6.3. Управління запасами в логістичних системах

Запаси в тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга як у сфері виробництва, так і у сфері обі­гу продукції.

Матеріальні запаси — це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва й обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очіку­ють на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

Основними мотивами створення матеріальних запасів є¹:

1) імовірність порушення встановленого графіка поста­чань;

2) можливість коливання попиту;

3) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

4) знижки за покупку великої партії товарів;

5) спекуляція;

6) оптимізація витрат, пов'язаних з оформленням замов­лення;

7) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

8) можливість негайного обслуговування покупців;

9) зведення до мінімуму простоїв у виробництві через від­сутність запасних частин;

10) спрощення процесу управління виробництвом. У теорії управління запасами виділяють такі їх види¹:

1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі: запаси матеріальних ресурсів;

запаси незавершеного виробництва; запаси готової продукції;

— запаси тари;

— запаси зворотних відходів.

2. За фазами процесу відтворення:

— запаси в постачанні;

— запаси у виробництві;

— запаси у дистрибуції.

3. Щодо комплексних логістичних активностей:

— складські запаси, запаси продукції, які знаходяться на складах різного типу і рівня певних ланок логістичної систе­ми, як внутрішньофірмових, так і логістичних посередників;

— транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси), запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, які знаходяться в процесі транспортування від однієї ланки логістичної системи до іншої або в межах од­нієї ланки логістичної системи;

— запаси вантажопереробки, специфічний складський за­пас, який формується без логістичної операції зберігання (на­приклад, перевантаження в одному транспортному вузлі з одно­го виду транспорту на інший, консолідація, сортування і т. ін.).

4. За функціональним призначенням (стосуються вироб­ничих і товарних запасів):

— поточні (регулярні) запаси — це основна частина вироб­ничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення без­перервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, створюються за умов нерівномірного і регуляр­ного постачання через невідповідність обсягів постачання і ра­зового споживання;

— страхові (гарантійні) запаси — призначені для безперерв­ного постачання споживача за непередбачених обставин: відхи­лення у періодичності й у величині партій постачань від запла­нованих, ціна інтенсивності споживання, затримки поста­чань у дорозі, збої у виробничо-технологічних циклах і т. ін.;

— підготовчі (буферні) запаси — це частина виробничого (то­варного) запасу, призначена для підготовки матеріальних ре­сурсів і готової продукції до виробничого або особистого спожи­вання, їх наявність зумовлена необхідністю виконання певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження-розвантаження, додаткової підготовки до споживання;

— сезонні запаси — це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних ко­ливань попиту або характеру виробництва, транспортування;

— запаси просування готової продукції формуються і під­тримуються в дистрибутивних каналах для швидкої реакції на здійснювану фірмою маркетингову політику просування това­ру на ринок, зазвичай супроводжувану широкомасштабною рекламою в засобах масової інформації, покликані задоволь­няти можливе різке збільшення попиту на готову продукцію фірми;

— спекулятивні запаси зазвичай створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підви­щення цін на них або введення протекційних квот і тарифів;

— застарілі (неліквідні) запаси утворюються внаслідок роз­біжності логістичних циклів у виробництві і дистрибуції з життєвим циклом товарів, а також через погіршення якості товарів під час зберігання.