
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
При розрахунках на міцність по допустимим напругам потрібно, щоб виконувалася умова
|
(119) |
Формула (119) справедлива для всіх перерізів, що вписуються в прямокутник таким чином, що крайні чотири точки перерізу співпадають з вершинами прямокутника, наприклад, для двотавра, швелера, складених перерізів із них і т. д.
При виконанні проектного розрахунку балок, що працюють на косий згин, із формули (119) потрібно знайти моменти опору перерізу.
Так
як в цю формулу входять дві невідомі
величини Wx
і Wy,
то для розв’язку задачі необхідно
задатися відношенням
.
У зв’язку з цим для практичного
застосування формулу (119) зручніше
перетворити наступним чином:
|
|
звідки
|
(120) |
де
— коефіцієнт, що приймається для першого
наближення рівним 8
10
для двотаврового перерізу і 6
8
для швелерів. Для прямокутних перерізів
цей коефіцієнт завжди дорівнює відношенню
висоти перерізу h
до його ширини b;
|
|
Формула (120) є формулою проектного розрахунку по допустимим напругам при косому згині.
Приклад 32. Знайти найбільші напруги в поперечному перерізі прогону покрівлі (рис.103). Проліт прогону l=4 м. Прогон несе вертикальне рівномірно розподілене навантаження інтенсивністю q=2 кН/м. Кут нахилу покрівлі до горизонту α = 20°. Прогон працює як балка з шарнірними опорами.
Рис.103
Розв’язок. Розкладемо навантаження q по осях:
|
|
Навантаження qy згинає балку відносно осі x, найбільший згинальний момент виникає в середині прольоту
|
|
Навантаження qx згинає балку відносно осі y, найбільший момент при цьому
|
|
Для швелера №18а Wx = 132 cм3, Wy = 20 см3.
Для швелера найбільші напруги виникають в точці А верхньої полиці, це напруги стиску. За формулою (114) знайдемо
|
|
Приклад
33.
Підібрати переріз двотавра для прогону
покрівлі, що має нахил до горизонту α =
25°, під рівномірно розподілене навантаження
інтенсивністю q = 2,5 кН/м, що діє у
вертикальній площині. Проліт прогону
l = 4 м. Допустима напруга
.
Прогон працює як балка з шарнірними
опорами.
Розв’язок. Розкладемо навантаження як у попередньому прикладі:
|
|
Найбільші згинальні моменти
|
|
Використовуємо формулу (120) та підбираємо переріз:
. |
|
Для першого наближення приймаємо k = 9.
.
За
таблицями приймаємо двотавр
№18а
з Wx
= 159 cм3.
.
Перевіряємо напругу за формулою (119)
|
|
Недонапруга
складає
,
що недопустимо.
Приймаємо двотавр №18 з Wx = 143 cм3, Wy = 18,4 см3, тоді напруги
Недонапруга
складає
Приймаємо двотавр №16 з Wx=109 см3, Wy=14,5 см3, тоді напруга
|
|
Перенапруга
складає
.
Остаточно приймаємо двотавр №18 з Wx
=
143
cм3,
Wy
=
18,4
см3.
Для перерізів, у яких обидві головні осі є осями симетрії, умову міцності можна записати на основі формули (116), знайшовши максимальні напруги:
|
(121) |
Тоді умова міцності для таких перерізів приймає вигляд:
|
(122) |
Для визначення прогинів в різних перерізах балки при косому згині знову застосуємо принцип незалежності дії сил. Повертаючись до прикладу, який розглядався в попередніх параграфах, знаходимо спочатку прогин точки 0 (вільного кінця балки) тільки від дії сили Fy (рис.101,а); цей прогин fy, буде направлений по осі y і дорівнює
|
|
Аналогічно прогин точки 0 від сили Fx буде направлений по осі x і виразиться формулою
|
|
Повний прогин f кінця балки буде являти собою геометричну суму обох цих прогинів (рис.104); він дорівнює
|
(123) |
При цьому
|
(124) |
Рис.104
Звідси виходить, що кут між віссю y і повним прогином f дорівнює кутові β, тобто прогин f направлений перпендикулярно до нейтральної осі. Згин балки відбувається не в площині дії зовнішніх сил, а в площині, що перпендикулярна до нейтральної осі.
Приклад
34.
Підібрати
переріз дерев’яних лат висотою h
і шириною b
та визначити переміщення середини їх
прольоту. Проліт лат (відстань між
кроквами) дорівнює l
= 4
м,
кут нахилу покрівлі до горизонту α
= 25°. Навантаження від снігу та власна
вага покриття є рівномірно розподілене
навантаження інтенсивністю q
= 4 кН/м.
Лати спираються як проста балка на двох
опорах. Допустима напруга
,
модуль пружності матеріалу
.
Розв’язок. Найбільший згинальний момент Mmax буде посередині прольоту:
|
|
За формулою (122) знайдемо
де
так
як
звідси
|
|
Найбільший прогин лат буде посередині прольоту. Моменти інерції перерізу дорівнюють
|
|
Кут нахилу нейтральної осі β знаходимо за формулою (118)
|
|
звідти кут β = 45,36°. Кут між площиною згину та силовою площиною складає
|
|
Прогин в площині найбільшої жорсткості дорівнює
|
|
де
.
Повний прогин дорівнює
|
|
осі x (паралельно стороні b) дорівнюєПрогин в напрямку
|
|