
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
З’єднання дерев’яних елементів
При виготовленні дерев’яних конструкцій часто виникає потреба з’єднувати між собою їх елементи. Розрізняють з’єднання:
зрощування (або стики) – для збільшення довжини (рис. 47, а, б, в);
споювання – для збільшення розмірів попереднього перерізу;
вузлові – для скріплення елементів під кутом (рис 46), (рис 47, г).
З’єднання виконують у більшості випадків спеціальними зв’язками. Залежно від характеру роботи зв’язків розрізняють такі види з’єднань:
на клеях, що працюють у більшості випадків на зсув;
на нагелях – болтах, штирях, цвяхах, що працюють в основному на згин;
на розтягнутих зв’язках – болтах, хомутах, скобах, тяжах, цвяхах, що працюють на розтяг або витягування;
на врубках – з’єднання, що не потребують спеціальних зв’язків.
Всі зв’язки (крім клеєвих) є податливими, тобто не забезпечують повної монолітності з’єднання. Деформації виникають внаслідок нещільності, усушки і зминання деревини, а також від згину зв’язків.
Розвиток деформації відбувається по-різному.
Рис. 46
Дерево є анізотропним матеріалом і тому одним і тим же деформаціям чинить опір по-різному залежно від напрямку дії сил до напрямку волокон. Так, наприклад, його опір сколюванню та зминанню у врубках вздовж волокон більший, ніж поперек їх. Явище зсуву в дерев’яних елементах конструкцій носить назву сколювання.
Детальний розгляд всіх видів з’єднань відноситься до іншого курсу підготовки молодшого спеціаліста, ми розглянемо лише деякі.
Клеєві з’єднання. Склеювання дерев’яних деталей застосовувалось вже багато століть, але лише в останні роки розроблені високоякісні водо- і біостійкі будівельні клеї, що забезпечують міцність клеєвого шва на стик і сколювання, а в деяких випадках і на розтяг, не нижче міцності деревини. Створення надійних клеїв (на основі синтетичних смол) для дерев’яних конструкцій має таке ж значення, як поява зварювання для стальних конструкцій.
Перевага клеєних конструкцій:
З дощок невеликих розмірів можна склеїти елементи будь-якої довжини з поперечним перерізом будь-якої форми, висота перерізів може вимірюватися метрами;
В них відсутні послаблення врубками та врізками, немає зсуву у швах;
Виготовлення клеєних конструкцій в заводських умовах легко автоматизується і тому має низьку трудомісткість;
При склеюванні можна використовувати короткомірні та з дефектами лісоматеріали (після вирізки значних пороків та з наступним стикуванням);
Металомісткість клеєних конструкцій незначна;
Внаслідок масивності перерізів клеєні елементи мають високу вогнестійкість.
Недоліком клеєних конструкцій є необхідність виготовлення їх в заводських умовах з дотриманням технології. Монтажні клейові з’єднання складні.
Застосовуються три типи поздовжнього стику на клею: впритик – наупростіший, добре працює на стиск (рис. 46, а), на “вус” (рис. 46, б) та “зубчастим шипом” (рис. 46, в,г). Останні два стики мають однакову міцність з основною деревиною, тому можуть працювати на стиск і на розтяг.
З’єднання на врубках. При розрахунках врубок дерев’яних з’єднань на сколювання і зминання застосовують формули (48) і (49). Значення допустимих напруг на сколювання та зминання наведені в таблиці 6.
Приклад
18. Визначити
глибину врубки та довжину
ділянки сколювання для опорного вузла
дерев’яної ферми, якщо зусилля
N=50
кН,
Н=43,3
кН, b=12
см, h=16
см,
допустима напруга на сколювання
,
допустима напруга на зминання
(рис. 47).
Рис. 47
Розв’язок. Знаходимо довжину площі сколювання за формулою (48)
тоді
де
Знаходимо глибину лобової врубки h1 за формулою (49)
де
,
тоді