
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
Питання для самоконтролю
Як практично знаходиться статичний момент площі плоскої фігури відносно осі?
Чому дорівнює статичний момент плоскої фігури відносно осі, що проходить через центр ваги?
Що називається осьовим, полярним, відцентрованим моментами інерції? Яка їх одиниця вимірювання?
Які моменти інерції завжди додатні?
Чому дорівнює осьовий момент прямокутника відносно його осей симетрії?
Чому дорівнюють осьові моменти інерції круга та кільця?
Які осі перерізу називаються головними?
Які моменти інерції називаються головними?
Розділ vі. Згин прямого бруса
§33. Основні поняття та визначення
В будівельних конструкціях широко застосовуються елементи, що працюють на згин. Характерною ознакою згину є зміна кривизни бруса, при згині прямого бруса його вісь стає криволінійною. Деформацію згину ми будемо вивчати на прикладі балки.
Ми знаємо, що деформація згину характеризується тим, що в поперечних перерізах балки виникає згинальний момент і, дуже часто, поперечна сила.
Згин називається чистим, якщо в перерізі балки виникає тільки згинальний момент.
Якщо разом із згинальним моментом в перерізах балки виникає і поперечна сила, згин називається поперечним.
Деформація згину має місце у випадку дії зовнішніх сил, що прикладені перпендикулярно осі балки, а також від пар сил, площина дії яких проходить через її вісь.
Площина, що проходить через вісь балки та одну із головних осей інерції перерізу, називається головною площиною бруса. Таким чином, брус має дві головні площини.
Площина, в якій лежать всі зовнішні навантаження, що діють на балку, називається силовою площиною. В більшості випадків всі зовнішні навантаження, що діють на балку, можна привести до сил, що лежать в одній площині, якщо зробити це неможливо, тоді деформація балки (бруса) буде складною.
Якщо площина дії сил (силова площина) співпадає з однією із головних площин бруса, то згин в цьому випадку буде називатися прямим або плоским, так як зігнута вісь балки після деформації залишиться в цій же площині.
Якщо силова площина не співпадає ні з однією із головних площин, згин називається косим. На рис. 59 показаний випадок косого згину.
Рис. 59
Прикладом косого згину буде робота деревяного прогону від вертикального навантаження покрівлі (рис. 60).
Рис. 60
Лінія перетину силової площини з площиною поперечного перерізу називається силовою лінією (рис. 59).
При вивченні згину будемо розглядати лише такі балки, перерізи яких мають одну або дві осі симетрії, а діючі зовнішні навантаження лежать в одній із головних площин бруса (рис. 61).
Рис. 61
Задача вивчення плоского згину зводиться до наступного: а) вивчення внутрішніх сил, що виникають в перерізах балки; б) установлення закону розподілу внутрішніх сил (напруг) по перерізу; в) виводу формул для визначення напруг та для підбору перерізів балок; г) вивчення лінійних та кутових переміщень – прогинів та кутів повороту поперечних перерізів балок.