27.(76) Конституція Великої Британії, її складові частини.

Сучасна Конституція ВБ – результат багатовікового розвитку.

Виділяють ряд епох:

13-15 ст., сформувались основи формування парламенту;

Кінець 17 ст. – перші десятиліття 18 ст. епоха Славної революції і конституційних перетворень, які визначили основні аспекти форми держави;

Демократичні реформи 19 – першої половини 20 ст: введення всезагального виборчого права і посилення позиції палати общин в законодавчому процесі.;

Сучасний період формування конституційного устрою.

Основними властивостями вважають: неписаний характер і гнучкість, яка співпадає з основними принципами конституційного утрою ВБ: монархічна форма, верховенство права, парламентське верховенство, визнання прав і свобод індивіда.

Конст. ВБ включає в себе компоненти:

1)статути

2)загальне право

Активно розвивалось за короля Генріха 2 Плантагенета в 12 ст. Це складний комплекс норм і принципів, сформованих рішеннями судів, які утворюють презеденти.

3)конституційні згоди.

Стійкі правила політичної поведінки, які визнаються та виконуються , використовуються у суді при захисті.

4)Праці авторитетних держав, визнанні доктринальними джерелами права.

До цього джерела звертаються судді, парламентарі, члени уряду, в ситуаціях конституційної невизначеності. Актуальні трактати: Атрур Дайсі «Введення у вивчення конст. Права»,Бентама «Тактика законодавчих зборів.»

5)міжнародні договори.

Важливе місце відіграє Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод і комплексу установчих договорів Європейського Союзу.

Відміна або зміна конят.законів не потребує якої-небуть спеціальної процедури, на відмуну від звичайних законів.

Найбільш важливі джерела: Велика Хартія Вольностей 1215р., Хабеас Корпус акт 1679, Біль про права 1689р., акт про права людини 1998р.

28. Поняття політичних партій. Функції політичних партій.

Термін «партія» - від лат. Part “частина».

Політична партія – це обєднання осіб – прихильників певної програми розвитку держави, яку вони реалізують або планують реалізувати через своїх представників в органах публічної влади.

Ознаки:

• Приналежність до обєднання громадян;

• Постійність існування;

• Участь в політичному процесі, як основна ціль функціонування;

• Наявність партійної програми, в якій закріпленні політичні цілі партії, пріоритети для подальшого розвитку країни.

Функції ПП – це основні напрямки їх діяльності.

Функції ПП:

• Ідеологічна - вироблення програми загальнонаціонального і місцевого розвитку;

• Представницька – представництво політичних інтересів різних слоїв населення;

• Опозиційна - оцінка дій правлячої партії, і висування альтернативних способів вирішення проблем.

• Комунікативна – зв'язок органів держ. влади і МС з виборцями;

• Посередницька – зв'язок між громадянським суспільством і державою;

• Світоглядна – допомога індивідам в політичному самовизначенні;

• Інтегративна – консолідація зусиль різних груп населення для захисту своїх їх інтересів;

• Виховна – виховання поваги до політ. Плюралізму;

• Правозахисна – захист інтересу більшості і меншості;

• Інноваційна – нові підходи до конкурентної боротьби за участь в органах держ. влади і ОМС.

• Кадрова – формування політичної еліти;

• Правореалізуюча - ПП сприяють реалізації громадянами політ. прав.