
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
Перенесення сили вздовж лінії її дії.
В опорі матеріалів це не допускається, так як при цьому змінюється характер та величина деформації тіла.
Насправді стержень, зображений на (рис. 3, а), що розтягується силою F, прикладеною в точці А, отримає більше видовження, ніж після перенесення цієї сили в точку С (рис. 3, б). Крім того, в першому випадку деформується весь стержень, а в другому – тільки його частина (ділянка СВ), ділянка СА зовсім не зазнає розтягу та переміщується як абсолютно тверде тіло.
Рис. 3
Заміна системи сил рівнодіючою також недопустима в опорі матеріалів, так як змінює характер та величину деформації.
На рис. 4, а зображена проста балка з консолями, до кінців якої прикладені сили F, що згинають її випуклість вверх. Якщо замінити ці сили рівнодіючою R=2F (рис. 4, б), то деформація буде протилежною, тобто згин відбудеться випуклістю вниз.
Рис. 4
На рис. 4, в показана балка з моментним навантаженням в точці В. Перенесення цього навантаження в інше місце також змінює характер деформації балки (рис. 4, г).
Зважаючи на це, перенесення сил вздовж лінії дії, перенесення пар сил в площині їх дії та заміну системи сил їх рівнодіючою допускається в опорі матеріалів тільки при визначенні опорних реакцій статично визначених балок (тобто для балок, реакції яких можна знайти за допомогою тільки рівнянь рівноваги)
В опорі матеріалів вивчають головним чином брус, тобто такий елемент, один із вимірів якого (довжина) значно більший його поперечних розмірів (ширини та висоти). Брус може бути прямим та кривим. Утворення прямого бруса можна уявити собі переміщенням деякої плоскої фігури, наприклад прямокутника CDEF вздовж прямої лінії АВ (рис. 5, а) так, що його центр ваги завжди знаходиться на лінії АВ, а площина фігури нормальна до цієї лінії. Лінія АВ називається віссю бруса, а плоска фігура (CDEF) – його поперечним перерізом.
Брус, утворений переміщенням плоскої фігури вздовж деякої кривої лінії (рис. 5, б), називається кривим брусом. Вздовж своєї осі брус може мати постійний та змінний переріз. Цегляний або бетонний ступінчастий стовп (рис. 5, в) буде прикладом бруса змінного перерізу. До кривих брусів відносяться арки будівель та мостів, крюки, ланки ланцюга та інші.
Більшість складних конструкцій та споруд складаються із елементів, що мають форму прямого та кривого брусів.
Тонкий та довгий брус з прямою віссю прийнято називати в залежності від призначення стержнем, стояком, колоною (рис. 5, г)
Брус, що лежить на опорах, завантажений силами перпендикулярними або похилими до його осі, називається балкою.
Тіло, що має досить малу товщину в порівнянні з двома іншими вимірами, називається пластиною (рис. 5, ж) або оболонкою (рис. 5, з). Наприклад, стінки круглих залізобетонних резервуарів, баків, силосів тощо є оболонками, а їх плоске дно – пластинами.
Тіло, всі три розміри якого величини одного порядку, називається масивом, наприклад, фундамент під монумент, великий механізм, станок. Пластини, оболонки та масиви розглядаються в теорії пружності. Криві бруси та стержневі системи, що складаються із прямих та кривих брусів, вивчаються в курсі будівельної механіки.
Рис. 5