39. Особливості розвитку укр. Культурного процесу в другій пол XIX ст.

У другій половині XIX ст., незважаючи на об´єктивні труднощі значних успіхів досягає українське професійне театральне мистецтво. Значною мірою це пов´язано з появою високохудожніх драматичних творів. Йдеться насамперед про п´єси, створені відомими реформаторами та фундаторами українського театру — М. Кропивницьким , М. Старицький, І. Карпенком. Пореформений період — це час розквіту любительського театру. Аматорські театральні вистави ставили у Києві, Харкові, Одесі, Ніжині, Полтаві та інших містах і навіть селах України. Незважаючи на визнання глядачів та театральних фахівців, життя українського театру цієї доби було складним. У 80—90-ті роки на теренах України активно функціонували поряд з провідними театральними колективами М. Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського майже 30 невеликих груп. У У західноукраїнських землях перший український театр виник. у Львові при культурно-освітньому товаристві «Руська бесіда». Його засновником став режисер та актор О. Бачинський. Розвиток літератури та театру в другій половині XIX ст. надав потужного імпульсу процесу творення національної музики .C.Гулак-Артемовський створює першу національну українську оперу «Запорожець за Дунаєм», в основу якої покладено сюжет, підказаний М. Костомаровим.

Найпомітнішою постаттю в музичному житті України цієї доби був М. Лисенко, він обробив та опублікував понад 600 народних пісеньУ західноукраїнських землях на ниві музичної творчості плідно працювали М. Вербицький, І. Лавровський. Український живопис цієї доби представлений різними жанрами. Видатним майстром побутового жанру був М. Пимоненко.У пейзажному Г. Світлицький, Найяскравішою зіркою пейзажного жанру в цей час був C. Васильківський, Його пензлю належать «Козача левада»,Менш поширеним був портретний живопис, хоча в цьому жанрі працювали відомі майстри М. Пимоненко. У західноукраїнських землях у побутовому жанрі творили Є. Максимович, Е. Бучевський, у пейзажному — Т. Романчук, А. Монастирський, Характерними для розвитку архітектури в другій половині XIX ст. були великі масштаби забудови; застосування нових технологій та матеріалів (бетон, залізо, залізобетон тощо); втрата єдиного архітектурного стилю.У західноукраїнських землях панує «віденське бароко». Саме цей архітектурний стиль покладено в основу побудови будинку Купецького зібрання Отже, українська культура в другій половині XIX ст. розвивалася в умовах розгортання буржуазних реформ, територіальної роз´єднаності українських земель, Всі ці та інші чинники залишили помітний відбиток у культурній сфері цієї доби, зумовивши появу та розгортання суперечливих тенденцій та явищ. центрах і товариствах, координації досліджень, ефективного обміну інформацією, що дало можливість вченим, які працювали в Україні у багатьох галузях науки, досягти світового рівня.

Розвиток літератури характеризується різноманітністю художніх напрямів, індивідуальних стилів письменства, появою нових тем і проблематики, демократизацією та гуманізацією літературного процесу, ускладненням художніх форм, політизацією літературної творчості. В українському театрі цієї доби уживаються тенденції побутовізму, романтизму, сентименталізму, реалізму тощо. Формується школа режисури та акторської гри, виникають театральні аматорські колективи, з´являються високохудожні драматичні твори. У музиці та живописі стверджуються принципи реалізму та народності, а в архітектурі набуває поширення еклектизм.

Загалом розвиток української культури в другій половині XIX ст. став логічним продовженням духовних пошуків народу попередньої доби, спробою врахувати здобутки світового досвіду, своєрідною предтечею культурного оновлення XX ст.