51. Розвиток укр. Кіно та симфонічної музики в радянський період.

Зважаючи на величезне виховне й агітаційне значення кіно, в Україні було здійснено низку організаційних заходів, спрямованих на його подальший розвиток. У березні 1922 р. було створено Всеукраїнське фотокіноуправління. На початку своєї роботи кіностудії України мали низький мистецький рівень, переважала пропагандистська продукція, яка у примітивній формі відтворювала революційні ідеї. Дещо поліпшилося становище у 1923— 1924 pp.: почала збагачуватися тематика, насамперед за рахунок уведення в репертуар соціальних тем, пов'язаних з національними проблемами. Особливо активізувався цей процес у період українізації: на екрани вийшла низка фільмів з історичними та побутовими сюжетами ("Микола Джеря" за мотивами повісті І. Нечуя-Левицького, "Борислав сміється" І. Франка, "Fata morgana" M. Коцюбинського). Більшість художніх фільмів розповідали про революційну боротьбу в роки громадянської війни та іноземної інтервенції. Це були переважно екранізовані літературні твори. Популярними українськими реалістичними фільмами 20-х років стали "Два дні" ,"Нічний візник та двосерійний фільм «Тарас Шевченко».На вищий рівень вивів український кінематограф О. Довженко. Перший свій фільм "Звенигора" він зняв у 1928 р. О. Довженка намагався поєднати у своїх творах своє бачення сучасності. Фільми "Щорс", "Мічурін" були популярними і водночас необ'єктивністю висвітлювали історичні подій. Музика.У 1920-х роках радянська музика ввійшла у нову смугу свого розвитку. Тепер вона безпосередньо, дедалі більше широко і плідно здійснювала ті можливості, які закладено було у докорінні зміни музичної життя, вчинених у роки радянської влади.Нові значні явища виникли в 20-x роках у монументальних жанрах радянської музики. Чудовий майстер- симфоніст М. Я. Мясковський написав твори, які поєднали гостроту драматичних конфліктів. Найбільш яскрава з його симфоній «Шоста» втілює тему революції. У Восьмий симфонії Мясковський знову прагне відтворити образ народу. У класичної традиції програмного симфонізму написані такі твори минулих років, як симфонічна поема «Мцирі, симфонічна картина-балет «Запорожці» Р. Гліера. Ніде, мабуть, в інструментальної музиці 20-х не відбилася так динамічно, острохарактерно й свіжо радянська життя на той час, її темпи, енергія, характери, говір, її бурхливе кипіння і напружений драматизм, як у Першої симфонії Д. Шостаковича. Тут дужа й самобутня артистична індивідуальність художника. Рік створення Першої симфонії 1925 р. —одна з знаменних дат історія радянської симфонічної музики.

52. Науково-технічні досягнення укр. Суспільства в другій пол. XX ст.

У другій половині XX століття людст­во вступило в епоху сучасної науково-технічної революції (НТР). Практично в усіх наукових галузях було зроблено численні відкриття. Особливо важливим було те, що роз­рив між науковим відкриттям і його виробничим викори­станням дедалі більше скорочувався. Яскравим прикладом визначних наукових досягнень у другій половині XX ст. є успіхи в дослідженні космосу. За­пуск у СРСР 4 жовтня 1957 р. штучного супутника Землі започаткував освоєння людиною космічного простору. У березні 1965 р. космонавт О. Леонов уперше вийшов у відкритий космос. Відкриття в оптиці, механіці, радіофізиці, фізиці твер­дого тіла, привели до комп'ютерної революції. Вони стали основою для подаль­шого розвитку таких галузей науки, як кібернетика, авто­матика, для удосконалення найновіших технологій. У 1947 р. американські вчені винайшли транзистор, який замінив електронні лампи. Він працював швидше і був порівняно з лампами значно меншим за розмірами. У 1957 р. на цій основі було створено першу в світі мікросхему. У 50 - 60-х роках було здійснено перехід до нових комп'ютерів на транзисторах. З середини 70-х років, коли з'явилися комп'ютери з дуже малими і швидкодіючими мікросхема­ми, розпочалась епоха масової комп'ютеризації. Відкриття в галузі ядерної фізики і фізики плазми привели до створення нових напрямків - атомної і плаз­мової технологій. У галузі математичних наук у післявоєнні роки успішно вирішувалися теоретичні проблеми, а також за­вдання програмного управління новими засобами розра­хунків і автоматизації. Визначних успіхів у післявоєнні роки досягнуто у біології і медицині. Наприклад: пересадка людських органів, створення штучних апаратів. Значна частина відкриттів у біології та ме­дицині була результатом інтеграції цих наук з фізикою і хімією. На стиках інтеграційних процесів виникли такі нові галузі і напрями, як біофізика, біохімія, біотехнологія. У гене­тиці зроблено відкриття, які «народили» нову галузь цієї науки - генну інженерію. Значного прогресу досягнуто в галузі медицини. У 1950 р. вперше в хірургічній практиці здійснено пересад­ку нирки. Хірург К. Вернард (ПАР) вперше в 1967 р. здійснив пересадку людського серця. У другій половині XX ст. майже вдалося покінчити з інфекційними хворобами, від яких раніше масово гинули люди: чумою, холерою, віспою. Незважаючи на успіхи медицини, окремі хвороби і досі залишаються невиліковними. Розвиток науки і технології після Другої світової війни сприяв значним успіхам у сільськогосподарському вироб­ництві. Ще з 1901 р. за видатні наукові досягнення й відкриття світового значення присуджуються Нобелівські премії названі на честь заснов­ника, Альфреда Б.Нобеля. Цими преміями відзначаються роботи в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, економіки і літератури. Вони присуджуються також за діяльність по зміцненню ми­ру.