1. Сутність, основні принципи організації банківських операцій, їх класифікація

Операції банку – це дії банківської установи, направлені на забезпечення її функціонування, з одного боку, як суб’єкта підприємницької діяльності, з іншого, як фінансового посередника, який здійснює притаманні йому функції.

До перших слід відносити дії банку, спрямовані на забезпечення можливостей його існування та функціонування. Дії банку як фінансового посередника, який здійснює притаманні йому функції, входять до поняття банківські операції.

У законодавчих актах та науковій літературі визначення поняття «банківські операції» неоднозначне та здебільшого зводиться до переліку операцій, що відносяться до банківських. Починаючи із 17 червня 2011 р. Поняття «банківські операції» трансформується у поняття «Види діяльності банку» (ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»). Видами діяльності банку вважаються банківські і фінансові послуги та інша діяльність. Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів.

Фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Згідно із статтею 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківська діяльність обмежується наступним колом операцій:

Види діяльності банку
Банківські послуги	Фінансові послуги	Інша діяльність
залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.	випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків надання гарантій та поручительств фінансовий лізинг довірче управління фінансовими активами факторинг торгівля цінними паперами діяльність з обміну валют	зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа інкасація коштів та перевезення валютних цінностей надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг. ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій) інвестиції випуск власних цінних паперів випуск, розповсюдження та проведення лотерей

Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України – в іноземній валюті. Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Основні принципи здійснення банківських операцій, що випливають із Закону України «Про банки і банківську діяльність»:

• правовий характер та законність здійснюваних банківських операцій;

• виконання банківських операцій здійснюється банком самостійно в межах реально залучених (наявних) ресурсів;

• банківські операції проводяться в інтересах клієнта та самого банку на взаємовигідних умовах;

• надання кредитів здійснюється банком з урахуванням кредитоспроможності позичальника;

• при здійсненні банківських операцій використовується право вільного вибору клієнтом банку для обслуговування;

• при проведенні банківських операцій банк добивається скорочення готівкового обігу;

• універсалізація банківських операцій, підвищення їх якості, застосування нових прогресивних банківських технологій при здійсненні банківських операцій;

• прискорення обігу коштів з метою збільшення прибутку;

• розширення кореспондентських відносин, участь у наданні спільних кредитів між банками;

• проведення зовнішньоекономічної діяльності, участь в міжнародних розрахунках та інше.

В країнах з ринковою економікою банки, як правило, намагаються здійснювати широкий спектр операцій, які можна згрупувати за різними ознаками.

Усі банківські операції можуть бути об'єднані за функціональними ознаками у відповідні групи операцій:

Кредитні операції – це операції з надання банком позичальнику в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру.

Засновницькі операції – це операції, за допомогою яких банки беруть безпосередню участь у створенні нових господарських суб'єктів.

Розрахунково-касові операції включають надання таких послуг, як зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отримання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученнями власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування на рахунки клієнтів та видача готівки з цих рахунків через операційну касу банку.

Інвестиційні операції – це операції з вкладання фінансових ресурсів у різноманітні корпоративні та державні цінні папери, інші боргові зобов'язання шляхом придбання цих фондових цінностей на фондових біржах й організованому позабіржовому ринку.

Депозитні операції – це операції зі залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунки різних типів: поточні, бюджетні, вкладні, ощадні, кодовані тощо.

Міжбанківські операції – операції з недепозитного залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від центрального банку, позик, одержаних від інших комерційних банків; операції з надання позик банкам та розміщення депозитів у центральному банку.

Емісійні операції – операції банку, пов'язані з формуванням власного капіталу та недепозитного залучення фінансових ресурсів, що здійснюється через випуск банківських акцій, облігацій, векселів та інших боргових зобов'язань.

Комісійні операції – це різноманітні консультаційні, інформаційні, аудиторські, облікові, реєстраторські, кастодіальні, трастові послуги, від здійснення яких банки отримують дохід у вигляді комісії.

Посередницькі операції – це послуги банків із розміщення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку, брокерські та дилерські послуги за операціями з фондовими цінностями, іноземною валютою, інші види операцій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники, поєднуючи інтереси різних сторін фінансових угод.

Перший рівень класифікації виділяє традиційні та нетрадиційні банківські операції.

Усі банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують:

• операції зі залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції);

• операції, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтів (відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них);

• операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції).

Зазвичай, коло операцій, що їх виконують банки, значно ширше, але саме ці операції є обов'язковими і належать до суто банківських операцій. Згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», здійснювати їх у сукупності мають право тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію. Саме тому їх називають базовими (традиційними, специфічними) операціями банків.

Всі інші операції та дії спрямовані на задоволення потреб клієнтів та отримання прибутку відносяться до нетрадиційних (неспецифічних) банківських операцій.

Переважна більшість банківських операцій відображаються окремими статтями в балансі банку. Залежно від того, у якій части­ні балансу вони обліковуються, їх поділяють на пасивні й активні:

а) пасивні операції – це операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операції:

• емісійні;

• депозитні

• міжбанківські операції (у частині отриманих позик).

б) активні операції – це операції, за допомогою яких банки розміщують наявні ресурси з метою отримання доходів:

• кредитні (короткострокове та довгострокове кредитування виробничої, соціальної, інвестиційної та наукової діяльності підприємств та організацій; надання споживчих кредитів населенню; лізинг, факторинг);

• інвестиційні (формування портфелю цінних паперів);

• засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств);

• міжбанківські (в частині наданих кредитів іншим банкам).

в) комісійно-посередницькі послуги – це операції консультаційного характеру, що виконуються банками за рахунок їх високої інформативності, глибоких професійних знань персоналу, володіння новітніми технологіями, а також операції, де банки діють за рахунок та в інтересах клієнтів. До цієї групи включені операції, які приносять банкам дохід, але не потребують додаткового залучення та використання наявних ресурсів:

• комісійно-розрахункові операції, пов’язані зі здійсненням внутрішніх та міжнародних розрахунків;

• торгівельно-комісійні – купівля – продаж за дорученням клієнтів цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів, посередництво в розміщенні акцій та облігацій, бухгалтерське та консультаційне обслуговування;

• інші – традиційні фінансові та біржові послуги (управління пакетами акцій, бюджетне та податкове планування, допомога в злитті тощо); гарантійні послуги.

Історично пасивні операції банків відіграють первинну і вирішальну роль по відношенню до активних операцій, бо для здійснення активних операцій необхідною умовою є достатність ресурсів.

Активні і пасивні операції, що виконує банк, відображаються в банківському балансі відповідно в його активній і пасивній частинах.