«До бою звелась богатирська дружина...»

У дні другої світової війни Микола Бажан редагував фронтову газету. До активу її редакції було залучено Олександра Корнійчука, Ванду Василевську, Анатолія Шияна, Андрія Малишка, Семена Жураховича.

20 Листопада 1941 року був опублікований вірш «Клят­ва», що став патріотичним гімном воїнів. У грізні часи суворих випробувань слова «Клятви» були виразом со­кровенних дум бійців:

В нас клятва єдина і воля єдина. Єдиний в нас клич і порив:

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів!

Підіймаючи воїнів на розгром загарбників, письменни­ки-патріоти звертаються до героїчних традицій минулого.

Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження.—С. 308—309. 287

У грудні 1941 року, коли йшла історична битва під Моск­вою, поет працював над поекию «Данило Галиць­кий» (1942). Сімсот років тому полум'ям і кров'ю багро­віла рідна земля. Проти тевтонського ордену мечоносців піднялось слов'янське ополчення, яке розгромило ворога на Волині.

І хоч літопису «невелемовний звіт вкриває порох семи сотень літ, але під пилом цим горять слова, що їхня прав­да й дотепер жива». Далеке минуле стало темою сучасного твору.

Тевтонські орди відчули, «як б'є наш меч, як пробива наш спис!» Битва 1238 року закінчилася перемогою наших предків. Пророчо звучали слова князя Данила у фіналі поеми:

«Від грому битви,— воям мовив князь,— Німеччина сьогодні затряслась. Смертельний шлях для неї — шлях на Схід,— Таким він є і буде сотні літ...»

За патріотичну поему «Данило Галицький» Бажан був удостоєний звання лауреата Державної премії (1945).

Під час битви на Волзі поет разом з редакцією газети «За Радянську Україну» перебував у Сталінграді.

Береги Волги. Нечуваної напруги бої йшли за кожен квартал, за кожну вулицю, за кожен будинок. Під бомбо­вими ударами творить Бажан поетичний щоденник вели­кої битви. Падають стіни, валяться будівлі. Горить земля. Батальні картини Бажан передає через загострене світо­сприймання захисника-патріота — в усій їх складності і реальній достовірності. «Вітер зі Сходу», «Дорога», «На переправі», «В яру», «Прорив» — це окремі епізоди, які в своїй сукупності і передають величну картину боїв за волзьку твердиню. Художньо переконливо Бажан зобра­жує кровний зв'язок захисників Вітчизни з рідним наро­дом. «Сталінградський зошит» — гімн мужності і доблес­ті — належить до видатних творів української поезії років другої світової війни.

Сім поезій складають цикл «Київські етюди» (1945). Від зображення картин війни Бажан переходить до розкриття теми відбудови. Центральний герой заключ­ної поезії «Київських етюдів» — сучасник поета, будівник і творець.

Після війни Бажан часто бував за кордоном. У 1946 році він брав участь у роботі Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Двічі відвідує Англію.

238

У 1949 році з'являється збірка віршів Бажана «Анг­лійські враження». Провідна тема її — боротьба за мир. «Англійські враження» — один з кращих зразків поетич­ної публіцистики.

У 1956 році Микола Бажан публікує цикл творів під

назвою «Міцкевич в Одесі», в яких розповідається про великого польського поета-романтика Адама Міцкевича — борця проти тиранії, прославляється дружба слов'янських

народів.

Інтернаціональні мотиви звучать і в циклі поезій «Іта­лійські зустрічі» (1962).