
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
Питання для самоконтролю
1. Які напруги виникають в похилих перерізах бруса при розтязі та стискові?
2.В яких перерізах виникають найбільші нормальні та дотичні напруги при розтязі та стискові?
3. Чому дорівнює сума нормальних напруг в двох взаємно перпендикулярних перерізах, що розтягуються?
4. В чому суть закону парності дотичних напруг?
5. Які напруги називаються головними?
6. Який напружений стан матеріалу називається лінійним, плоским, об'ємним?
7. Яка мета теорій міцності? В чому їх суть?
8. Які теорії придатні для розрахунку пластичних матеріалів, а які для крихких?
Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
З’єднання окремих елементів будівельних конструкцій між собою здійснюється по різному, залежно від матеріалу, з якого виготовлена конструкція, і технологічних вимог.
Для металевих конструкцій використовують зварні з’єднання, болтові та заклепкові; для дерев’яних конструкцій – клеєві, шпоночні та на врубках; для залізобетонних конструкцій – за допомогою спеціальних закладних деталей. Для нормальної експлуатації будівель та споруд з’єднання повинні бути міцними та надійними в експлуатації, тому вони теж підлягають розрахунку. Загальні питання розрахунку викладені в курсах відповідних конструкцій. В даному розділі розглянемо розрахунок деяких простих видів з’єднань, що сприймають розтяг або стиск: з’єднання металевих елементів зварюванням і заклепуванням та дерев’яних елементів на врубках.
Всі ці з’єднання працюють на зсув. Цей вид деформації має місце тоді, коли в поперечному перерізі виникає поперечна сила (Q).
Вище було сказано, що при осьовому розтязі та стискові в похилих перерізах виникають як нормальні так і дотичні напруги, тобто розділені частини бруса прагнуть не тільки відірватися одна від одної, але і зсунутися. Розглянемо деформації та напруги при зсуві.
Якщо жорстко закріпити досить короткий брус одним кінцем, а другий завантажити силою F, то в ньому буде виникати одночасно зсув і згин (рис. 33, а). Але для дуже короткого бруса вплив згину буде незначним і тому його можна не враховувати .
Рис. 33
Під дією сили F кожний поперечний переріз бруса зсувається відносно сусіднього вниз, в результаті чого кінцева грань bd займе положення b1d1. Величина bb1 (або dd1) на яку переміститься точка b (або d) називається абсолютним зсувом.
Величина абсолютного зсуву даного перерізу залежить від відстані цього перерізу до кріплення: чим вона більша, тим більший абсолютний зсув. Відношення величини абсолютного зсуву до відстані ab називається відносним зсувом.
=
tgγ,
а, так як кут дуже малий, можна вважати:
= γ
(радіан)
Зробимо переріз 1-1 (рис. 33, в) нескінченно близько до кінця бруса та відкинемо ліву частину. Дію відкинутої частини на праву замінимо внутрішніми силами, які будуть лежати в площині поперечного перерізу, тобто ці сили будуть викликати дотичні напруги τ. Розподіл їх по площі перерізу не буде рівномірним, але для спрощення розрахунків будемо вважати, що дотичні напруги при зсуві розподіляються рівномірно по перерізу (рис. 34). Тому величину дотичних напруг при зсуві можна визначати за формуло
,
(44)
порівнюючи формулу (44) з формулою (3)
σ = ,
що визначає величину нормальних напруг при розтязі або стискові ,помічаємо, що ці формули однакові. Але між ними є суттєва різниця. При осьовому розрізі (стискові) рівномірність розподілення нормальних напруг підтверджена дослідом, а розділ дотичних напруг при зсуві приймається рівномірним лише умовно – з ціллю спрощення розрахунків. Тому формула (44) дає не дійсне, а середнє значення дотичних напруг. Крім того, при розтязі та стискові розрахункові напруги визначаються на площі А, що перпендикулярна напрямку зовнішніх сил F, а при зсуві розрахункова площа перерізу паралельна їй.
За результатами дослідів встановлено, що величина абсолютного зсуву в межах пружних деформацій прямо пропорційна силі F, відстані h між перерізами ас і bd та обернено пропорційна площі поперечного перерізу А.
Рис. 34
Якщо
при цьому врахувати залежність деформації
зсуву від пружних властивостей матеріалу,
ввівши коефіцієнт пропорційності
,
то отримаємо наступну формулу для
визначення величини абсолютного зсуву:
(45)
Взявши
до уваги, що
і
,
отримаємо:
,
(46)
тобто, дотична напруга прямо пропорційна відносному зсуву. Формула (46) виражає закон Гука для зсуву.
Постійна G, що входить до формул (45) і (46), називається модулем зсуву та має вимірність напруги, тобто виміряється в МПа.
Модуль зсуву G характеризує опірність матеріалу деформації зсуву. Величина його визначається дослідним шляхом.
Таким чином, для оцінки пружних властивостей кожного ізотропного матеріалу маємо три характеристики:
модуль поздовжньої пружності Е;
коефіцієнт Пуассона
;
модуль зсуву G.
Ці три пружні характеристики пов’язані між собою залежністю, яку даємо без доказу:
(47)
Прийнявши
для сталі значення
і
,
визначимо для неї за формулою (47) величину
модуля зсуву:
тобто
.
Практичні розрахунки на зсув мають мету перевірити міцність деталей, призначених для з’єднання окремих конструкцій, а також підбір їх перерізу. При розрахунку цих з’єднань повинна виконуватися умова, щоб робочі напруги зсуву або сколювання не перевищували допустимої напруги, тобто
(48)
Рівняння (48) є розрахунковим рівнянням на зсув (зріз, сколювання)
Вибір допустимої напруги на зсув (зріз) є ще більш складним питанням, ніж при розтязі та стискові. Справа в тому, що безпосереднє визначення границі міцності при зсуві ускладнюється трудністю практичного здійснення чистого зсуву без впливу інших деформацій або явищ (згину, тертя та ін.). Тому величину допустимої напруги при зсуві приймають не тільки на основі дослідів, але і теоретичних міркувань. Величини допустимих напруг при розрахунках металевих та дерев’яних конструкцій на зріз та сколювання наведені в таб.6.
Таблиця 6
Матеріал конструкції |
Допустимі напруги |
|
на зріз чи сколювання МПа |
на зминання МПа |
|
1 |
2 |
3 |
Сталь для заклепок при продавлених отворах Те ж, при розсвердлених отворах |
100 140 |
240–280 280–320 |
1 |
2 |
3 |
Сосна: вздовж волокон поперек волокон Дуб: вздовж волокон поперек волокон |
0,5–1,0 0,6
0,8–1,4 0,8 |
8 2,4
11 4,8 |