- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27.(76) Конституція Великої Британії, її складові частини.
- •29.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •30.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31. Партійна система зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •32.Форма правління зарубіжних країн.
- •33.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •34. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •35.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •36.Унітарна держава,її ознаки.
- •37. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •38. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •39. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •40. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •41.Ознаки і види демократичного режиму.
- •42.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •43.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •44. Поняття і види виборів.
- •45. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •51.Правове положення комітетів парламенту.
- •52.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •54.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •55.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •56.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •57.Президент. Правове положення президента.
- •59.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •60. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •61. Види урядів (у.).
- •62. Склад урядів.
- •63. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •64. Повноваження урядів.
- •65. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах (к.).
- •66.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •67. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Біль про права . Конституційний статус особливості у сша .
- •70. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •77. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •78.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •79.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •80.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •87. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •91. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •92. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •93.Конституційний контроль в фрн.
- •94. Муніципальна система фрн.
- •95. Політична система Японії.
- •96. Конституція Японії 1947 року
- •97. Правове положення імператора
- •98. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •99. Уряд , його склад і порядок формування.
21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
Гр - стійкий політ-пр зв'язок між особою і держ, яка знаходить своє вираження в їхніх взаєм пр і обов. Цей зв'язок набуває втілення в тому, що держ надає особі певний обсяг прав і свобод і забезпечує їхню реалізацію на практиці. Держ також надає своєму гр, що перебуває за кордоном, заступництво, захищає його права у разі порушення. Гр зобов'язаний визнавати констит, дотримуватися зак, сплачувати податки, дбайливо ставитися до навкол середовища й історичної спадщини. Правовідн, що виник між індивідом і держ в результаті гр, є безумовними. Це означає, що жодна зі сторін не може окреслити виконання своїх обов'язків якими-небудь умовами. Держ не може порушувати права гр на тій підставі, що вони не сплачують податків або що вони – злочинці. У держ з монархічною формою правл використ термін підданство. Однак формально підд означає пр зв'язок особи не з держ, а з монархом. У сучасних демокр монархіях Зх Європи цей нюанс втратив значення, і поняття "гр" і "підд" використ як повні синоніми. Але в монархіях Азії й Африки про подібну синонімічність не йдеться.
Випадки подвійного гр(ПГ) мають місце внаслідок різноманітного вирішення зак-вом окремих держ питань про набуття і втрату гр. ПГ (біпатризм, полігромадянство) — перебування особи одночасно в гр двох і більше держ. Цей стан виникає у разі колізії при застосуванні законів про набуття гр. Н-д, дитина, яка народилася на території держ, що застосовує принцип «права Грунту», від батьків, котрі є гр держ, що застосовує пр-п «права крові», отримує з моменту народження подвійне гр.( також у разі одруження жінки, яка є гр країни, зак-тво якої не позбавлює жінку свого гр при її одруженні з іноземцем ( Франція, Швеція), або гр такої країни, що автоматично надає гр жінці-іноземці, яка одружилася з її гр (Бразилія). Натуралізація — прийняття у гр даної держ на прохання заінтересованої в тім особи — також може породити ситуацію подвійного гр, якщо таке прохання задовольняється у відношенні особи, визнаної гр ін держ. Від біпатридів, потрібно відрізняти подвійне гр, властиве деяким складним держ. Так,. На підставі ст Договору про ЄС кожний гр держ-члена, крім володіння гр власної держ, є і гр Союзу. Для вирішення цієї проблеми використовується п-п визначення ефективного гр. У цьому випадку виходять із місця постійного проживання особи, її роботи, місця перебування її майна, проживання її сім'ї…
Режим іноземців зазвичай визначають як сукупн прав і обов Іноз на території даної держ. Під час встановлення окремого виду режиму проявляється ставлення країни до Іноз, які перебув на даній території постійно або тимчас.
Режими для Іноз: нац, найбільш сприяння та спеціал. Але, як правило, в жодній країні не застосовують якогось одного режиму, а зустрічаються вони в комбінації: в одній сфері — націонал режим, а в іншій — спеціальний.
Національний Р -надання Іноз гр і юр особам такого ж режиму, що і вітчизняним гр і юр особам. (держ рирівнює Іноз у тій чи іншій сфері до власних гр.. Вони мають такі самі права й переваги. Такий режим поширюється на господарську діяльність Іноз юр сіб, передбачає вільний доступ юр і фіз осіб у суд для захисту своїх прав)
Р найбільшого сприяння - надання Іноз таких прав та/або встановлення таких обов'язків, які надані для громадян будь-якої третьої країни, які перебувають на території даної країни в найбільш вигідному у правовому відношенні становищі. Фактично даний режим означає звичайні, недискримінац. умови співробітництва.
Спеціальний режим – поляг у наданні Іноз у будь-якій сфері певних прав та/або встановленні для них певних обов'язків, які відрізняються від тих, що передбачені для власних гр відповідної держ.
Може нести як позитивний, так і негативний характер для Іноз.
