- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
Питання для самоконтролю .
Що таке складний опір ?
В якому випадку згин називається косим ?
Як розміщена нейтральна вісь в поперечному перерізі при косому згині ?
Який вид деформації називається позацентровим стиском (розтягом)?
Які напруги виникають в поперечному перерізі бруса при позацентровому стискові ( розтязі ) ?
Що таке ядро перерізу ?
Що таке радіус інерції перерізу ?
Розділ ІХ Поздовжній згин.
§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
В попередній розділах були розглянуті методи визначення напруг та деформацій при розтязі, стискові, крученні, згині та складному опорі. Міцність у всіх цих випадках визначалась величиною діючої напруги, а жорсткість-величиною деформації. При цьому малось на увазі, що дана система, деформуючись, може мати тільки одну, заздалегідь відому стійку форму рівноваги. Між іншим рівновага деформованого тіла може бути не тільки стійкою, але і не стійкою.
Для прикладу візьмемо дерев’яну лінійку для креслення і стиснемо її з двох сторін силою. При деякому значені сили лінійка залишається прямою. Збільшуючи поступово навантаження, помітимо, що в якийсь момент лінійка зігнеться. Кривизна лінійки швидко збільшується і лінійка зламається.
При цьому виявляється ,що якщо визначити напругу стиску, то вона буде в багато разів менше ніж границя міцності матеріалу з якого вона зроблена .
Звідси виходить що причиною руйнування лінійки є не порушення міцності при стискові, а втрата прямолінійної форми, тобто втрата стійкості, що викликала додаткові напруги від згину .
Із сказаного видно, що для надійної роботи конструкції крім міцності її елементів необхідно, щоб вони були стійкими .Тому стиснуті стержні, крім перевірки на міцність, перевіряють на стійкість. Вияснимо умови при яких порушується стійкість прямолінійної форми стиснутого стержня .
Нехай довгий та тонкий стержень, шарнірно закріплений на опорах, завантажений осьовою силою F, що поступово зростає (рис. 113,а) При досить малій величині сили стержень буде зберігати прямолінійну форму. Якщо такий стержень завантажити деякою поперечною силою F1 (рис. 113,б), він зігнеться . Але якщо цю силу забрати, стержень зробить декілька коливань і знову повернеться в початкове положення. Такий стан рівноваги стиснутого стержня називається стійким.
При поступовому збільшенні сили F, ми можемо помітити що в якийсь момент стержень після зняття сили F1 уже не повернеться в початкове положення, а залишається криволінійним, хоча до прикладання сили F1 він був прямим. Такий прямолінійний стан рівноваги стиснутого стержня називається нестійким .
Рис.113
Між стійкою та нестійкою рівновагою стиснутого стержня, напевно, існує стан при якому, після зняття поперечної сили F1,стержень може повернутись в початкове положення, а може і не повернутися. Назвемо цей стан критичним, а стискуючу силу F ,яка викликає цей стан — критичною силою. Тобто критична сила — це найбільша стискуюча сила, при якій ще зберігається стійка рівновага стержня, та позначається Fк .
Деформація стержня, що виражається викривленням його під дією стискуючих сил, що діють вздовж його осі, називається поздовжнім згином.
При цьому ми бачимо, що втрата стійкості відбувається в площині його найменшої жорсткості.
Теоретично дія однієї точно центральної поздовжньої стискуючої сили, що за величиною дорівнює критичній на точно вертикальний стержень із абсолютно однорідного матеріалу не повинна ні викривляти, ні руйнувати його, якщо тільки напруги в перерізі не перевищують границю текучості.
Але так як такі умови роботи стержня не реальні, навантаження, що близькі до критичної сили викликають втрату стійкості стержня. Тому в практичних розрахунках критичну силу розглядають як руйнівне навантаження.
