
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
У випадку статичного розтягу зразка розтягуюча сила F, яка повільно зростає від нуля до якогось значення, видовжує зразок на величину l і при цьому виконує роботу W. Ця робота акумулюється у деформованому зразку як потенційна енергія деформації Wп, причому, нехтуючи незначними втратами енергії (наприклад, тепловими) можна вважати, що
W=Wп
Якщо діаграма розтягу побудована в координатах (F, l), то, як відомо з теоретичної механіки, площа діаграми виражає роботу деформації. До границі пропорційності робота виражається площею трикутника ОАК. (рис. 15, а). Отже, потенційна енергія пружної деформації стержня, що має довжину l і сталий поперечний переріз А при однаковій в усіх перерізах поздовжній силі N=F, дорівнюватиме
.
Але
,
(8)
тому потенційна енергія деформації розтягу до границі пружності
(8`)
Виразивши потенційну енергію деформації до границі пружності через величину напруги і вважаючи F=A, отримаємо
(9)
Повна робота, яка витрачається на руйнування зразка, виражається площею фігури ОАДМN діаграми розтягу; площа трикутника NME відповідає роботі пружної деформації, що зникає під час розриву зразка.
Діаграма розтягу, що наведена на рис. 15, характерна для м’якої сталі, що має здатність мати значні видовження. Такі матеріали, як ми знаємо, називаються пластичними. Таким чином, величина площі діаграми характеризує важливу якість матеріалу: чим вона більша, тим більшу роботу потрібно затратити на його руйнування і тим пластичніший матеріал. Тобто, за діаграмою розтягу можна робити висновок про ступінь придатності матеріалу для тої чи іншої конструкції.
Це особливо важливо для конструкцій, що зазнають ударного навантаження, що передають значну кількість кінетичної енергії. Тому для виготовлення таких конструкцій застосовують пластичні матеріали.
Для того щоб мати уяву про величину затраченої роботи в межах пружності, не пов’язуючи її ні з довжиною зразка, ні з площею перерізу, прийняте поняття питомої роботи пружної деформації, що витрачається на одиницю об’єму робочої частини зразка, або, що теж саме, питомої потенційної енергії, що позначається U.
Для отримання питомої потенційної енергії U потрібно величину роботи W розділити на об’єм зразка, тобто
U
але
тому
(10)
або,
так як
,
де σ
σпц,
(10`)
Одиниця
вимірювання питомої потенційної енергії
–
.
Із формули (10) виходить, що при даній напрузі запас питомої потенційної енергії буде тим більшим, чим менший модуль пружності матеріалу. Звідси стає зрозумілим, чому гума, для якої величина модуля пружності незначна, є досить енергоємним матеріалом.
Практичне значення потенційної енергії деформації полягає в наступному. При розвантаженні пружного тіла за рахунок потенційної енергії виконується робота, тобто навантажене пружне тіло можна вважати як акумулятор енергії. Тому вказана властивість пружних тіл широко застосовується на практиці (пружини, амортизуючі пристрої, ресори та ін.)
Знаючи величину роботи зовнішніх сил та потенційної енергії, можна визначити переміщення точок стержневої системи.
Приклад 6. Стержнева система АВС (рис. 17, а), складається із двох однакових стержнів довжиною l=1 м і площею поперечного перерізу А=2 см2, в точці С прикладена сила F=50 кН. Визначити вертикальне переміщення точки С. Модуль пружності матеріалу Е=2·105 МПа, =60°
Рис. 17
Розв’язок. 1. Визначаємо зусилля в стержнях 1 і 2, вирізавши вузол С (рис. 17, б). Складаємо рівняння рівноваги.
1. Хі=0. –N1sin30°+N2sin30°=0
2. Уі=0. N1cos30°+N2cos30°–F=0
Із 1 знаходимо: N1=N2=N
Із
2 знаходимо: 2Ncos30°=F,
2. Визначаємо потенційну енергію в обох стержнях за формулою (8`):
3. Робота сили F на переміщенні С за формулою (8)
4. Прирівнявши W і Wп визначаємо вертикальне переміщення точки С:
або
скоротивши обидві частини на