- •1.1. Походження та одомашнення сільськогосподарських тварин
- •1.6. Методи розведення
- •1.7. Організація племінної роботи
- •1.8. Біотехнологія у тваринництві
- •2.1. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні тварин
- •2.2. Травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.4. Оцінювання енергетичної поживності кормів
- •3.1.5. Зернові корми
- •3.2. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів
- •4.3. Молочна продуктивність корів
- •4.4. Основні породи худоби та їх використання
- •4.6. Основи відтворення стада
- •4.7. Вирощування молодняку
- •4.8. Роздоювання корів
- •4.9. Утримання, годівля та доїння корів
- •4.11. Основи технологи виробництва молока на промисловій основі
- •4.12.1. Первинна обробка молока
- •4.12.2. Вторинна обробка молока
- •5.1. М'ясна продуктивність великої рогатої худоби
- •5.2. Системи та способи утримання молодняку
- •5.3. Технологія вирощування молодняку молочних і молочно-м'ясних порід на м'ясо
- •6.2. Використання гібридизації у свинарстві
- •6.3. Породи свиней та їх використання
- •6.3.4. Використання інших порід
- •6.4. Племінна робота у свинарстві
- •6.5. Відтворення стада
- •6.6. Вирощування молодняку свиней
- •6.7. Утримання та годівля свиней 6.7.1. Системи утримання свиней
- •6.8. Відгодівля свиней
- •6.8.1. М'ясна відгодівля
- •6.12. Виробництво свинини в особистих підсобних і фермерських господарствах
- •7.2. Продукція вівчарства 7.2.1. Вовна
- •7.4. Виробництво продукції вівчарства
- •7.4.1. Відтворення стада овець
- •8.1. Народногосподарське значення та господарсько-біологічні особливості кіз
- •8.4. Виробництво продукції козівництва
- •9.1. Народногосподарське значення, біологічні особливості, стан і перспективи розвитку птахівництва
- •9.2. Племінна робота у птахівництві
- •9.3. Породи та кроси курей
- •9.4. Виробництво харчових яєць
- •9.5. Виробництво м'яса бройлерів
- •9.7. Виробництво м'яса індиків
- •9.7.1. Породи та кроси індиків
- •9.8. Виробництво м'яса гусей
- •9.8.1. Породи гусей
- •9.10. Виробництво харчових яєць і м'яса
- •10.1. Народногосподарське значення галузі та біологічні особливості коней
- •10.2. Породи коней
- •10.2.1. Верхові породи
- •10.9. Використання робочих коней
- •10.12. Кінний спорт
- •11.1. Народногосподарське значення галузі
- •11.2. Біологічні особливості та представники сучасної полікультури риб
- •11.5.4. Вирощування товарної риби за трирічного циклу
- •12.3. Медоносна база і запилення рослин
- •12.4.4. Виведення бджолиних маток
- •12.5. Виробництво продукції бджільництва
- •12.5.1. Отримання меду
- •12.6. Хвороби бджіл
- •12.7. Планування та обліку бджільництві
- •13.1. Значення галузі та біологічні особливості кролів
- •13.2. М'ясна, шкуркова і пухова продуктивність
- •13.4. Відтворення поголів'я кролів
- •13.5. Утримання кролів
- •13.6. Годівля кролів
- •13.7. Забій кролів і первинна обробка продуктів забою
- •14.1. Значення галузі та біологічні особливості хутрових звірів
- •14.2. Коротка характеристика хутрових звірів
- •14.3. Комплектування стада
- •14.4. Утримання хутрових звірів
- •14.5. Годівля хутрових звірів
- •14.6. Забій звірів і первинна обробка шкурок
- •9. Технологія виробництва яєць і м'яса сільськогосподарської птиці
13.4. Відтворення поголів'я кролів
Для кролів характерна висока інтенсивність розмноження, що зумовлено багатоплідністю, коротким періодом вагітності, ранньою фізіологічною зрілістю і здатністю поєднувати крільність з лактацією.
Статева зрілість у кролів настає у 3 — 3,5-місячному віці, але допускати їх до парування у цей час не рекомендується, оскільки організм ще повністю не сформувався. Кролиць середніх за вели-
чиною порід (новозеландська біла, каліфорнійська, віденська блакитна) спаровують у віці старше за 4 міс, а крупних порід (білий і сірий велетень) — старше від 5 міс за досягнення ними живої маси 80 % повновікових тварин. Самців допускають до парування у віці 5 — 6 міс.
У племінних господарствах і племінному ядрі перед паруванням проводять індивідуальний добір пар, у користувальних — груповий або застосовують промислове схрещування. За самцем закріплюють 8—10 кролиць.
Стан статевої охоти у кролиць виявляють за 2 — 3 дні до парування за зміною зовнішніх статевих органів, а також за їх поведінкою. Тривалість охоти у кролиць 3 — 4 дні. Для спаровування кролиць підсаджують у клітку до самця. Влітку парування проводять рано-вранці і пізно увечері, а взимку — в середині дня. Через 5 — 6 днів після спаровування проводять контрольну перевірку. Якщо кролиця не допускає самця, то її вважають вагітною. На крільність кролицю перевіряють через 12 — 15 днів прощупуванням плодів через стінку живота. Перед окролом готують клітки і гніздові ящики. Після окролу оглядають приплід. У молодої кролиці залишають 5 — 7 кроленят, у дорослої — 7 — 9. Народжуються кроленята сліпі і голі. На 10-ту добу відкриваються очі, а на 16 — 18-ту кроленята виходять із гнізда і починають поїдати корм. Молодняк відсаджують у віці 40 — 45 діб. За ущільнених окролів кролиць парують на 1 — 2-й день після окролу, а кроленят відсаджують у віці 28 — 29 діб. При цьому кролиці швидко виснажуються. Кращі результати дають на-швущільнені окроли. Кролиць парують на 10 — 20-ту добу, а кроленят відсаджують у віці 35 — 40 діб.
13.5. Утримання кролів
Кролів утримують у клітках двох видів: з постійним гніздовим відділенням (двосекційні) і без гніздового відділення (односекційні). Настил у гніздовому відділенні дерев'яний, щільний, а у кормовому — сітчастий. Клітки обладнані годівницями і напувалками (рис. 13.2). В односекційні клітки під час окролу вставляють гніздові ящики.
Норма площі на одну голову молодняку м'ясо-шкуркових і пухових порід — 0,12 м2, племінного молодняку — 0,17 м2. Довжина клітки 1,7 м, ширина 0,7, висота не більше ніж 0,6 м. Посадка товарного молодняку у груповій клітці не більше ніж 10 голів, а племінних кролиць — не більш як 5 голів. Плідників розміщують індивідуально.
На кролівничих фермах застосовують зовнішньокліткову чи ше-дову системи утримання. В разі промислового виробництва кролятини тварин утримують у приміщеннях закритого типу з регульованим мікрокліматом і механізацією трудомістких процесів. Проста
Рїїс. 13.2. Двосекційна клітка для дорослих кролів з гніздовим відділенням:
І — дверцята у гніздове відділення; 2— відкидна годівниця; З — вісь годівнищ; 4 — відкидна напувалка
зовнішньокліткова система утримання застосовується переважно кролівниками-аматорами, а шедова — на середніх і великих кролефермах, які надають змогу застосовувати механізацію виробничих процесів (напування, роздавання кормів, прибирання гною тощо).
