
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
В
результаті згину вісь балки скривлюється.
Це значить, що точки, які лежать на ній,
тобто перерізи балки, отримують деякі
переміщення. Так як деформації малі у
порівнянні з розмірами балки, то будемо
вважати, що переміщення перпендикулярні
початковому положенню балки. Крива
лінія, якою стає початкова вісь балки,
називається зігнутою
віссю балки, або пружною лінією
(рис. 86).
Вертикальні переміщення перерізів
будемо називати прогинами.
Прогини в різних точках балки різні, і
залежать від відстані z
від прийнятого початку координат, тобто
yz
= f(z).
При z
= 0 yz
= 0, а при z
=
він досягає свого найбільшого значення
ymax.
Найбільший прогин будемо позначати
буквою f,
тоді ymax
= f.
Осі координат домовимося розміщувати таким чином.
Початок координат приймемо на лівому кінці балки, вісь z направимо вправо по осі балки, а вісь у - вверх. Таке розміщенння осей дасть можливість рахувати прогини балки вниз відємними, а прогини вверх - додатніми.
Рис. 86
Кут, що утворює дотична до довільної точки К зігнутої осі з початковим її положенням, умовимося позначати буквою . Цей кут виражає кутове переміщення поперечного перерізу балки при згині і називається кутом повороту перерізу балки. Остаточно: у - лінійне переміщення перерізу балки, - кутове переміщення.
В багатьох випадках прийняті перерізи балок із умови міцності мають досить великі прогини, що не відповідають нормам проектування. В цьому випадку необхідний поперечний переріз визначають із умови жорсткості. Крім розрахунку балок та інших консрукцій на жорсткість, вивчення деформацій балок необхідне ще для розвязку статично невизначених задач при згині, коли потрібно додатково до рівнянь статики складати рівняння із умови деформації осі балки.
§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
Для визначення зігнутої осі балки необхідно скласти її рівняння, тобто виразити ординати (прогини балок) в функції від положення точок по довжині балки, іншими словами, щоб знайти залежність у = f(z). Щоб знайти цю залежність, використаємо рівність (81), що отримана при доведенні формули нормальних напруг при згині та виражає залежність кривизни балки із згинальним моментом та поперечною жорсткістю перерізу.
Формула кривизни з вищої математики виражає її звязок з похідними у та у від ординати кривої:
.
Залежність цю можна спростити, маючи на увазі, що прогини балок дуже малі в порівнянні з довжиною балки, а кути нахилу перерізів не перевищують 1. В знаменник правої частини цієї формули входить (у)2 - тангенс кута нахилу в квадраті, що є малою величиною у порівнянні з другою величиною, що входить в двочлен знаменника, а тому її відкидають, в результаті чого формула приймає вигляд
,
тобто
кривизна балки наближено дорівнює
другій похідній від прогину. Тепер
формулу
можна представити так:
Нагадаємо з математики, що знак другої похідної залежить від напрямку осей координат, а саме: якщо вісь у направлена вверх, а випуклість осі направлена вниз, то знак другої похідної буде додатнім, тоді:
(98)
Отримане рівняння (98) називається наближеним диференційним рівнянням зігнутої осі балки.
Існує декілька методів розвязку цього рівняння, один з яких - метод початкових параметрів.
Академіком М.М. Криловим було розвязане це рівняння для балки, що завантажена всіма видами навантажень. В результаті їм було отримано універсальне рівняння пружної лінії, що має слідуючий вид (у формі, запропонованій професором А. П. Коробовим):
za
zb
zc1
zc2
Це рівняння ми подаємо для випадку рівномірно розподіленого навантаження. Тут у0, 0, М0 і Q0 - початкові параметри: у0 - прогин на початку координат; 0 - кут повороту початкового перерізу; М0 - згинальний момент в початковому перерізі; Q0 - поперечна сила в тому ж перерізі. Відмітимо, що у0 і 0 - це геометричні фактори, а М0 та Q0 - силові фактори.
Рис. 87
Початкові
параметри у0,
0,
М0
і Q0
можуть приймати яке завгодно значення:
додатні, відємні
та дорівнювати нулю. Визначають ці
чотири величини, виходячи із умови
закріплення балки, а також навантаження
лівого кінця, що прийнятий за початок
координат. На рис. 87 всі початкові
параметри - додатні: у0
- відкладений вверх від осі z;
0
- поворот перерізу, припускається, що
проти годинникової стрілки; М0
- направлений за годинниковою стрілкою;
Q0
- направлена вверх. Що стосується інших
доданків у рівнянні методу початкових
параметрів, то їх знак визначається у
залежності від того, чи створює дане
навантаження додатній або відємний
згинальний момент в перерізі з абсцисою
z. Знак
(переривач)
показує, що
za
відповідний доданок потрібно врахувати тільки при zа. Це значить, що при визначенні прогину в якомусь перерізі з координатою z в рівняння входять лише ті навантаження, що лежать зліва від цього перерізу.
Отже, універсальне рівняння прогинів містить у собі слідуючі доданки:
а) чотири - для початкових параметрів;
б) одне - для зовнішніх моментів;
в) одне - для зосереджених сил;
г) два - для рівномірно розподіленого навантаження.
Замітимо, що всі доданки, крім початкових параметрів, знаходяться під знаком суми, що розповсюджується на всі навантаження даного виду. В такому вигляді універсальне рівняння прогинів рекомендується до практичного використання (і до запамятовування.). Рівняння кутів повороту може бути легко отримане із рівняння прогинів шляхом обчислення похідної по координаті z.
Приклад 26. Для балки (рис. 88,а) підібрати двотавровий переріз та побудувати епюри кутів повороту перерізів і прогинів. Е = 2105 МПа, = 160 МПа, = 100 МПа. Власну вагу балки не враховувати.
Розвязок. Знайдемо опорні реакції балки.
1. МА = 0; q31,5 - VB6 = 0
2. MB = 0; VA6 - q34,5 = 0
Із (1) знаходимо
кН.
Із (2) знаходимо
кН.
Перевірка:
Yi = VA+ VB - q3 = 22,5 + 7,5 - 103 = 0.
Будуємо епюру Q (рис 88,б),
QA = VA = 22,5 кН; QC = -VB = -7,5 кН; QB = -VB = -7,5 кН.
Будуємо епюру Мх (рис 88, в)
МА = 0; МС = VB3 = 7,53 = 22,5 кНм; MB = 0.
Поперечна сила в перерізі на відстані z від лівої опори дорівнює нулю. Знайдемо z.
Qz
= VA
- qz
= 0, звідси
м,
тоді згинальний момент в цьому перерізі
кНм.
Рис. 88
Підбираємо двотавровий переріз із розрахунку на міцність по нормальним напругам за формулою (91)
;
Мmax= 25,31 кНм = 2531 кНсм.
= 160 МПа = 16 кН/см2.
см3.
За таблицями сортаменту приймаємо
двотавр № 18а з Wx = 159см3.
Перевіримо переріз за дотичними напругами
за формулою (93)
де Qmax = 22,5 кН, Sxвідс = 89,8 см2 Ix = 1430см4, b = 0,51 см,
= 100МПа = 10 кН/см2.
кН/см2
= 10 кН/см2
Умова міцності виконується.
Для даної балки рівняння пружної лінії має вигляд
z3
Початкові параметри:
у0
= 0;
;
М0
= 0;
;
З врахуванням значень рівняння запишеться так:
z3
або
z3
Знайдемо 0 із умови, що прогин правого кінця балки дорівнює нулю, тобто при z = 6 м.
Звідси
Рівняння зігнутої осі балки прийме вигляд:
z3
Звідси легко отримати рівняння кутів повороту перерізів
z3
Надаючи абсцисі z різні значення, наприклад для точок А, Д, С, Е, В (рис 88,а), побудуємо епюру при Е = 2105 МПа = 2104 кН/см2, Ix = 1430см4.
При z = 0
рад
При z = 1,5 м
При z = 3 м
При z = 4,5м
рад
При z = 6м
рад.
Відкладаємо додатні значення кутів повороту від осі z вверх. Будуємо епюру кутів повороту (рис. 88, г).
Будуємо епюру прогинів, надаючи абсцисі z значення характерних точок
z = 0 уА = 0
z=1,5м
z = 3 м
z = 4,5м
z = 6 м ув = 0.
Відкладаючи віповідні значення в характерних точках, будуємо епюру прогинів (рис. 88, д).
Треба відмітити, що в розглянутому прикладі прогин посередині прольоту дуже мало відрізняється від максимального (приблизно на 1%). Цей результат є в значній мірі загальним - максимальний прогин двохопорної балки без консолей при навантаженнях, що викликають однозначні прогини, мало відрізняється від прогину посередині балки. Тому у вказаних випадках для спрощення розрахунків на жорсткість прогин посередині прольоту приймають за максимальний.
Більш загальний метод визначення переміщень, який можна застосувати для любої лінійно деформованої системи при довільному навантаженні, розроблений німецьким вченим О.Мором. Для зясування суті цього методу необхідно познайомитися з поняттями потенційної енергії деформації при згині і повязаних з нею теорем про роботу зовнішніх та внутрішніх сил, виклад яких наводимо в слідуючих параграфах.