Запитання і завдання

Як у поезії Б. Олійника розкривається тема батьків і дітей?

В яких творах, якими художніми засобами поет розкриває тему мате­ринства, любові до матері?

Дайте письмову відповідь на запитання: «Чим мене схвилювала Інтимна поезія Бориса Олійника?»

Як у поемі-казці «Крило» розкривається тема «Людина і природа»?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ільницький М. На спокій права не дано: Поезія Бориса Олійни­ка.— К.: Молодь, 1980.

Гончар О. Читаючи Бориса Олійника... //Олійник В. Вибрані твори: У 2 т.— К., 1985.— Т. 1.— С. 7.

Моренеиь В. На високі, зажнивні літа //Олійник Б. Поезії:

Серія «Шкільна бібліотека».— К., 1986.— С. 6—26.

Іван драч (Народився в 1936 році)

Жити. Творити. Світ берегти. Світити людині на цілі світи. Холонуть зірки. Але чуйно і зірко Лиш ти не холонь-бо, людинонько-зіркої Іван Драч

Творчість Івана Драча — це світ мальовничий і. незви­чайний, це розкутість твоочої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. У його віршах і поемах — своє­рідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизу­вати поняття і язища, які раніше перебували за межами мистецької краси.

Село Теліжинці Тетіївського району на півдні Київщи­ни, де в родині чесних роботящих батьків 17 жовтня 1936 року народився Іван Федс»рович Драч. Тут хлоп'ятком вловлював перші враження від навколишнього мінливо­го світу. Середню школу закінчив у Тетієві. На берегах чарівної Роськи проминули його дитячі та юнацькі ліга. Року 1954 закінчив середню школу, деякий час викладав російську мову та літературу в сусідньому селі Дзвінячому. Потім життєві стежки привели Івана Драча на роботу в райком комсомолу, на службу в армію. Навчався в Київ­ському університеті, на вищих сценарних курсах у Москві.

Працював у сценарній майстерні Київської кіностудії імені О. Довженка, в редакціях журналу «Вітчизна» і газети «Літературна Україна», обіймав високі посади в Спілці письменників України.

Іван Федорович Драч — поет-громадянин, державний Діяч. Він став одним із лідерів Народного руху України — тієї організації, яка всесильно заявила про своє прагнення До відродження українського народу, його самобутності, державної незалежності, розквіту національної культури, мови як основи духовного життя нації.

519

Пам'ятається, з якою гідністю Іван Федорович та його побратими — письменники, вчені, філософи — всі, кому дорога доля України, боронили ідею Народного руху. І ви­стояли! Нині хіба що закостенілі консерватори скоса позиркують на те, що пломеніє світлою зорею надії: РУХ!

Балади та етюди

Не так просто нині віднайти оту поетичну первісточку Івана Драча — збірку «Соняшник». На темно-синьому тлі обкладинки овальний напис угорі — «Соняшник», а від нього вусібіч промені. Внизу біля плетеного тину хлопчик на той оранжевий овал задивився, і земний соняшник по­вернув свою голову до сонця-соняшника небесного. Право­руч унизу скромно: «Іван Драч. Поезії». Київ — 1962.

Це — рік виходу в світ першої збірки творів Івана Драча, збірки, яку одразу ж було поціновано як етапну в історії української поезії. Наприкінці 50-х і на початку 60-х років у нашій країні зайшло на потепління в житті суспільства. Відчувалося зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократичних засад в житті країни. Лі­тература також звільнялася від догм і канонів соцреаліз-му. Разом із усім народом вільніше зітхнули письменники і вчені, діячі культури й мистецтва. На цій благодатній хвилі піднеслася ціла плеяда молодих письменників і пое­тів, які щастя творчості знаходили в пошуках нових форм, тем та нових ідейних перетворень. З-поміж них молодий Іван Драч.

Лн&онь, найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча — образ сонця. Поет інтерпретує його по-сзоєму оригіаально й несподівано — не тільки в поезіях, а й у та­ких роймірковуваннях: «Люблю повертати людину очима до осїщя. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати людину до сонця мистецтва, в той казковий Храм Сонця».