
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
Нехай потрібно визначити вертикальне переміщення точки А балки (рис. 91, а). Позначимо дійсний стан балки F, а фіктивний стан її - i . Фіктивний стан, це коли ми замість заданого навантаження прикладемо одиничну силу в тій точці де потрібно знайти переміщення, та по його напрямку, тобто одиничну силу прикладаємо в точці А (рис. 91, б).
Робота зовнішніх сил дорівнює добутку одиничної сили на шукане переміщення уА:
Wi F = iyA
Робота внутрішніх сил
Але так як деформації тіла пружні, то робота зовнішніх сил чисельно дорівнює роботі внутрішніх сил, тобто Wi F = Ui F . Тобто,
(102)
Формула (102) називається формулою (інтегралом) Мора і дозволяє визначити переміщення любої лінійно деформованої системи (або балки) від любого навантаження. Підінтегральний вираз в цій формулі буде додатнім, якщо обидва згинальних моменти входять у формулу з однаковими знаками, тобто коли їх епюри знаходяться по одну сторону від осі балки.
Для визначення переміщення за формулою Мора необхідно виконати слідуючі дії:
1) зипасати вираз згинального моменту MF від заданого навантаження в перерізі А;
2) розглянути фіктивний стан балки, тобто зняти задане навантаження та прикласти до неї одиничну силу в точці, де знаходимо переміщення та по його напрямку;
3)
складаємо вираз згинального моменту
для
фіктивного стану в перерізі А;
4) обчислюємо інтеграл (102) із добутку виразів цих моментів, поділених на жорсткість перерізу балки.
Рис. 91
У випадку, знаходження кутового переміщення (кута повороту) якогось перерізу замість одиничної сили прикладаємо одиничний згинальний момент.
Що стосується знаку переміщення, треба памятати, що він залежить від напрямку одиничної сили; якщо результат обчислень буде додатнім, переміщення теж додатнє, тобто воно відбувається за напрямком одиничної сили, та навпаки, якщо результат відємний. Тому немає значення, в яку сторону направлена одинична сила.
Обчислення переміщень за формулою Мора значно спрощується, якщо використати для цього формулу Сімпсона або правило Верещагіна.
Основна перевага цих формул заключається в тому, що за їх допомогою можна обійтись без інтегрування добутків значень моментів в перерізі. Ці трудомісткі операції замінюються найпростішими геометричними обчисленнями, що заключаюься в “перемноженні епюр” згинальних моментів від заданого навантаження та одиничної епюри.
Розглянемо спочатку правило Верещагина. Нехай на ділянці АВ балки постійної жорсткості (рис. 92) епюра прямолінійна і виражена рівнянням
=kz + b;
друга епюра з довільним окресленням MF(z).
Рис. 92
Підставимо вираз в інтеграл (102), отримаємо :
Очевидно, що перший інтеграл являє собою статичний момент площі епюри МF () відносно осі ординат, що дорівнює z0, а другий інтеграл - площу епюри MF в межах від А до В (), тоді
Але множник kz0b = - ордината прямолінійної епюри , що знаходиться проти центру ваги площі . Тому остаточно маємо
(103)
тобто, інтеграл Мора дорівнює добутку площі епюри MF (від заданого навантаження) на ординату прямолінійної епюри Mi, що знаходиться під центром ваги епюри MF, діленому на жорсткість перерізу балки EІx.
Потрібно памятатти, що обидві епюри на ділянках повинні бути безперервними функціями, а ордината береться тільки з прямолінійної епюри.
Для випадку складених епюр згинальних моментів MF від заданого навантаження, вона розбивається на ділянки, які перемножаються окремо.
Формула Сімпсона для обчислення інтегралу Мора має вигляд
(104)
де l - довжина ділянки епюр (рис. 93)
а, с - ординати епюри MF на початку та на кінці ділянки.
b - ордината епюри MF посередині ділянки.
а, b, c - відповідно теж саме для ділянки епюри .
Знак добутків аа, bb, cc визначається за тим-же правилом, що і у формулі Мора: якщо обидві епюри знаходяться по одну сторону від осі (рис. 93), то знак добутку додатній.
Рис. 93
Формула Сімпсона використовується у випадку складних епюр на ділянках балки від заданого навантаження.
Приклад 27. Для двотаврової балки, зображеної на рис.94, знайти прогин кінця консолі.
Дв. № 24, Е = 2105 МПа
Рис. 94
Розвязок. Знаходимо реакції опор за умовою рівноваги:
1. MA = 0 q31,5 + F14 - VД5 + F27 = 0
2. MД = 0 VA5 - q33,5 - F11 + F22 = 0
Із (1) знаходимо:
VД
=
кН
Із (2) знаходимо:
VА
=
кН
Перевірка: Yi = 0 VA - q3 - F1 + VД - F2 = 19 -103 - 30 + 61 - 20 = 80 - 80 = 0
Будуємо епюру поперечних сил Q по характерним точкам (рис. 94, б)
QA = VA = 19 кН, QB = VA - q3 = 19 - 103 = -11 кН,
QСлів = VA - q3 = -11 кН, Qcnp = -VД + F2 = -61 + 20 = -41 кН,
QДлів = -VД + F2 = -61 + 20 = -41кН, QДпр = QE = F2 = 20 кН.
Будуємо епюру згинальних моментів Мх (рис. 94, в).
МА = 0, МВ = VA3 - q31,5 = 193 - 1031,5 = 57 - 45 = 12 кНм,
MC = VД1 - F23 = 611 - 203 = 1 кНм, МД = -F22 = -202 = -40 кНм,
ME = 0.
Знайдемо екстремальне значення згинального моменту на ділянці АВ балки. В точці, де епюра Q перетинає вісь епюри, поперечна сила дорівнює нулю.
Qz
= VA
- qz
= 0, звідси z
=
=
1,9 м,
тоді
кНм
Для
знаходження прогину в точці Е
розглядаємо фіктивний стан балкаи. Для
цього знімаємо задане навантаження та
прикладаємо в точці Е
одиничну силу F
= 1 (рис. 94, г). Будуємо від цієї сили
епюру згинальних моментів
1
(рис. 94, д).
А = 0, Д = -F2 = -2 м, Е = 0
Як бачимо, в даному випадку реакції опор від фіктивного навантаження можемо не визначати.
Для визначення переміщення в точці Е використаємо правило Верещагіна та формулу Сімпсона: на ділянках АВ, СД - формулу Сімпсона, на ділянках ВС, ДЕ - правило Верещагіна. Ділянку ВС у вигляді трапеції розібємо на дві площі - трикутник 1 та прямокутник 2 .
Значення аі, bі, сі, і знаходимо геометрично із подібності трикутників окремо, а також площі i. Значення цих величин підставляємо у формули знаходження переміщень.
Отримали знак плюс, це значить, що переміщення точки Е балки відбувається за напрямком одиничної сили F1 тобто зверху вниз.
За таблицями сортаменту приймаємо Ix = 3460 см4.
Чисельник переміщення має одиницю вимірювання кНм3, перевівши метри в сантиметри, маємо:
кНм3
=
кНсм3
=
см,
де Е = 2105 МПа = 2104 кН/см2.