- •1991.-- 28 Листоп.
- •На шляхах до українського відродження (1917—1934)
- •1930 Року в Харкові розпочинає роботу Всесвітня конференція революційних письменників.
- •Кулик. 12
- •Ось що стано-
- •ВаеильченкоС. Твори: у 4 т.— Ввд-во ан урср. 1959—60.-
- •Павло тичина (1891—1967)
- •Життя поета
- •1943 Року п. Тичину призначили Народним комісаром освіти України. На посту наокома (пізніще міністра) освіти Тичина працював до 1948 року.
- •Рання поезія тичини
- •Звучать сонячні кларнети
- •«Арфами, арфами...»
- •«Скорбна мати»
- •«Гей, вдарте в струни, кобзарї...»
- •Дві книжки одного року
- •Голос поета дзвенів шддю
- •Кілька зауважень по суп
- •Основні риси поетичного стилю
- •Значення творчості
- •Запитання і завдання
- •Андрій головко (1897—1972)
- •Дитячі та юнацькі роки
- •Перші самоцвіти
- •Талант великої сили і краси
- •Заіштаввя і завдання
- •1 Новиченко л. Вдивляючись у Ного портрет// Про Андрія Головка: Спогади. Статті.— к.: Рад. Письмевнхк, їмо.— с. 244.
- •«О моя поезія повстання, золота поезія труда!»
- •Голос ніжного серця
- •«Коли потяг у даль загуркоче...»
- •«Білі акації будуть цвісти.»»
- •«Васильки»
- •«Любіть україну, як сонце, любіть...»
- •«Любіть україну»
- •«Юнакові»
- •Основні риси поетичного стилю
- •Запитання і завдання
- •Микола куліш (1892—1937)
- •Початок шляху
- •' С м о л и ч ю. Твори: у 8 т.— к.: Дхіпро, 1986.— т. 7.— с. 70. 2 к у л і ш м. Твори: у 2 т.— к.: Дніпро, 1990.— т. 2.— с. 854.
- •«Народний малаХїИ»
- •Лавріненко ю. Розстріляне Відродження.— с. 646.
- •Рубенс Пітер Пвуел (1577—1в40)—фявмандсысий жи-
- •Талант світового масштабу
- •Запитання і завдання
- •Остап вишня (1889—1956)
- •«Моя автобіографія»
- •Вишня о. Твори: у 4 т.—т. 4,— с. 451—452.
- •«Усипка, утечка, усушка и утруска»
- •«Мисливські усмішки»
- •«...Любити людину. Більше, ніж самого себе»
- •Заспів юного серця
- •«Яблука доспіли...»
- •Дорогою зростання
- •Творчий злет
- •«Шопен»
- •У полум'ї другої світової війни
- •«Слово про рідну матір»
- •Нові поетичні верховини
- •Нев'януче цвітіння слова
- •«Рідна мова»
- •Останні пісні
- •Рильський — перекладач
- •Основні риси поетичного стилю
- •Велич поета-вченого
- •Запитання і завдання
- •Юрій японський (1902—1954)
- •Шляхи зростання
- •Романтичний прозаїк
- •«Чотири шаблі»
- •«Вершники»
- •Співець вітчизни
- •Яновський — драматург
- •«Свіччине весілля»
- •«Ярослав мудрий»
- •Значення творчості
- •Запитання і завдання
- •Микола бажан (1904—1983)
- •Поет-епік
- •«До бою звелась богатирська дружина...»
- •20 Листопада 1941 року був опублікований вірш «Клятва», що став патріотичним гімном воїнів. У грізні часи суворих випробувань слова «Клятви» були виразом сокровенних дум бійців:
- •«Політ крізь бурю»
- •Майстер карбованого слова
- •Олександр довженко (1894—1956)
- •Син свого часу
- •Самобутність митця
- •Полум'яні літа
- •«Україна в огні»
- •Довженко о. Твори: у 5 т.— т. Б.— с. 80.
- •Андрій малишко (1912—1970)
- •14 Листопада 1912 року в його родині побачив сая третій син Андрій, j
- •Поезія довоєнних років
- •Героїка бойових походів
- •Поетичний розгін
- •«Важкі вітри не випили роси...»
- •Ідейна основа вірша. , «пісня про рушник» ;
- •Поетика андрія малишка
- •Запитання і завдання
- •2 Там само.
- •«Я нерозщеплену любов в поля, в серця посію знов...»
- •«Правда і кривда (марко безсмертний)»
- •11 «Українська література», 11 кд. 821
- •Стельмах — драматург
- •Палітра художника
- •Запитання і завдання
- •Олесь гончар (Народився в 1918 році)
- •Разом 3 народом
- •«Прапороносці»
- •«Собор»
- •Значення творчості
- •Запитання і завдання
- •Олексій коломієць (1919—1994)
- •«Дикий ангел»
- •Запитання і завдання
- •Григорій тютюнник (1920—1961)
- •«Усе починається 3 дитинства...»
- •«Крізь тучу грозову»
- •«Журавлині ключі»
- •Барви і тони палітри тютюнника-художника
- •Запитвивя та завдання
- •Павло загребельний (Народився в 1924 році)
- •«Літературою мобілізований і покликаний»
- •Цикл романів про київську русь
- •«Первомїст», «смерть у києві», «євпраксїя»
- •Історичні романи оРоксолана», «я, богдан»
- •«Гарячий зріз» сучасності
- •3 Сизонвнко о. Мить і вічність.—с. 108—109.
- •Запитання і завдання
- •Ване цькування Олеся Гончара за роман «Собор» у застійні часи...
- •24 Серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної української держави — України.
- •1990 Року в Австралії побачило світ трете видання уні кальних спогадів Дмитра Нитченка «Від Зінькова до м&кь-борну (Із історії мого життя)».
- •15 .Українські література», 11 кл. 449
- •1993 Року Павло Глазовий опублікува а •'ом вибраного під назвою «Веселий світ і чорна книга» Підзаголовок» «Гумор, лірика, проза». У «Пролозі до сміху» автор пише:
- •Дмитро павличко (Народився в 1829 році)
- •Правда кличе
- •«Коли помер кривавий торквемада»
- •Сонетаріи павличка
- •Таємниця твого обличчя
- •Запитання і завдання
- •Ліна костенко (Народилася в 1930 році)
- •«Гармонія крізь тугу дисонансів»
- •«Пастораль XX сторіччя»
- •«Тут обелісків ціла рота»
- •«Життя іде і все без коректур»
- •«Світлий сонет»
- •«Розкажу тобі думку таємну...»
- •«Маруся чураи»
- •Запитання і завдання
- •«Син мужицький. Золоте коріння...»
- •Слово синівської любові
- •«Задивляюсь у твої зіниці» («україні»)
- •«Лебеді материнства»
- •«Земле рідна! мозок мій світліє...»
- •Його боліли всі кривди...
- •«Де зараз ви, кати мого народу?»
- •«Монархи»
- •«Кривда»
- •«Все в тобі прекрасне і священне...»
- •«€ В коханні і будні і свята...»
- •Звук поетового серця
- •Борис олійник (Народився в 1935 році)
- •«Там, де ти колись ішла...»
- •Запитання і завдання
- •Іван драч (Народився в 1936 році)
- •Балади та етюди
- •«Балада про соняшник»
- •«Балада роду»
- •«Крила»
- •«Василеві симоненкові»
- •Поеми. Драматичні поеми.
- •«Смерть шевченка»
- •«Чорнобильська мадонна»
- •Запитання і завдання
- •Наше письменство у світі
- •Запитання і завдання
- •Юрій Яновський . . .
Значення творчості
Шлях Олеся Гончара в літературі—це шлях безперервних пошуків. Його творчість нерозривно зв'язана з сучасністю.
Заглиблення в життя, проникнення у внутрішній світ людини дає письменникові невичерпний матеріал для створення типових образів наших сучасників. Як живі, постають у творах Гончара різноманітні людські характери — Воронцов, Брянський, Ясногорська, Колосовський, Духнович, Гриня Мамайчук, Андрон Ягнич, Заболотний, Роман-степовик та ін.
Найважливішими ознаками індивідуального стилю Гончара є органічне поєднання реалізму з романтичним баченням світу, філософське заглиблення у найскладніші проблеми сучасності, ліричність образів і розповіді, постійні пошуки позитивного ідеалу, оригінальність художнього мислення. Проза Олеся Гончара цікава своєю поетичністю.
Характерною особливістю творів Гончара є гумор, прозорість і глибоке смислове навантаження живописного слова, лаконізм вислову, свіжі, своєрідні образи-символи» неологізми тощо. Щедро черпає письменник слова з живого народного мовлення.
Мова творів Гончара — один з найкращих зразків сучасної літературної мови.
Високої оцінки заслуговують пристрасні, глибоко аргу' ментоваш виступи Олеся Гончара на захист нашої потоп' таної історії, рідної мови, люду безневинного, Чорнобилем
346
враженого. Голос письменника-громадянина однаково сильно звучить у сесійному залі Верховної Ради і на зібраннях діячів культури, на майдані біля Софійського собору в Києві і на міжнародному форумі...
Запитання і завдання
Розкрийте літературну історію роману «Собор», його проблематику. Як засуджено в романі «Собор» духовне браконьєрство, кар'єризм,
нігілістичне ставлення до рідної історії та культури (образ Володьки
Лободи)?
Як розглядаються в романі «Собор» проблеми екології? Охарактеризуйте особливості епічного роду літератури? Ще нового
вніс Гончар у розвиток епічних жанрів?
Який внесок зробив Олесь Гончар своєю творчістю до скарбниці
української і світової літератури?
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Слово про Олеся Гончара: Нариси, статті, листи, есе, дослідження / Упоряд. В. Коваль.—К.: Рад. письменник, 1988.
Погрібний А. Олесь Гончар: Нарис творчості.—К.; Дніпро,
1987.
Фащенко В. Поетичний світ Олеся Гончара /Гончар О. Твори;
у 6 т.— К.: Дніпро, 1978.— Т. 1.
Семенчук I. Олесь Гончар—художник слова.—К.: Дніпро,
1988.
Олексій коломієць (1919—1994)
Мої п'єси — ото моя біографія, точніше, біографія моїх думок... моє мислення. О. Коломієць
Творчість Олексія Коломійця — самобутня сторінка сучасної української драматургії. У ній відображалось наше життя. Художня палітра його багатоманітна, яскрава за своїм змістом і образними барвами. У кожному своєму творі драматург намагався бути новатором, порушував проблеми сучасності.
Благословенна Полтавщина — батьківщина багатьох майстрів слова, письменників, які прославили Україну творами найвищої мистецької проби. Згадаймо Григорія Сковороду, Івана Котляревського, Миколу Гоголя, Євгена Гребінку, Панаса Мирного, Андрія Головка, Олеся Гончара...
У невеликому селі Харківці народився і короткий вік звікував Архип Тесленко. Його правдиві, теплом серця зігріті твори стали помітним набутком українського письменства.
Харківці Лохвицького району — родинне село відомого драматурга Олексія Федотовича Коломійця. Тут 17 березня 1919 року в сім'ї селянина він народився, тут минули його дитячі літа. Життєві дороги привели Коломійця до Харкова, де він учився спочатку на робітфаці при інституті торгівлі, потім в університеті. Після другої світової війни, учасником якої випало Коломійцеві також бути, працював на комсомольській роботі, головним редактором газети «Молодь України», в журналі «Зміна» («Ранок»).
На літературній ниві Олексій Коломієць виступив у 1960 році, опублікувавши збірку оповідань «Біла криниця». В ній, «як проліски під сніжним покровом, проби-848
ваяася творча індивідуальність майбутнього драматурга. Психологічна поглибленість, поетична схвильованість, містке лаконічне слово, лукавий гумор, допитливі герої — те, що згодом стало відмітною рисою його п'єс, помічалося вже у скромних, зворушливих, людяних новелістичних переказах» '.
Журналіст і новеліст, отже, готував себе до нового злету свого таланту. Олексій Коломієць взяв до рук перо драматурга. І дарма, що сталося це на сороковому році його життя. Зате вже перша п'єса — комедія «Фараони» (1961) переконала всіх глядачів і читачів, всю мистецьку громадськість у тому, що до полку дрвматургійиого прибуло досить солідне поповнення в особі Олексія Коломійця.
Чим же «Фараони» припали до душі численним глядачам? Успіх п'єси забезпечила передусім її загальна концепція поваги до людської праці, насамперед жіночої, пошана до жінки взагалі. Драматург змалював колоритні образи — характери дійових осіб, чоловіків, які помінялися місцями з жінками, створивши низку комедійних ситуацій. Адже герої п'єси — чоловіки — постали перед глядачем такими недотепними і невправними, коли змушені були виконувати жіночу роботу. Зате жінки, копіюючи милих чоловіків, непогано почували себе, особливо бенкетуючи за столом, виспівуючи п'яними голосами... Бідолахи-чоловіки, знічені й принижені, місця собі не знаходили від сорому та ганьби.
За змістом, побудовою, ідейно-художнім спрямуванням «Фараони» можна цілком обґрунтовано назвати народною п'єсою, п'єсою-шедевром.
«Непересічний хист комедіографа автор виявив не тільки в іскрометному, справді народному гуморі і комедійній органіці персонажів, але і в тому, що з веселої плутанини та непорозумінь глядач робив серйозні, не завжди веселі висновки. Драматург весело говорив з глядачами про... те, як неуцтво, лінь і моральне ожиріння призводять до спотворення того, чим ми повинні пишатися; він говорив про консерватизм керівництва у деяких колгоспах і про те, що основою згоди в сім'ї і на виробництві є взаємоповага» 2.
Кисельов Йосип. Олексій Коломієць / / Письменники Рад. України: Критичні нариси. Вип. IX.— К.: Рад. письменник, 1979.— С. 240—265.
2 Веселка С. Олексій Коломієць.—К.: Мистецтво, 1979.— С. 9-Ю.
349
Після успішного дебюту Олексій Коломіець написав десятки нових творів, і всі вони позначені творчими пошуками драматурга, який прагне будь-що кожну нову п'єсу наповнити оригінальним художнім, ідейно-філософським
змістом.
Художні пошуки письменника пізнаємо вже із жанрових означень: «драматичний памфлет», «лірична драма», «драматична повість», «народна дума», «сторінки буття»
та ін.
Перу О. Коломійця належать «Дванадцята година», «Прошу слова сьогодні», «Келих вина для адвоката!», «Планета Сперанта», «Перший гріх», «Одіссея в сім днів», «Спасибі тобі, моє кохання», «Горлиця» та інші п'єси.
«Голубі олені» (1973), «Кравцов» (1975) — дилогія *, відзначена Державною премією України імені Тараса Шевченка. Дослідники творчості Коломійця стверджують, що ці твори надзвичайно безпосередні, емоційні, сповнені глибокого змісту, особливо «Голубі олені».
Дилогію «Голубі олені» та «Кравцов» справедливо називають етапною в творчості Олексія Коломійця. «Ці п'єси,— зазначає відомий драматург Микола Зарудний,— за своїм змістом і високо філософською спрямованістю, граничною філігранністю образів стали в один ряд з кращими творами вітчизняної драматургії останнього часу» '.
