Тема № 17 методика санітарної експертизи консервів

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Консервування продуктів застосовують з метою тривалого їх зберігання; забезпечення населення фруктами, овочами і ягодами протягом усього року; рибою і інішими продуктами, які добувають у різних куточках світу; полегшення постачання харчовими продуктами експедицій, райони стихійного лиха, війська тощо.

Консервовані продукти можуть містити солі важких металів, бути причиною харчових отруєнь (ботулізму), реалізуватись з просроченим терміном реалізації. Тому лікар-гігієніст повинен бути обізнаним в питаннях маркування консервів, визначення їх доброякісності і ін.

МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодіти методикою відбору проб консервів та санітарно-гігієнічної експертизи.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. З якою метою проводять консервування продуктів?

2. Основні методи консервування продуктів і їх характеристика.

3. Види бомбажу консервів, причини його виникнення.

4. Маркування консервів.

5. Санітарно-гігієнічна експертиза якості консервів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Які переваги і недоліки мають охолодження і заморожування продуктів?

2. У чому полягає консервування продуктів шляхом стерилізації, пастеризації, висушування?

3. Які інші методи консервування (крім вище названих) Ви знаєте ?

4. Як визначається герметичність консервів ?

5. Які органолептичні показники визначаються у консервах?

6. Як розшифрувати маркування консервів ?

САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

Отримавши ситуаційну задачу і пробу консервів студенти повинні виконати такі завдання:

1. Провести огляд банки консервів зазначивши стан паперової етикетки, наявність іржавих плям, дефектів швів, бомбажу та ін.

2. Провести розшифровку маркування консервів.

3. Визначити герметичність консервів.

4. Скласти гігієнічний висновок дати при необхідності рекомендації про можливість реалізації даної партії консервів.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 316, 320.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 344-351.

3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко. Львів: Видавництво “Світ”. 2001. – С. 171-173.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 360-365.

Д о д а т к о в а

1. Петровский К. С., Ванханен В. Д. Гигиена питания.- М.: Медицина, 1982.- С. 179-201.

2. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 156-159.

3. Пивоваров Ю. П., Гоева О. Э., Величко А. А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене.- М.: Медицина, 1983.- С.

Тема № 18 методика розслiдування випадкiв харчових отруєнь актуальнiсть теми

Внаслiдок порушення санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних норм i правил їжа може спричинити розвиток рiзноманiтних захворювань, значна частина яких належить до категорiї харчових отруєнь. Лiкар повинен знати порядок розслiдування та облiку харчових отруєнь, вмiти вiдiбрати проби бiоматерiалiв для лабораторного дослiдження, встановити причини виникнення харчових отруєнь, провести оперативнi заходи профiлактики