1.2. Реакція Герхардта на ацетооцтову кислоту

Принцип методу. Принцип полягає в тому, що при додаванні до сечі розчину хлорного заліза випадає осад фосфатів (FeРО₄).

наявності ацетооцтової кислоти, після додавання надлишку хлорного заліза з’являється вишнево-червоне забарвлення. При стоянні розчину забарвлення блідне внаслідок декарбоксилювання ацетооцтової кислоти і перетворення її в ацетон. При нагріванні реакція проходить значно швидше.

Хід роботи. У дві пробірки наливають по 2 мл сечі (здорової людини і хворої на цукровий діабет), потім додають по краплях 10% розчин хлориду заліза до припинення утворення осаду фосфатів. Осад відфільтровують. До фільтрату додають ще кілька крапель FeCl₃ і спостерігають за появою вишневого забарвлення в пробірці з сечею хворого.

Клініко-діагностичне значення. Гіперкетонемія і кетонурія спостерігається при цукровому діабеті, споживанні кетогенної їжі (дефіцит вуглеводів), голодуванні, гіперпродукції гормонів (антагоністів інсуліну), кортикостероїдів, хворобі Гірке. Гіпокетонемія не має клінічного значення. При цукровому діабеті, коли в печінці знижений вміст глікогену, проходить посилений розпад жирів як джерела енергії. В результаті β-окислення нагромаджується ацетил-КоА. Це сприяє конденсації його з утворенням ацетоацетил-КоА, тим більше, що при цукровому діабеті може порушуватись протікання циклу Кребса і посилюватись нагромадження кетонових тіл. В ранньому дитячому віці тривалі шлунково-кишкові захворювання (дизентерія, токсикози) можуть викликати кетонемію в результаті голодування та виснаження.

Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Берёзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.:Медицина, 1999. – 528 с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 11

Тема: Клініко-біохімічна характеристика білкового обміну. Азотистий баланс. Представники та характеристика ферментів шлунково-кишкового тракту. Шлунковий сік. Патологічні компоненти шлункового соку. Фармпрепарати в лікуванні патології шлункового-кишкового тракту.

Актуальнiсть теми: Білки їжі розщеплюються протеолітичними ферментами ШКТ до амінокислот, які всмоктуються у тонкому кишечнику. Важливу роль у травленні білків відіграє соляна кислота. Порушення травлення білків і всмоктування амінокислот призводить до білкової недостатності. Визначення кислотності шлункового соку і активності персину використовується для клінічної діагностики, а в фармацевтичній практиці для стандартизації і визначення якості лікарських середників (шлунковий сік натуральний, пепсин, ацідин-пепсин тощо).

Навчальнi цiлi:

Знати: Процес травлення білків і всмоктування амінокислот, нормальні і патологічні компоненти шлункового соку.

Вмiти: Виявляти нормальні і патологічні компоненти шлункового соку, визначати показники кислотності його.