- •1.1. Походження та одомашнення сільськогосподарських тварин
- •1.6. Методи розведення
- •1.7. Організація племінної роботи
- •1.8. Біотехнологія у тваринництві
- •2.1. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні тварин
- •2.2. Травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.4. Оцінювання енергетичної поживності кормів
- •3.1.5. Зернові корми
- •3.2. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів
- •4.3. Молочна продуктивність корів
- •4.4. Основні породи худоби та їх використання
- •4.6. Основи відтворення стада
- •4.7. Вирощування молодняку
- •4.8. Роздоювання корів
- •4.9. Утримання, годівля та доїння корів
- •4.11. Основи технологи виробництва молока на промисловій основі
- •4.12.1. Первинна обробка молока
- •4.12.2. Вторинна обробка молока
- •5.1. М'ясна продуктивність великої рогатої худоби
- •5.2. Системи та способи утримання молодняку
- •5.3. Технологія вирощування молодняку молочних і молочно-м'ясних порід на м'ясо
- •6.2. Використання гібридизації у свинарстві
- •6.3. Породи свиней та їх використання
- •6.3.4. Використання інших порід
- •6.4. Племінна робота у свинарстві
- •6.5. Відтворення стада
- •6.6. Вирощування молодняку свиней
- •6.7. Утримання та годівля свиней 6.7.1. Системи утримання свиней
- •6.8. Відгодівля свиней
- •6.8.1. М'ясна відгодівля
- •6.12. Виробництво свинини в особистих підсобних і фермерських господарствах
- •7.2. Продукція вівчарства 7.2.1. Вовна
- •7.4. Виробництво продукції вівчарства
- •7.4.1. Відтворення стада овець
- •8.1. Народногосподарське значення та господарсько-біологічні особливості кіз
- •8.4. Виробництво продукції козівництва
- •9.1. Народногосподарське значення, біологічні особливості, стан і перспективи розвитку птахівництва
- •9.2. Племінна робота у птахівництві
- •9.3. Породи та кроси курей
- •9.4. Виробництво харчових яєць
- •9.5. Виробництво м'яса бройлерів
- •9.7. Виробництво м'яса індиків
- •9.7.1. Породи та кроси індиків
- •9.8. Виробництво м'яса гусей
- •9.8.1. Породи гусей
- •9.10. Виробництво харчових яєць і м'яса
- •10.1. Народногосподарське значення галузі та біологічні особливості коней
- •10.2. Породи коней
- •10.2.1. Верхові породи
- •10.9. Використання робочих коней
- •10.12. Кінний спорт
- •11.1. Народногосподарське значення галузі
- •11.2. Біологічні особливості та представники сучасної полікультури риб
- •11.5.4. Вирощування товарної риби за трирічного циклу
- •12.3. Медоносна база і запилення рослин
- •12.4.4. Виведення бджолиних маток
- •12.5. Виробництво продукції бджільництва
- •12.5.1. Отримання меду
- •12.6. Хвороби бджіл
- •12.7. Планування та обліку бджільництві
- •13.1. Значення галузі та біологічні особливості кролів
- •13.2. М'ясна, шкуркова і пухова продуктивність
- •13.4. Відтворення поголів'я кролів
- •13.5. Утримання кролів
- •13.6. Годівля кролів
- •13.7. Забій кролів і первинна обробка продуктів забою
- •14.1. Значення галузі та біологічні особливості хутрових звірів
- •14.2. Коротка характеристика хутрових звірів
- •14.3. Комплектування стада
- •14.4. Утримання хутрових звірів
- •14.5. Годівля хутрових звірів
- •14.6. Забій звірів і первинна обробка шкурок
- •9. Технологія виробництва яєць і м'яса сільськогосподарської птиці
10.12. Кінний спорт
Кінний спорт — це чудовий спосіб для фізичного розвитку людини. Він включає багато різних змагань і кінних ігор. Одні з них мають національне значення, інші попіирені в багатьох країнах і отримали світове визнання. Серед кінноспортивних змагань та кінних ігор найбільшого поширення набули класичні види: виїздка, долання перешкод (конкур) та триборство.
Виїздка (вища школа верхової їзди). її організовують у манежі або на відкритому рівному майданчику розміром 60 х 20 м. У середині кожної короткої і в п'яти місцях довгої сторони ставлять літери латинського алфавіту, які вказують вершнику місця виконання певних елементів їзди.
Під час змагань вершник має продемонструвати правильність рухів коня на всіх алюрах (крок, рись, галоп), чіткість виконання певних фігур і вправ, досконалість керування конем. Оцінюванню також підлягають гармонія рухів коня й посадка вершника.
За помилки у послідовності виконання програми змагань вершника штрафують. Перший раз знімають 5, другий — 10, третій — 15 очок, а в разі четвертої помилки спортсмена виключають із змагань. Оцінки всіх суддів підсумовують і за кількістю балів визначають результат виступу й зайняте місце.
О На Олімпійських іграх чемпіонами з виїздки стали: С. Філатов на Абсенті ахалтекінської породи (Рим, 1960): І. Кізимов на Іхорі української верхової породи (Мехіко, 1968); О. Петушкова. І. Кізимов, І. Калита {Мюнхен. 1972): Ю. Ковшов, В. Місевич, В. Угрюмов на конях української верхової породи — Ігрок, Плот, Шквал (Москва. 1980).
Долання перешкод (конкур) — найпоширеніший вид кінного спорту. На відведеному для змагань майданчику споруджують перешкоди з дерева, хмизу тощо. На стояки навішують жердини, огорожі, шлагбауми (рис. 10.10). У системі перешкод обов'язково обладнують канаву з водою 3 — 5 м завширшки.
Рис. 10.10. Долання перешкод (конкур)
Залежно від кількості й розміру перевткод конкури бувають легкого, середнього, важкого і вищого класів (легкий — 8, середній — 12, важкий — 15, вищий — 18 перешкод; висота, см, відповідно: 90-100, 100-110, 120-140, 130-170). Важкий і вищий класи конкуру розподіляють на класи А, Б, В.
Виступ спортсменів оцінюють за кількістю пгтрафних очок (за відмову долання перевткод: першу — 10, другу — 20, за третю виключать із змагань; за руйнування пер епіко д — 5, за падіння — 30 очок). Залежно від класу спортсмену надається кваліфікація від третього розряду до майстра спорту. Найвище спортивне звання присуджується за виконання нормативів вищого класу.
Конкури бувають швидкісні, «за вибором», на потужний стрибок, мисливські, до першої помилки тощо. У швидкісному конкурі переможцем стає спортсмен, кінь якого пройшов дистанцію за меншу кількість часу. За порушення перешкод правилами передбачено нараховувати штрафний час. Переможця у конкурі «за вибором» визначають за кількістю додаткових балів. У змаганнях на потужність стрибка перемагають спортсмени, які посягли кращих результатів.
Конкурні змагання мають різні умови проведення. Якщо на змаганнях встановлений обов'язковий маршрут, то переможця визначають за найменпіою кількістю пітрафних очок. На швидкісних конкурах переможцями стають спортсмени, які показали кращі результати. За умов довільного маршруту вершник має право вибору перепткод. Учасникам змагань бали нараховують залежно від складності останніх.
Рис. 10.11. На трасі
кросу (триборство)
Трасу проведення змагань розділяють на чотири відрізки: перший і третій — рух польовими дорогами (10 — 20 км завдовжки) змінними алюрами із середньою швидкістю 240 м/хв з тим, щоб вкластися в певний норматив часу; другий — стрибками з долання перешкод, на кожному кілометрі встановлено по три перешкоди залишки 140 см і завширшки 2 м; четвертий — крос пересіченою місцевістю з чотирма перешкодами на кожному кілометрі заввишки 120 см і завширшки 2, внизу — 3 м. Біля кожної перешкоди розмішують штрафні майданчики. Якщо вершник припустився помилки (закидка, падіння), то одержує штрафні очки.
Третій день триборства — це долання перешкод. На майданчику розміром 150 х 100 м встановлюють 12 перешкод заввипіки 120 см і завширшки 180 см. Штрафні очки нараховують за руйнування перешкод і непідкорення коня (відмова від стрибка, закидка). Переможця у змаганні визначають за різницею кількості позитивних балів та штрафних очок. Змагання за повною програмою триборства проводять на конях старілого віку (6 років і старше), а за полегшеною — на молодих (4 — 5 років).
Контрольні запитання та завдання
1± Значення галузі та використання коней у народному господарстві. .2. Верхові, рисисті, ваговозні породи коней та характеристика їх. .3. Селекційно-племінна робота у конярстві. 4. Технологія відтворення поголів'я коней та тривалість використання їх. Ь± Вирощування молодняку, (і. Мета тренінгу та іподромних випробувань. Техніка проведення їх. 7;. Утримання коней. 8. Годівля коней, структура раціону та річні норми витрати кормів. 9^ Основні показники робочої продуктивності коней. 10. Яку роботу для коней вважають легкою, середньою і важкою? 11. Які чинники враховують для раціонального використання коней на сільськогосподарських роботах? 12. Як розрахувати потребу господарства в робочий конях? 13. Як визначають собівартість коне-дня? 14. Отримання молока кобил та його переробка. 15. Відгодівля коней на м'ясо та вимоги державних стандартів під час реалізації їх. 16. Види кінного спорту та характеристика їх.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА РИБИ
