2 Там само.

ЗОЇ

У зв'язку з цим пригадаймо початок роману «Дума про тебе» (1969):

Вітер, неначе парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку-метели-цю, і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась, мов звірина, і водночас, як їй ману-лось, розтрушувала, розмотувала, розкублювала над землею холодну вовну.

Мовчали закурені поля, німувала насічена рубцями-переметами дорога, тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром...

«Він» — головний герой «Думи про тебе» Богдан Рома-нишин, натура глибоко лірична, художньо обдарована. Розбурханий, реалістично фантастичний світ у цю мить юнак сприймає як наболілу «білу тугу», як давно стриму­ваний зойк-Усе, що довелося звідати в заметільну ніч вчителеві Ро-манишину, пережив Стельмах-студент. Збився з дороги — мало не загинув.

А коли ледве живий таки пробився крізь сніги до рід­ної хати, між батьком і сином відбувся такий діалог:

— То офіцер ви чи ні?

— Хіба сам не бачиш, хто ми, як живемо і як працює­мо. Викинь усе з голови. Брехня минеться, а правда зоста­неться '.

Правду ми вже знаємо: відважний кочегар в екстре­мальній ситуації не розгубився — врятував крейсер «Жемчуг».

«На другий день батько з сином рушили в дорогу: Па­нас — у район, Михайло — в інститут. Керівники району залагодили справу, й він успішно вчився далі» ².

У 1933 році бідняцький син перший в Дяківцях закін­чив Вінницький педагогічний інститут.

Дві зими Стельмах учителював у школах рідного Поділля. Перші поезії надрукував 1936 року.

Згодом Михайло Панасович переїздить ближче до Киє­ва, знайомиться з поетом-академіком Максимом Риль­ським. Про це знайомство Максим Тадейович розповідає у статті «Про молодих»: «Він (Михайло Стельмах.— Ред.) сором'язливо показав мені свої вірші, од яких так і повіяло свіжим і своєрідним талантом, а також великий зошит власноручних записів пісень—тексти з нотами».

Київ.— 1992.— № 6.— С. 104. Там само.

302

Яскравим, напрочуд самобутнім ліриком розпочинав Стельмах свій літературний ранок.

Тільки б радіти! «Та недоброзичливі вчителі, зокрема Хімік, не погребували звинуватити Стельмаха в націона­лістичних проявах та аморальній поведінці. І свого досяг-ли — усунули Михайла Стельмаха із старших класів.

Працюючи з молодшими класами, все одно відчував душею, що навколо нього збираються хмари. А одного разу, повертаючись пізно вночі додому, почув на садибі тужний голос невідомої птахи. Це на Михайла так подіяло, що він не пі-шов до будинку, а заночував на подвір'ї в сіні.

На ранок з'ясувалося, що тієї ночі Стельмаха хотіли арештувати, але не застали в хаті. Хтозна, як склалася б доля, якби його не призвали в ряди Червоної Армії» '.

У 1941 році вийшла в світ перша збірка поезій «Добрий ранок» — невеличка, просто оформлена книжечка.

Другу світову війну рядовий гармаш-зв'язківець Михайло Стельмах зустрів під Полоцьком на білоруській землі. Все пережите у дні війни через багато років відтво­рить він у романах «Правда і кривда» та «Дума про тебе».

У короткі перепочинки між боями, у госпіталі, коли почав видужувати після поранення, Михайло Панасович пише вірші, пробує свої сили і в жанрі оповідання.

Поранення було таким, що лікарі визна'ли Стельмаха непридатним до служби в армії. Та Михайло Панасович повертається на фронт — працює спеціальним кореспон­дентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Україн­ський фронт). Біля Рави-Руської, на Львівщині, знову важке поранення...

У Воронежі та Уфі в 1942 році виходять дві Стельмахо­ві збірочки фронтових поезій — «Провесінь» і «За ясні зорі» (за редакцією Максима Рильського), а в 1944 році — у Москві в перекладі російською мовою збірка «Украяне вольной жить». У 1944 році побачила світ його збірка оповідань «Березовий сік» (за редакцією Юрія Яновського).

Військовий кореспондент фронтової газети у нарисах, віршах, оповіданнях відтворює героїзм наших воїнів, які визволяють від фашистських поневолювачів землі Польщі, Чехословаччини, Австрії.

З кінця 1945 року Михайло Стельмах працює як фоль­клорист на посаді наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Академії наук України. Він продовжує записувати самоцвіти народ-

Київ.— 1992.— № 6.— С. 106.

803

ної творчості, пише свої оригінальні твори, систематично публікує поезії для дітей. Його роман-хроніка «Велика рідня» побачив світ у 1951 році.

У 1961 році публікується роман Стельмаха «Правда і кривда (Марко Безсмертний)». «Дума про тебе» з'явилася друком в 1969 році, дев'ятьма роками пізніше — «Чотири броди».

Стельмах успішно працює і в жанрі повісті. Передусім це «Над Черемошем» (1952) та автобіографічна дилогія «Гуси-лебеді летять...» (1964) і «Щедрий вечір» (1967).

Михайло Панасович Стельмах обирався депутатом Вер­ховної Ради колишнього СРСР. Письменник нагородже­ний багатьма орденами й медалями. У 1978 році його було обрано академіком Академії наук України.