46. Мистецтво авангарду, його основні течії.

Аванґардне мистецтво ХХ століття виникло на Заході Європи і звідти прийшло в Україну. З появою західноєвропейського аванґардного мистецтва ХХ століття, розпочалося, по суті, і його дослідження.  Українське аванґардне мистецтво залишається на сьогодні ще малодослідженим. Тільки наприкінці 80-х років вітчизняні науковці отримали реальну можливість вивчати теоретичну і художню спадщину українських аванґардистів початку століття. 1991 року в Загребі (Хорватія) відбувся міжнародний семінар з приводу виставки “Український аванґард 1910–1930 рр.”, який став своєрідною репрезентацією) українського аванґардного мистецтва на світовому рівні. Одним з активних організаторів цих виставок і найвідоміших вітчизняних дослідників аванґарду України є мистецтвознавець Дмитро Горбачов. Поняття “український аванґард”, введене в науковий обіг зарубіжними дослідниками ще на початку 70-х років, аванґардне мистецтво України є самобутнім феноменом національної культури, що з’явився і розвивався в руслі європейської культури модернізму.

Течії авангарду: 1.Експресіонізм. Його суть полягає виключно художніх засобів і прийомів почуттів і переживань художника, станів його душі, частіше всього трагічного наприулад: тривоги, страху, безвиході, туги, нервозності, роз'єднаності, підвищеної емоційності, хворобливої пристрасті, глибокої незадоволеності, ностальгії. 2.Футуризм. енергетичні поля або стану душі передаються за допомогою абстрактних променів. 3.Абстракціонізм Суть його зводиться до того, що відмова від зображення зовнішніх, видимих форм предметів дозволяє художнику зосередитися на вирішенні виключно мальовничих завдань гармонізації кольору та форми. 4.Конструктивізм: на перше місце висувалася функціональність.5. Дадаїзм: Одне з найбільш бунтарських, скандальних рухів авангарду, протест проти всього. 6.Сюрреалізм: грунтується на вірі у вищу реальність; на всевладді мрії, на неутилітарні грі думки. 7. Концептуалізм: На перший план ідея речей, явища, твори мистецтва, документально викладений проект.

Отже, світ визнав унікальність українського мистецького аванґарду. У вітчизняній філософсько-естетичній думці вже зроблено перші кроки у вивченні цього культурного феномена. Перед дослідниками українського мистецтва початку ХХ століття стоїть багато важливих завдань.

47. Укр. Кіномистецтво першої пол. XX ст.. Творчість о.Довженка.

На характер дискусій навколо проблем українського кіно, зокрема проблем сценарних, на його розвиток, безперечно, мали вплив літературні і мистецькі угруповання, організації. Кіномитці встановлюють творчі контакти з літературною організацією «Гарт», що була тоді провідною в творчому житті і позитивно впливала на становлення сучасної проблематики в кіно, стимулюючи боротьбу проти буржуазної ідеології, насаджуваної зарубіжними фільмами. Досить нагадати, що до цієї групи входили О. Довженко, В. Поліщук, В. Сосюра, творчість яких мала безпосереднє відношення і до українського кінематографа. Кіно поступово ставало активним фактором культурної революції, ефективним засобом пропаганди соціалістичних ідей. Українське кіно стає ареною класової боротьби. Вороги революції робили все, щоб перешкодити становленню радянського кінематографа. Фільми, зокрема українські, поступово завойовували екрани республіки, витісняючи дешеві «ілюзіони», зарубіжні «бойовики». Для українського кіно другої половини 20-х рр. характерне широке розкриття теми народу як творця історії і господаря життя. В ці роки воно звертається до відображення гострих класових конфліктів у нашому суспільстві, особливо в селі. Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Перший серйозний успіх прийшов після виходу на екрани фільму «Звенигора». Олександр Довженко - людина, щедро обдарована багатогранними здібностями й талантом. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років. Сам Довженко весь час тужив за Україною і у останні роки свого життя записав у щоденнику, що помре у Москві,так воно і сталося 1956 року.