42.Парламентський і міністеріальний державні режими.

Парламентський режим має місце в парламентських монархіях і парламентських республіках за наявності в країні багатопартійної системи без домінуючої партії. Відсутність в країні домінуючої політичної партії призводить до того, що в результаті парламентських виборів жодна з партій не має абсолютної більшості в парламенті або в його нижній палаті, при двопалатної структури парламенту, і тому не може сформувати однопартійний уряд. Формування уряду пов'язане з необхідністю політичної домовленості про створення коаліції більшості двома або більшим числом парламентських партій. Створений в зв'язку з цим багатопартійний уряд залежить від стабільності цієї коаліції політичних партій, що володіють більшістю місць в парламенті. Розпад такої коаліції фактично призводить і до відставки уряду.

Протилежністю парламентському є міністеріальний режим.

Міністеріальний режим має місце в парламентських монархіях і парламентських республіках за наявності в країні двопартійної системи або багатопартійної системи з однією домінуючою партією. Така модель призводить до того, що партія, яка отримала абсолютну більшість депутатських місць, формує однопартійний уряд, до складу якого входять лідери цієї партії, що призводить до фактичного домінування уряду над парламентом.

43.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.

Виборче право розуміється у двох значеннях.

1. Об'єктивне виборче право - система конституційно-правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави і місцевого самоврядування.

2. Суб'єктивне виборче право - гарантована державою можливість громадянина брати участь у виборах в органи державної влади та місцевого самоврядування (активне і пасивне виборче право).

Принципи виборчого права:

1)Загальність (виборчі права визнаються за всіма дорослими і психічно здоровими громадянами)

Тим не менш загальне виборче право обмежена цензами.

Загальні вимоги (цензи) (регламентують активне виборче право - право обирати): -віковий ценз-встановлене законом вимога, згідно з яким право брати участь у виборах надається лише після досягнення певного віку. (Як правило - 18 років); -ценз осілості - вимога, згідно з яким виборче право надається тільки тим громадянам, які проживають у тій або іншій місцевості протягом певного ;

Дискримінаційні: -ценз статі - довгі роки виборче право зарубіжних країн було чисто "чоловічим". В більшості країн цей ценз упав лише після другої світової війни; -майновий ценз; -професійний ценз; -расовий ценз.

2) Вільна участь у виборах (виборець сам вирішує, чи брати участь йому у виборчому процесі і якщо так, то якою мірою. Неучасть виборців у виборах називається абсентеїзм.

3) Рівне виборче право - це встановлені законом рівні для кожного виборця можливості впливати на результат виборів та однакові можливості бути обраним відповідно до умов закону ("одна людина - один голос").

4) Прямі та непрямі вибори (Пряме (безпосереднє) - означає право обирати і обиратися безпосередньо у виборний орган або виборну посаду; непряме (багатоступеневі) - означає, що виборець вибирає лише членів колегії, яка потім вже обирає виборний орган.

5) Таємне голосування. Порушення таємниці голосування, як правило, карається законом).

Активне виборче право –  право громадян брати участь у виборах голови держави, представницьких органів влади.

Пасивне виборче право — право громадянина бути вибраним до представницьких органів держави.