53. Укр. Культ. Процес в еміграції. Роль та місце української діаспорної культури XX ст. В історії культури України.

Невід’ємну складову частину процесу національно-культурного відродження становить творчість представників української еміграції. Високохудожню спадщину залишив відомий поет, критик і публіцист Є.Маланюк чиї художньо-естетичні принципи формувалися в період втрати Української державності. Поразку УHP. Є.Маланюк — автор оригінальних есе, присвячених філософії української культури. Між українською та світовою культурою будував мости С.Гординський. З 1944 р. — за кордоном. Поет, перекладач, художник, мистецтвознавець. Великий знавець української поетики і мови, він написав низку поетичних збірок. Серед письменників, які викривали тоталітарну систему нищення особи, привертає увагу творчість І.Багряного,належав до літературного об’єднання “Марс”. Був репресований , a 1945 р. емігрував за кордон. Його роман “Звіролови розкрив перед світом національну трагедію поневоленого в центрі Європи народу. Твори написані на документальному матеріалі й особистих переживаннях автора.Світового визнання набула творчість скульптура О.Архипенка , З його ім’ям пов’язаний розвиток скульптурної пластики XX ст. В розвиток музичної культури значний внесок зробив композитор А.Рудницький. Емігрував у США. В його творчій спадщині — опери “Довбуш” (1938 p.). “Княгиня Ольга” (1968 р) . З усіх форм культурного розвитку поза кордонами України, мабуть, найуспішніше і творчо виявила себе українська вища школа. Першою українською вищою школою за кордоном був створений у Відні 1921 р. Український вільний університет. Важливим культурним центром української еміграції був Український науковий інститут у Берліні. Першим ректором інституту став відомий український історик Д.Дорошенко. Після Другої світової війни центр науково-культурного життя української діаспори перемістився до Північної Америки — Канади та США. Висновок Впродовж століть український етнос розвивався у несприятливих умовах. Імперські та тоталітарні режими економічно, соціально сприяли поширенню комплексу культурної неповноцінності української нації або безпосередньо руйнували її культурні структури. Проте культура засвідчила свою міцність. Творчі сили народу не вичерпалися, а культура, створена в еміграції, стала підтвердженням життєдайності творчого генія народу.

54. Культурні перетворення в Україні в перші роки незалежності. Відродження національної культури та історичної пам’яті.

Проголошення волею народу незал У призвело до радикальних змін в су-ві, які суттєво позначились на становищі ку-ри. Склад нова соц і культ ситуація, породжуючи нову соціокультурну реальність. Осн особливістю нової соцкульт дійсності є насамперед те, що наше су-во занходиться в періоді перелому, зміну типу своєї організації існування. Радикальне реформування су-ва активно формує нову культ реальність, яка хар й новими відносинами між людьми в цілому (як суб’єктами), новими уовами свого розвитку, особливою системою цінностей, норм і правил, культ потреб і засобів їх задоволення. Основною рисою є зміна статусу, а відповідно ролі й функцій націон ку-ри, яка стає одним із визначальних факторів прогресу су-ва, його державності, формув націон ідентичності. Базовою основою всіх змін в сусп свідомості є структурні зміни у формах власності на засоби вир-ва, у формуванні нових виробничих відносин, які породжують нові класи і верстви су-ва, нову психологію, мораль, людські взаємини. Ку-ра соціалізується, соц класово увиразнюється і спосіб життя:набувають нового, часто захзорієнтованого іміджу. Розподіл культ цінностей набуває соц ознак. Соц-культ ст.-ра укр. Су-ва стає більщ різноманітною, підкреслюючи соц диференціацію су-ва. Одним із проявів збагачення змісту духовного життя су-ва є формув його специфічних ст-р в окремих регіонах Укр. Відпов до тих давніх традицій, які в них побутували, складання інфраструктури сфери культури та культ потреб місцевого середовища. Достатньо чітко визначились особливості духовного життя Львівського культ-худ комплексу, Харкова та Одеси. Нові умови дали можливість виявитися тим культурним потребам, які раніше заборонялися. Зявлялись незнані раніше суб’єкти культури, д-ть яких пов’язана з недержавними формами культурно-дозвіллєвої д-ті, задоволенням нових потреб. Утв конкурентноспроможні державні культурологічні ст.-ри, що відкриває нові шляхи вдосконалення культ д-ті. Радикальні зміни відбув в системі худ к-ри, в худ житті су-ва. Нові соц-худ відносини склад між осн учасниками-субєктами цього процесу, між митцем, творчими спілками. Культ трансформація, щи триває в су-ві, пов’язана з появою нових духовних потреб, які були пробуджені зростаючим інтересом до націон ку-ри, а також потоком нових культ цінностей - як вітчизняних так і заруб.