2 Застійні і запальні набряки

Застійні набряки виникають унаслідок застою крові у великому колі кровообігу при утрудненому відтіканні її з вен. Вони виникають на більш віддалених від серця ділянках (на кінцівках, статевих органах, вентральній стінці живота). Причиною застійних набряків здебільшого бувають хвороби серця - перикардит, міокардит, міокардіодистрофія, декомпенсовані пороки серця. Особливо характерні набряки в нижній частині підгруддя при травматичному перикардиті у корів. Застійні набряки, як правило, симетричні, розлиті, тістуватої консистенції (при натисканні їх пальцем утворюється ямка), безболісні, без підвищення місцевої температури. За цими ознаками легко диференціюються набряки, що виникають при запальних процесах.

Запальні набряки розвиваються при запаленні шкіри та підшкірної клітковини, що призводить до скупчення ексудату в пошкоджених тканинах. Для запальних набряків характерними є місцеве підвищення температури, болючість, почервоніння непігментованих ділянок шкіри, різке відмежування пошкоджених тканин від здорових. Такі набряки часто є несиметричними. Крім механічних травм, причиною запальних набряків є ряд інфекційних хвороб, зокрема злоякісний набряк, сибірка, геморагічна септицемія (у великої рогатої худоби) та сап, сибірка, інфекційний енцефаломієліт (у коней).

Варіант

Види гарячок

У розвитку гарячки розрізняють три стадії. Перша - це стадія підвищення температури тіла (stadium incrementi).

На цій стадії активуються процеси теплопродукції при одночасному зменшенні тепловіддачі в результаті звуження периферичних судин. Наступна стадія - це стадія утримання температури тіла (stadium fastigii), тобто період, коли проявляються найбільш типові для гарячки патологічні зміни. Цю стадію характеризують за висотою підвищення температури тіла і за особливостями перебігу. Після неї настає стадія зниження температури до норми (stadium decrementi), яка може перебігати швидко, протягом кількох годин - критичне зниження (crisis), або повільно, протягом кількох днів (lysis). При критичному зниженні температури тіла в тяжких випадках унаслідок різкого зниження тонусу і розширення периферичних судин може розвинутися гостра судинна недостатність - колапс. За ступенем підвищення температури тіла розрізняють такі форми гарячки: субфебрильну (слабку), коли температура підвищується не більше, ніж на 1 °С за максимальну нормальну температуру (наприклад, у коня це підвищення знаходиться в межах 38,6-39,5 °С); фебрильну (помірну) гарячку - температура підвищується на 1-2 °С; піретичну, або високу - до З °С; гіперпіретичну (дуже високу) - більше ніж на З °С, порівняно з максимальною нормою.

Залежно від характеру цих коливань розрізняють п'ять основних типів гарячки: постійну, послаблювальну, переміжну, зворотну та атипову. Постійна гарячка (febris continua) характеризується тим, що добові коливання підвищеної температури тіла не перевищують 1 °С (рис. 5). Так перебігають крупозна пневмонія в коней, злоякісна катаральна гарячка у великої рогатої худоби та септичні процеси. Послаблювальна, або ремітуюча гарячка (febris remittens) характеризується високою температурою з добовими коливаннями більше1 °С, яка до норми, однак, не повертається. Така гарячка спостерігається під час розвитку гнійних процесів у різних органах. Переміжна, або інтермітуюча (febris intermittens) відрізняється чергуванням періодів короткочасного підвищення температури понад 1 °С (пароксизми) із періодами нормальної температури тіла (апірексії), які тривають 1-3 дні .Цей вид гарячки спостерігається при гострій катаральній бронхопневмонії.

Виснажлива, або гектична (febris hectica) гарячка характеризується високим підвищенням температури з подальшим зниженням її до норми або навіть нижче. Добові коливання температури при цьому становлять 3-5 °С. Спостерігається такий тип гарячки при сепсисі та гнійних процесах (рис. 7). Для зворотної гарячки (febris recurrens) типовим є правильне чергування (по кілька днів) періодів високого підвищення температури з періодами нормальної температури і навіть зниженої (рис. 8). Підвищення і зниження температури відбувається швидко, а добові коливання в період підвищення такі ж, як при постійній або послаблювальній гарячці. Такий тип гарячки має місце при пневмоніях, коли після кількаденного лікування антимікробними препаратами їхнє застосування припиняють і температура тіла знову підвищується. Атипова гарячка (febris atipica) відзначається різними добовими коливаннями температури тіла без будь-яких закономірностей.

Гарячки розрізняють за тривалістю перебігу. З урахуванням цього виділяють гарячки ефемерні, гострі, підгострі та хронічні. Ефемерна гарячка (febris ephemera) триває від кількох годин до 1-2 днів і спостерігається після введення вакцин, сироваток або транспортування тварин. Гостра гарячка триває до двох тижнів, підгостра - 1-1,5 міс, хронічна - кілька місяців.