підхльостування гіперінфляційним шоком приніс прямо протилежні результати.