5.3. Порядок, підходи, принципи та фактори впливу на формування логістичних систем

Логістична система підприємства складається з п'яти ба­зисних компонентів: місцезнаходження і планування; комуніка-ція; транспорт; запаси; склади й упаковка

Коли спостерігається дисбаланс між цими компонентами, то реальні збитки за масштабами наближаються до потенцій­них, знижується прибуток. Для досягнення балансу необхід­но і достатньо, щоб між компонентами (місцезнаходження і планування, комунікація, транспорт, запаси, склади й упа­кування) існувала координація на основі системного підхо­ду. Саме в такий спосіб вони вибудовуються в логістичну сис­тему.

Для цього на практиці при формуванні логістичних систем ма­ють враховуватися такі принципи:

— принцип послідовного просування етапами створення системи (система спочатку повинна досліджуватись на макрорівні, тобто у взаємовідносинах із зовнішнім середовищем, а потім на мікрорівні, тобто всередині власної структури);

— принцип поєднання інформації, ресурсних та інших характе­ристик системи, що проектуються;

— принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

У сучасному бізнесі відбуваються постійні зміни навколиш­нього середовища, тому дуже важливо враховувати вплив фак­торів навколишнього середовища. На думку М.А. Окландера¹, навколишнє середовище логістики складається з восьми фак­торів (рис. 5.3):

1) конкурентного;

2) георинкового;

3) техніко-технологічного;

4) паливно-енергетичного;

5) соціально-економічного;

6) структури логістичного ланцюга;

7) тенденцій розвитку сервісу;

8) ступеня державного регулювання.

Рис. 5.3. Послідовність формування логістичної системи при класичному підході: Ц — мета функціонування окремої, і-ї під­системи; / — один із інформаційних матеріалів (у'-й, інформацій­ний матеріал, який потрібно вивчити для формування і-ї підсис­теми); І — сформована підсистема

Конкурентний фактор включає аналіз діяльності конку­рентів (ціни, прибуток, постачальники, споживачі і т. ін.), що

є важливим насамперед для визначення мінімального рівня обслуговування, який може задовольнити споживачів.

Георинковий фактор: ефективність логістичних дій прямо залежить від місця розташування їх учасників.

Техніко-те хно логічний фактор: роботи, комп'ютери, відео-камери, засоби комунікацій, складування, транспортування, упакування, автоматизовані системи управління матеріаль­ним потоком здійснюють значний тиск на ефективність функ­ціонування логістичної системи.

Паливно-енергетичний фактор: залежність логістичних операцій від нафтопродуктів буде зберігатися ще досить довго. Тим часом традиційні джерела енергії є невідновлюваними природними ресурсами, їх кількість на планеті зменшується, вартість збільшується, а наслідки використання згубно впли­вають на якість середовища проживання людини.

Соціально-економічний фактор: стан банківської, бюджет­ної, податкової, кредитно-фінансової систем, рівень доходів населення, ступінь ділової активності суб'єктів господарюван­ня, політика у сфері ціноутворення, спосіб життя, традиції, звичаї, очікування і велика кількість аналогічних обставин значною мірою впливають на ефективність функціонування логістичної системи.

Структура логістичного ланцюга: різноманітні варіанти форм постачання і фізичного розподілу, характер взаємовідно­син між учасниками цих процесів додають відповідний відті­нок характерові логістичної системи.

Тенденції розвитку сервісу: логістичній системі властива гнучкість щодо набору послуг, які надаються споживачам. У зв'язку з посиленням конкуренції та загостренням проблеми реалізації збільшується сума коштів, що направляються на обслуговування. Це дає змогу збільшити видову розмаїтість і нарощувати обсяги сервісу.

Ступінь державного регулювання: можливо, найпомітніші зміни серед факторів навколишнього середовища логістики відбулися протягом останнього десятиліття у структурі дер­жавного управління. Природно, що лібералізація управління економічними процесами у всіх ланках логістичного ланцюга впливає на особливості і результативність логістичної діяль­ності.

Логістичні системи можуть бути сформовані з використанням одного з двох підходів:

1) класичного;

2) системного.

Класичний підхід означає перехід від часткового до загаль­ного (індукція), при такому підході формування системи про­ходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окре­мо (рис. 5.3).

Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Послідовність формування системи при системному підході: Ц — сукупність цілей функціонування системи; Т — одна з вимог, яку повинна задовольняти система; П — варіанти під­системи

Далі наведено етапи формування логістичної системи при системному підході:

Етап 1. Визначення та формування цілей функціонування системи.

Етап 2. Аналіз цілей та обмежень зовнішнього середовища. Визначаються вимоги, яким повинна відповідати система.

Етап 3. Формування підсистем.

Етап 4. Синтез системи: аналіз різних варіантів і вибір під­системи, формування їх в єдину систему.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Короткі методичні рекомендації до вивчення теми

Основні терміни: системний підхід, система, логістична система, логістична функція, основні логістичні функції, функ­ції підтримувального характеру.

Матеріал, який мають засвоїти студенти

Слід знати, що одним з основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте по­няття "системи", бо складаються із системоутворючих елемен­тів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних, які мають упо­рядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями.

Логістична система — це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається з кількох підсистем і має широкі зв'язки із зов­нішнім середовищем¹.

Логістична функція — це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію мети логістичної сис­теми.

Слід зауважити, що основні логістичні функції включа­ють:

1) постачання;

2) виробництво;

3) збут.

Функції, що мають підтримувальний характер:

1) транспортування;

2) управління запасами;

3) складування;

4) інформаційно-комп'ютерна підтримка;

5) підтримка стандартів обслуговування споживачів та ін.

Вивчаючи цю тему, слід засвоїти, що логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

1) за ознакою просторового обмеження — поділяються на два типи¹: макрологістичні, мікрологістичні;

2) залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні систе­ми поділяються на²: логістичні системи з прямими, ешелоно-вані (багаторівневі) та гнучкі.

Логістичні системи можуть бути сформовані з використан­ням одного з двох підходів: класичного або системного.

Класичний підхід означає перехід від часткового до загально­го (індукція). За такого підходу формування системи проходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окремо.

Системний підхід передбачає послідовний перехід від за­гального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система.

Семінарське заняття

Питання до семінарського заняття

1. У чому полягає сутність системного підходу?

2. Дайте визначення логістичної системи. У чому полягає головна мета її функціонування?

3. Охарактеризуйте властивості логістичних систем та ета­пи їх формування.

Тематика рефератів

1. Логістичні операції, їх класифікація.

2. Поняття та види логістичних систем, їх характеристика.

3. Проблема контролю в логістичних системах.

4. Основні і підтримувальні логістичні функції.

5. Підходи та принципи формування логістичних систем.

Практичне заняття

Логістична задача "Алгоритм формування логістичної системи підприємства"

Мета: формування навичок прийняття рішень у певних си­туаціях; поглиблення знань із навчального матеріалу. Хід роботи:

1) студентам пропонується розробити алгоритм формуван­ня логістичної системи з використанням класичного підходу;

2) розробити алгоритм формування логістичної системи з використанням системного підходу;

3) представити схематично своє бачення структури логіс­тичної системи;

4) описати складові, функції та операції спроектованої ло-гістичної системи;

5) навести приклади підприємств, галузей економіки, які могли б використовувати запропоновану студентом схему ло-гістичної системи.

Ситуаційна задача "Організація транспортної складової логістичної системи фірми "Обрій"

Мета: формування навичок прийняття рішень щодо питань транспортування та упакування готової продукції підприємств.

Вихідні дані

Фірма "Обрій" створювала і встановлювала світильники різ­них форм, у тому числі і круглі. У травні цього року фірма "Об­рій " виграла конкурс на встановлення в щойно зведеній гро­мадській будівлі (в Туреччині) уцілому 5400 однакових сві­тильників. За умовами продажу потрібно було доставити товар в іноземний порт, де покупець повинен був вступити в права володіння товаром.

Але перешкодою до цього могли стати витрати на транспор­тування. Спочатку планувалося, що світильники — це цилін­дри висотою і діаметром приблизно по 28 см. Передбачалося упаковувати їх у коробки розміром 30x30x30 см. Ці коробки коштували по 3 грн і важили приблизно 0,5 кг кожна. Світиль­никам присвоїли назву "Тип А", і виробництво кожного з них коштувало 20 грн. Світильник важив близько 4,5 кг, а з упаку­ванням — 5 кг.

Світильники потрібно було доставити в порт Одеси. Тариф за перевезення до Одеси по суші становив 1000 доларів за 12-метровий контейнер (незалежно від ваги), але кожен заван­тажений контейнер не міг важити більше 22 т через обмежен­ня, що накладаються на вантажоперевезення по автомагіс­тралі. Внутрішні розміри контейнера, призначеного для пере­везення різними видами транспорту, становили 2,4 м у ширину, 2,5 м у висоту і 12 м у довжину.

Тарифи за морське перевезення від Одеси до закордонного порту становили 22 дол. за 1 т за умови, що кожен кубометр обсягу дорівнює 1 т у випадку, якщо маса вантажу не перевищує 1 т на 1 куб. м. Іншими словами, перевезення вантажу, що ва­жить, скажімо, 65 кг і займає 2 куб. м, буде коштувати стільки ж, скільки перевезення 2 т вантажу. Вартість страховки дорів­нює 2 % від вартості вантажу, готового для навантаження на борт судна в Одесі. Вартість вантажу включає усі витрати фір­ми на товар до моменту навантаження.

Оскільки замовлення було дуже великим, на фірмі вирішили, що можна змінити дизайн світильника, надавши йому замість циліндричної форми конічну. Перевага такого варіанта поляга­ла в тому, що конічні світильники можна вкладати один в один. Звичайно, між світильниками потрібно передбачити якісь про­кладки, але натомість при упакуванні вони забезпечать додатко­вий захист. З іншого боку, при розкрої матеріалу під конічні форми виходить багато втрат, у результаті чого вартість вироб­ництва зростає. Були запропоновані дві альтернативні моделі світильників конічної форми, що позначили типами В і С.

Виробництво кожного світильника типу В обходиться в 25 грн. Ці світильники можна транспортувати вкладеними один в один, в упакуваннях по 6 штук. Розміри тари — 30x30x120 см і, якщо в ній 6 світильників, то упакування ва­жить 31 кг. Одиниця тари коштує 10 грн (включаючи вартість прокладок між світильниками).

Виробництво кожного світильника типу С коштує ЗО грн. Ці світильники також можна транспортувати вкладеними один в один, але в упакуваннях по 10 штук. Розміри упакування — 30x30x125 см і, якщо в ній 10 світильників, то упакування ва­жить 50 кг. Одиниця тари коштує 15 грн (включаючи вартість прокладок між світильниками).

Визначити:

1. Скільки світильників типу А можна завантажити в кон­тейнер?

2. Скільки світильників типу В можна завантажити в кон­тейнер?

3. Скільки світильників типу С можна завантажити в кон­тейнер?

4. Скільки усього буде коштувати доставка світильників типу А в порт призначення?

5. Скільки усього буде коштувати доставка світильників типу В у порт призначення?

6. Скільки усього буде коштувати доставка світильників типу С у порт призначення?

7. Який тип світильників ви порекомендували б виробляти та транспортувати фірмі "Обрій"?

Завдання для самостійного виконання

Виконати тестові завдання.

1. Наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність екладноорганізо-ваного управління, вплив на систему великої кількості стохас-тичних факторів зовнішнього середовища становить таку її властивість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;

в) цілісність;

г) структурованість;

д) рухливість;

є) унікальність, непередбачуваність і невизначеність пове­дінки;

є) адаптивність.

2. Підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функ­ціонального логістичного управління становить таку її власти­вість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;

в) цілісність;

г) структурованість;

д) рухливість;

є) унікальність, непередбачуваність і невизначеність пове­дінки;

є) адаптивність.

3. Властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окре­мими її ланками або підсистемами, становить таку її власти­вість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;

в) цілісність;

г) структурованість;

д) рухливість;

є) унікальність, непередбачуваність і невизначеність пове­дінки;

є) адаптивність.

4. Наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єк­тів управління, що реалізує задану мету, становить таку її властивість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;

в) цілісність;

г) структурованість;

д) рухливість;

є) унікальність, непередбачуваність і невизначеність пове­дінки;

є) адаптивність.

5. Макрологістична система:

а) є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташу­ванні;

б) створюється для забезпечення взаємодії різногалузевих структур на глобальному рівні;

в) є високоінтегрованою інфраструктурою економіки регіо­ну, країни або групи країн;

г) усе вищеназване правильне.

6. Ешелонованою логістичною системою є система, в якій:

а) матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

б) на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;

в) доведення матеріального потоку до споживача продукції здійснюється як прямими зв'язками, так і через посередників;

г) логістичні операції здійснюються тільки з інформацій­ним потоком.

7. Логістичний ланцюг, який складається з постачальника і споживача характерний для логістичної системи:

а) із прямими зв'язками;

б) зі зворотними зв'язками;

в) ешелонованої;

г) гнучкої.

8. Адаптивність логістичної системи — це:

а) підпорядкованість елементів нижчого рівня елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логіс-тичного управління;

б) наявність певної організаційної структури, яка склада­ється із взаємопов'язаних об'єктів та суб'єктів управління, що реалізують поставлену мету;

в) здатність змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

г) здатність виконувати задану цільову функцію, реалізова­ну тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами.

9. Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логіс­тичні системи:

а) макрологістичні та мікрологістичні;

б) регіональні, національні, міжнаціональні;

в) із прямими зв'язками, ешелоновані, гнучкі;

г) зовнішні, внутрішні.

10. За переходом права власності на товар логістичні опера­ції бувають:

а) односторонні;

б) двосторонні;

в) прямі;

г) зворотні;

д) ешелоновані; є) прямі.

11. До логістичних функцій, що мають підтримуючий ха­рактер, належать:

а)транспортування; б) управління запасами; в)складування;

г) інформаційно-комп'ютерна підтримка;

д) підтримка стандартів обслуговування споживачів; є) виробництво;

є)збут;

ж) постачання.

12. Логістичні операції за природою потоку бувають:

а) логістичні операції з матеріальним потоком;

б) логістичні операції з інформаційним потоком;

в) зовнішні;

г) внутрішні;

д) прямі;

є) односторонні; є) двосторонні; ж) зворотні.

13. Основні логістичні функції: а)транспортування;

б) управління запасами; в)складування;

г) інформаційно-комп'ютерна підтримка;

д) підтримка стандартів обслуговування споживачів; є) виробництво;

є)збут;

ж) постачання.

14. Логістичні системи можуть бути сформовані з викорис­танням таких підходів:

а) класичного;

б) системного; в)стратегічного; г)тактичного.

15. Класичний підхід означає:

а) перехід від часткового до загального (індукція), при тако­му підході формування системи проходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окремо;

б) послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система;

в) обидва варіанти відповіді правильні.

16. Системний підхід означає:

а) перехід від часткового до загального (індукція), при тако­му підході формування системи проходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окремо;

б) послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система;

в) обидва варіанти відповіді правильні.

Вписати пропущені слова, закінчити речення.

1. Логістична система (на думку А.Г. Кальченко) — це

_________________________________зі __________________________,

яка ________________ ті чи ___________________________________

(________________), _______________ з __________________________

_______________ і має ______________________________________ із

2. Властивостями логістичних систем є...................................................

3. Така властивість логістичної системи як складність озна­чає ....................................................................................................................................

4. Залежно від логістичної системи логістичні операції бу­вають .....................................................................................................................................

5. Логістична функція — це..........................................................................

6. До основних логістичних функцій належать:..........................................

7. Функція транспортування належить до групи ______________

___________________логістичних функцій.

8. Функція виробництва належить до групи ______________________

__________________логістичних функцій.

9. Макрологістична система — це..............................................................

10. Мікрологістична система — це............................................................

11. При формуванні логістичних систем слід враховувати такі фактори, як..............................................................................................................

12. Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи — це .......................

13. Логістичні системи з прямими зв'язками — це....................................

14. Системний підхід до формування логістичних систем пе­редбачає .................................................................................................................................

15. Доповнити рисунок.

Етапі 1. ?

Етап 2. ?

Етап 3.?

Етап 4. ?

Рис. 5.5. Етапи формування логістичної системи при систем­ному підході

16. Гнучкі логістичні системи — це............................................................

17. Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні систе­ми поділяються на..........................................................................................................

18. До принципів формування логістичних систем належать

19. Доповнити таблицю.

Логістична функція	Основні логістичні операції
?	Координація з планом маркетингу, прогнозування попиту, сервіс, оперативно-календарне планування транспортування готової продукції, управління запасами готової продукції, оброблення замовлень клієнтури, складування готової продукції, завантажувально розван тажувальні і транспортні складські роботи з готовою продукцією, постачання готової продукції, облік запасів готової продукції
?	Координація з планом фізичного розподілу, оперативно-календарне планування переміщення незавершеного виробництва, внутрішньозаводські переміщення матеріалів, завантажувально-розвантажувальні й транспортно-складські роботи з незавершеним виробництвом,
	оперативне забезпечення виробничих підрозділів сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектую-чими виробами, складування незавершеного виробництва, облік незавершеного виробництва
?	Координація з оперативно-календарним планом виробництва, вибір і проведення переговорів із постачальниками, планування потреб у матеріалах, складання оперативно-календарного плану постачання, транспортування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, складування виробничих запасів, завантажувально-розвантажувальні й транспортно-скла- дські роботи з предметами постачання

Таблиця 5.2. Зв'язок основних логістичних функцій з логіс-тичними операціями

Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) до кожного з наведених нижче положень (позначених цифрами).

A. Системний підхід. Б. Логістична система.

B. Макрологічна система. Г. Мікрологічна система. Д. Закупівля.

Е. Збут.

Є. Логістична система з прямими зв'язками.

Ж. Ешелонована логістична система.

3. Гнучка логістична система. І. Логістичний канал. К. Логістичний ланцюг.

1. Підсистема підприємства, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

2. Система, у якій матеріальний потік доставляється спожи­вачу за участю як мінімум одного посередника.

3. Лінійно упорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції з доведення зов­нішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання.

4. Методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів як систем, що дає змогу побачити досліджува­ний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єд­наних спільною метою, розкрити його інтегративні властивос­ті, а також внутрішні та зовнішні зв'язки.

5. Велика логістична система управління потоковими про­цесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів гос­подарювання, не обмежених у територіальному розташуванні.

6. Підсистема підприємства, яка забезпечує вибуття матері­ального потоку з логістичної системи.

7. Частково упорядкована множина різних посередників, які здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

8. Адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається з підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зов­нішнім середовищем.

9. Система, у якій матеріальний потік доводиться до спожи­вача без участі посередників, на основі прямих господарських зв'язків.

10. Логістична система, яка охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах.

11. Система, у якій доведення матеріального потоку до спо­живача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Знайти правильні твердження.

1. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим менше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи.

2. Логістична діяльність спрямована на постачання про­дукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з зада­ною якістю (станом), за мінімальних витрат.

3. У сферу досліджень мікрологістики включаються проце­си, які протікають на регіональному рівні.

4. Глобальна логістична стратегія, яка проводиться не од­нією, а групою країн, може формуватися у вигляді найважли­віших політичних рішень.

5. Мікрологістика займається комплексом питань з управ­ління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремої країни.

6. Системний підхід передбачає послідовний перехід від часткового до загального.

7. Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів.

8. Внутріпіньосистемні зв'язки є менш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем.

9. Межі логістичної системи визначаються циклом обігу за­собів виробництва.

10. Створення макрологістичних систем обумовлене необхід­ністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні.

11. Під час створення макрологістичних систем не приділя­ють увагу взаємопогодженню інтересів кожного учасника не­залежно від його ролі у створюваній системі.

12. Цілі створення макрологістичних систем можуть зна­чною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікро-логістичних систем.

13. Найчастіше критерії формування макрологістичних сис­тем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями.

14. Множина є частково впорядкованою до тих пір, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріаль­ного потоку від постачальника до споживача.

15. Як будь-яка економічна система, логістична система мають свою структуру і зміст, що особливо яскраво виявляють­ся на рівні макрологістики.

16. Незважаючи на комплексність та єдину цілісність мно­жини різнорідних складових, логістична система, проте, може бути умовно розділена на певні функціональні області.

Питання для самоконтролю

1. На які типи поділяються логістичні системи за принци­пом просторового обмеження?

2. Розкрийте сутність макрологістичних систем.

3. Охарактеризуйте мікрологістичну систему та її підси­стеми.

4. Як класифікуються логістичні системи залежно від виду логістичних ланцюгів?

5. Чи є відмінності в процесі формування логістичних сис­тем із використанням системного і класичного підходів?

6. Чим відрізняються основні логістичні функції від підтри­муючих?

7. Які ознаки класифікації логістичних систем та логістич­них операцій?

8. Охарактеризуйте види логістичних систем.

9. Дайте характеристику порядісу, підходам та принципам формування логістичних систем.

Кросворд

По горизонталі: 4. Наука про планування, організацію, управління контроль і регулювання рухом матеріальних, ін­формаційних потоків у просторі та часі від їх первинного дже­рела до кінцевого споживача. 5. Підсистема підприємства, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної систе­ми. 7. Велика система управління матеріальними потоками, що охоплюють підприємства та організації промисловості, по­середницькі, торговельні і транспортні різних відомств, розмі­щених у різних регіонах країни або в різних країнах. 9. По­тік, що належить до одного рівня ієрархії логістичної системи. 14. Система, яка складається з декількох і більше розподіль­чих центрів, що знаходяться на території товарних ринків, по­близу споживачів. 17. Запаси продукції, які знаходяться на складах різного типу і рівня певних ланок логістичної систе­ми, як внутрішньо фірмових, так і логістичних посередників. 18. Сукупність функціонально віднесених елементів, що зна­ходяться у відносинах і зв'язках один із одним, утворюють певну цілісність, єдність і визначають її призначення. 20. За­паси, які є об'єктом оптимізації логістичного управління з по­гляду загальних витрат і містять у собі запаси у постачанні, виробничі запаси та товарні запаси. 21. Система організації ви­робництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на на­ступну технологічну операцію з урахуванням попередньої в міру необхідності. 22. Потік, який виходить з логістичної сис­теми і надходить у зовнішнє для неї середовище. 24. Ключова комплексна активність, пов'язана з переміщенням матеріаль­них ресурсів. 25. Лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції з до­ведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістич­ної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого спо­живання. 26. Склад, який забезпечує збереженість та захист складових виробів. 27. Запаси, призначені для безперервного постачання до споживача за умови непередбачених обставин. 28. Логістична система, де рух матеріального потоку від вироб­ника продукції до її споживача може здійснюватись як прямо, так і через посередника. 31. Показник, який характеризує якість роботи логістичної системи із заданим рівнем логістич­них витрат. 32. Підхід, що означає перехід від часткового до загального (індукція) при такому підході формування системи проходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окремо. 33. Підхід, що дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки. 36. Певна дія, що приносить користь споживачу. 37. Логістика, яка організовує потік да­них, що супроводжує матеріальний потік та є тією суттєвою ланкою для підприємства, яка пов'язує постачання, вироб­ництво і збут. 38. Будинок, споруда, призначена для прийман­ня, розміщення і зберігання товарів, які надійшли, підготовки їх до споживання і відправки споживачу. 39. Система, у якій розподільчий центр направляє товари, виготовлені підприємс-твом-виробником, кінцевим або проміжним споживачам у різ­ні регіони країни.

По вертикалі: 1. Укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію мети логістичної системи. 2. Логіс­тика, яка є невід'ємною частиною загальної логістичної систе­ми, що забезпечує найбільш ефективну організацію розподілу виготовленої продукції, охоплюючи весь ланцюг системи роз­поділу: транспортування, складування, упакування та ін. 3. Аналіз різних варіантів і вибір підсистеми, організація їх в єдину систему. 6. Запаси готової продукції, які знаходяться на складах готової продукції фірми виробника і в дистрибутив­ній мережі, призначені для задоволення попиту споживачів. 8. Сукупний потік, який розглядається на окремій ділянці ло­гістичної системи, основою його обчислення є операційні ло­гістичні потоки. 10. Підготовчі запаси. 11. Запаси готової про­дукції, які знаходяться на складах готової продукції фірми виробника і в дистрибутивній мережі, призначені для задово­лення попиту споживачів. 12. Підсистема, структурна складо­ва макрологістичних систем, до якої належать різні виробничі та торговельні підприємства. 13. Запаси матеріальних ресур­сів, незавершеного виробництва або готової продукції, які зна­ходяться в процесі транспортування від однієї ланки логістич­ної системи до іншої. 15. Запаси, які створюються для захисту від можливого підвищення цін на матеріальні ресурси або вве­дення протекційних квот і тарифів. 16. Логістичні системи з ... зв'язками, де матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до споживача, минаючи посередників. 19. Склад, призначений для забезпечення виробничого проце­су. 23. Операції, не пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхові ризики, виконуються всередині логістичної системи. 29. У такій системі на шляху матеріального пото­ку є хоча б один посередник. ЗО. Система планування, органі­зації та здійснення внутрішньозаводських вантажопотоків си­ровини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, готових виробів і продукції, яка включає внутрішньозавод­ський транспорт, тару багаторазового використання, технічні засоби механізації й автоматизації перевантажувальних, транс­портних і складських робіт в основному технологічному про­цесі виробництва, управління цими вантажопотоками, їх інже­нерно-технічне, інформаційне, юридичне, науково-методичне і фінансове забезпечення. 34. Запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані та підтримувані за очевидних се­зонних коливань попиту або характеру виробництва, транспор­тування. 35. Операції, орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем.