
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
Для вимірювання різних фізичних та механічних величин в опорі матеріалів прийнята міжнародна система одиниць, скорочено СІ (система інтернаціональна).
В систему СІ покладено шість основних одиниць, перші три з яких безпосередньо відносяться до опору матеріалів:
одиниця довжини – метр (1м)
одиниця маси – кілограм (1кг)
одиниця часу – секунда (1с)
Інші одиниці цієї системи є похідними; до них відносяться, наприклад, одиниці, що часто зустрічаються в опорі матеріалів: сила, тиск (механічна напруга), момент сили тощо.
Механічну напругу в подальшому будемо називати просто напругою.
За одиницю сили
прийнято ньютон (Н)
– сила, що надає тілу масою в 1 кг
прискорення, що дорівнює 1 м/с2.
Таким чином 1Н=
За одиницю тиску
(напруги) прийнято паскаль (Па);
1Па=
За одиницю моменту
сили або пари сил – ньютон-метр (
)
За одиницю роботи
сили (W)
прийнято джоуль (дж)
– це абсолютна робота сили при переміщенні
точки її прикладання в напрямку дії
сили на відстань 1м,
тобто 1дж=
.
Потужність N
виражається у ватах (вт),
тобто
.
У зв’язку з тим, що одиниця сили порівняно невелика прийнято кратні одиниці з префіксами: мега (М) і кіло (к), числове значення яких відповідно дорівнює 106 та 103.
1 мега Ньютон (МН)
1 кіло Ньютон (КН)
1 мега Паскаль
(МПа)
З метою попередження можливих помилок при практичному використанні системи СІ треба відмітити, що термін “вага” часто неправильно застосовується для характеристики маси.
Як відомо, в системі СІ одиницею маси є кілограм (кг), а одиницею сили (зокрема і сили тяжіння, тобто ваги) – Ньютон (Н).
У всіх випадках, коли мається на увазі кількість речовини, наприклад, витрати матеріалу на елемент конструкції, необхідно говорити про масу, що виражається в кілограмах (або тонах, грамах).
В тих випадках, коли необхідно визначити, наприклад, вантажопідйомність крану або навантаження на фундамент, слід говорити про силу ваги та виражати її в одиницях сили, тобто в Ньютонах.
§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
В теоретичній механіці тверде тіло розглядається як абсолютно тверде, тобто таке, що зовсім не змінює своєї форми та розмірів під дією зовнішніх сил.
Така уява про тверде тіло хоч і є припущенням, але для теоретичної механіки воно прийнятне, так як задовольняє поставленим в ній завданням. В опорі матеріалів не можна розглядати тіла як абсолютно тверді, так як вони під дією зовнішніх сил змінюють свої розміри та форму.
Зміна розмірів та форми твердого тіла під дією зовнішніх сил називається деформацією.
Деформація називається пружною, якщо вона зникає після зняття навантаження; якщо деформація частково залишається, то вона називається залишковою, або пластичною.
Характер деформації та її величина пов’язані із структурною будовою матеріалу, з якого виготовлений даний елемент конструкції.
В любому тілі між його частками діють внутрішні сили зв’язку, що забезпечують його існування як тіла. Зовнішні сили, що діють на нього, викликають додаткові внутрішні сили, які чинять опір деформації. В подальшому ці додаткові внутрішні сили, що чинять опір деформації та намагаються відновити початкову форму і розміри тіла, будемо називати просто внутрішніми силами.
Здатність тіл відновити свою початкову форму та розміри після закінчення дії навантаження називається пружністю.
В природі не існує абсолютно пружних тіл, але багато будівельних матеріалів (сталь, дерево та інші) в межах допустимих навантажень отримують досить малі залишкові деформації, і тому їх можна розглядати як пружні тіла.
Здатність тіл отримувати значні залишкові деформації, не руйнуючись, називається пластичністю.
Взагалі, всі матеріали мають пружно-пластичні властивості і від того які з них домінують в даних умовах, говорять, що матеріал пружний або пластичний.
Властивість матеріалу легко руйнуватися при ударних навантаженнях називається крихкістю.
Наприклад, сталь при низьких температурах (-50оС) є крихкою, а при високих температурах (+300оС) стає пластичною, при цьому нести корисне навантаження вже не може. Тому при пожежах, дуже часто, в першу чергу руйнуються стальні конструкції покриття будівель та споруд. До крихких матеріалів, що традиційно використовуються в будівництві, належать: бетон, цегла, скло, чавун та інші.
В теоретичній механіці розглядалось питання про зовнішні сили та їх класифікацію, тому детально на цьому питанні зупинятись не будемо. Додамо тільки те, що в опорі матеріалів під зовнішніми навантаженнями розуміють не тільки силові, що спричинені іншими тілами, але і теплові, що виникають від нерівномірного нагрівання конструкцій та деталей, а також дію на конструкції від осідання опор або переміщення окремих частин споруди.