29. Українське бароко як нове світовідчуття.

Бароко-важливий етап усієї європ ку-ри16-17ст. це перехід від епохи відродження до нової якості світосприйняття, мислення та творчості. Прийшло на зміну відродженню, заперечуючи його духовні відкриття. Якщо ренесансне світ обач грунт на вірі у розумність і логічність світу, його гармонічність. В те, що людина є мірою всих речей, то світобач.17ст.навпаки пройняте відчуттям трагічної суперечливості людини і світу, в якому вона посідає не провідне місце,а розчинена в його багатоманітності і підпорядкована с-ву і держави. Дійсність викликає у майстрів бароко як захоплення так і печаль.Хар.риси: неспокій, поривання, намагання поєднання протилежностей тому в укр. Бароковому мист співіснують прагнення не можливого і песимізму, пафос боротьби і перемоги та думка про те, що зло сильніше за добро, а смерть сильніша за життя. В У. народний стиль. У живописі Б віддається перевага мальовничості і світло-тіньовим контрастам. Порушує принцип розподілу поділу на , прямої лінійної перспективи для посилення глибинності і ілюзії безмежності.у реліг сюжетах виявл інтерес до чудес і мучеництва. В ар-рі це тяжіння до ансамблю, до орган простору, ств міських та заміських резиденцій, побуд на синтезі ар-ри і скульптурі, які підкорялися загальному декоративному оформленні. Як худ стиль Б дало можливість найповнішого самовираження укр. Людині тієї драматичної доби, передусім завдяки своєму філ. Підгрунтю, яке в укр. Варіанті виявило себе найповніше. Реалістичне світобач не хар для Б свідомості більшості творів. Світ постає сповнений містики, гіпербол, метафор, важко розрадуваних ілюзій. Рукописи і листи того часумістять багато оповідей про містичні явища, це типове Б світовідчуття.Меланхолійність властива укр. Душі грунт на уявленні про світ непростий, таємничий, у якому діють різні явища та сили. Таке світорозуміння відб і на худ картині світу, ств укр. Народними і професійними митцями 16-17ст. все це пошук небуденної правди життя, глибинного дух сенсу, істор процесу. Світлотінь стала у ми-ві Б одним з головних худ прийомів. Ку-ра Б широко відчинила двері перед фантазією, усіма її химерами і неймовірними сновид ними сюжетами. Художники прагнули відтворити образно абстрактні поняття, смирення, совість, доброчинність.в укр.поезії поширені курйозні вірші, які обєднали різноманітні словесні емблеми від гербових клейнодів і акровіршів до графічних комбінацій слів та окремих літер.в укр. велику роль відіграє символіка чисел. Символіка чисел, а ткож геометричних фігур відбилися а принципах композиції творів укр. Живопису, графіки, різьблення, ар-ри. Творення гносеологічних легенд укр. Б принесло нові виміри і значення в укр. Геральдику, це час посиленої герботворчості. Формув гербової символіки завершується в 90р. 17ст.першій половині 18ст.у період мазепинського Б. емблематика у Б мала не тільки худ значення, а й відігравала роль у збереженні націон самосвідомості укр. Народу.

30.Архітектура та образотворче мистецтво доби українського бароко.

На відміну від інших видів мистецтва, що у XVII—XVIII ст. несли в собі яскраву і мальовничу естетику бароко, українські маляри стримано ставилися до патетики та пишних і динамічних форм. Український живопис епохи бароко залишається поки що недостатньо вивченим.У розглядуваний період набуває розвитку український портретний живопис. Портрет, поруч з гербом, став однією з важливих ознак приналежності до суспільних верхів ще у Польсько-Литовській державі, до якої досить довго входили українські землі. Ця ж традиція збереглася у наступні XVII і XVIII століття, коли Україна пережила своє визволення і нове поневолення — Росією. Шляхетський репрезентативний портрет — це, передусім, підкреслення суспільного престижу, виразна станова характеристика, що, однак, поєднується з гуманістичним уявленням про гідність людини. Такими є портрети короля Стефана Баторія, Костянтина Острозького, Яна Гербурта, Яна Замойського Портретне малярство на Наддніпрянщині представлене найбільше ктиторсько-епітафіальними — тобто посмертними зображеннями. Це портрет Адама Кисіля з Максаківського монастиря на Чернігівщині, портрети Федора та Єви.З другої половини XVII ст. як самостійний жанр виокремлюється гравюра. Гравери вміли оздоблювати книги в різноманітних техніках: ксилографія, гравюра на міді, офорт. Друкували також тематичні аркуші — так звані "тези", дарчі адреси, гравійовані панегірики. Найвищі мистецькі шедеври козацької доби втілено в архітектурі. Перед визвольною війною в Україні було 1000 міст і містечок. З них 400 — на Київщині й Чернігівщині. Багато міст — оборонні пункти або козацькі поселення .У середині XVII ст. Київ уже звівся з руїн. Другою столицею на час визвольної війни був Чигирин. У містах цієї пори значно зростає вага міщанства. Тут споруджуються ратуші, монументальні кам'яниці, а на околицях — житла ремісників. Польська експансія позначилася і в тому, що жодна церква не могла бути вищою за костьол. Зберігся ряд високомистецьких дерев'яних споруд того часу. Одна з них — церква Святого Духа в Рогатині.Рідкісною гармонією форм відзначається церква Воздвижения у Дрогобичі, вишуканістю композиції церква Юра — там само.Ще у XV ст. українські народні зодчі винайшли особливий конструктивний прийом — залом, відомий лише в українські архітектурі. Друга особливість: храми не мають ні головних, ні другорядних фасадів. Вони — як скульптура — мають розглядатись з усіх боків. Третьою особливістю дерев'яних храмів є велика кількість сполучень і варіацій нижніх, середніх і верхніх частин споруди. Дерев'яна храмова архітектура України представлена різними школами: волинською, галицькою, гуцульською, буковинською Бароко — це стиль архітектурних ансамблів. Провідна ідея належить собору, але всі інші споруди поєднані масштабом, ритмом пластичних чергувань. Відновлені у XVII ст. на кошти козацької старшини давньоруські святині — київський Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква у Києві, Спаський собор і собор Єлецького монастиря в Чернігові і, особливо, Успенський собор Певні стильові зміни пов'язані з ім'ям російського архітектора І.Г. Шеделя, автора палаців Меншикова на Васильєвському острові та в Оранієнбаумі, а також інших будівель, характерних для стилю петровського бароко. Він приїхав на запрошення Києво-Печерської лаври для будівництва великої дзвіниці. Лаврська дзвіниця — своєрідний програмний архітектурний твір свого часу. Це була найвища споруда в межах імперії — 96,5 м. Дзвіниця — вперше в українській архітектурі — побудована за принципами ордерної архітектури. У 1747 р. починається будівництво у Києві Андріївської церкви — архітектурного шедевру світового значення. На пагорбі, що домінує над Подолом Справжнім шедевром барокової архітектури України є дзвіниця Дальніх печер Києво-Печерської лаври, побудована талановитим українським народним зодчим С. Ковніром.