
- •1.1. Походження та одомашнення сільськогосподарських тварин
- •1.6. Методи розведення
- •1.7. Організація племінної роботи
- •1.8. Біотехнологія у тваринництві
- •2.1. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні тварин
- •2.2. Травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.4. Оцінювання енергетичної поживності кормів
- •3.1.5. Зернові корми
- •3.2. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів
- •4.3. Молочна продуктивність корів
- •4.4. Основні породи худоби та їх використання
- •4.6. Основи відтворення стада
- •4.7. Вирощування молодняку
- •4.8. Роздоювання корів
- •4.9. Утримання, годівля та доїння корів
- •4.11. Основи технологи виробництва молока на промисловій основі
- •4.12.1. Первинна обробка молока
- •4.12.2. Вторинна обробка молока
- •5.1. М'ясна продуктивність великої рогатої худоби
- •5.2. Системи та способи утримання молодняку
- •5.3. Технологія вирощування молодняку молочних і молочно-м'ясних порід на м'ясо
- •6.2. Використання гібридизації у свинарстві
- •6.3. Породи свиней та їх використання
- •6.3.4. Використання інших порід
- •6.4. Племінна робота у свинарстві
- •6.5. Відтворення стада
- •6.6. Вирощування молодняку свиней
- •6.7. Утримання та годівля свиней 6.7.1. Системи утримання свиней
- •6.8. Відгодівля свиней
- •6.8.1. М'ясна відгодівля
- •6.12. Виробництво свинини в особистих підсобних і фермерських господарствах
- •7.2. Продукція вівчарства 7.2.1. Вовна
- •7.4. Виробництво продукції вівчарства
- •7.4.1. Відтворення стада овець
- •8.1. Народногосподарське значення та господарсько-біологічні особливості кіз
- •8.4. Виробництво продукції козівництва
- •9.1. Народногосподарське значення, біологічні особливості, стан і перспективи розвитку птахівництва
- •9.2. Племінна робота у птахівництві
- •9.3. Породи та кроси курей
- •9.4. Виробництво харчових яєць
- •9.5. Виробництво м'яса бройлерів
- •9.7. Виробництво м'яса індиків
- •9.7.1. Породи та кроси індиків
- •9.8. Виробництво м'яса гусей
- •9.8.1. Породи гусей
- •9.10. Виробництво харчових яєць і м'яса
- •10.1. Народногосподарське значення галузі та біологічні особливості коней
- •10.2. Породи коней
- •10.2.1. Верхові породи
- •10.9. Використання робочих коней
- •10.12. Кінний спорт
- •11.1. Народногосподарське значення галузі
- •11.2. Біологічні особливості та представники сучасної полікультури риб
- •11.5.4. Вирощування товарної риби за трирічного циклу
- •12.3. Медоносна база і запилення рослин
- •12.4.4. Виведення бджолиних маток
- •12.5. Виробництво продукції бджільництва
- •12.5.1. Отримання меду
- •12.6. Хвороби бджіл
- •12.7. Планування та обліку бджільництві
- •13.1. Значення галузі та біологічні особливості кролів
- •13.2. М'ясна, шкуркова і пухова продуктивність
- •13.4. Відтворення поголів'я кролів
- •13.5. Утримання кролів
- •13.6. Годівля кролів
- •13.7. Забій кролів і первинна обробка продуктів забою
- •14.1. Значення галузі та біологічні особливості хутрових звірів
- •14.2. Коротка характеристика хутрових звірів
- •14.3. Комплектування стада
- •14.4. Утримання хутрових звірів
- •14.5. Годівля хутрових звірів
- •14.6. Забій звірів і первинна обробка шкурок
- •9. Технологія виробництва яєць і м'яса сільськогосподарської птиці
13.2. М'ясна, шкуркова і пухова продуктивність
М'ясо кролів має ніжну консистенцію, добрі смакові і кулінарні якості. Воно має тонковолокнисту структуру з рівномірним жировим прошарком. Маса тушки кролів залежить від віку, породи і рівня годівлі. Якщо у 65-добовому віці вона становить 0,8 — 0,9 кг, то у 135 діб — 1,7 — 1,9, а у 270-добовому віці — 2,5 — 3,0 кг. У м'ясних порід у віці 2 — 3 місяців забійний вихід досягає 60 %, у м'ясо-шкуркових — 50 — 55 і в місцевих малопродуктивних — 50 — 52 %.
Істотно підвищує забійну масу й забійний вихід промислове схрещування. За вдалих поєднань порід виявляється ефект гетерозису, і забійний вихід збільшується на 2 — 2,5 % порівняно з чистопородними ровесниками. При цьому на 0,5 — 0,6 к. од. зменшуються витрати корму на 1 кг приросту живої маси.
Залежно від волосяного покриву ппсурки кролів поділяють на хутрові і пухові. Волосяний покрив неоднаковий у кролів різних порід. Він найбільш густий у порід радянська шиншила, срібляста, віденська блакитна, більш рідкий — у кролів породи сірий велетень.
За стандартом шкурки кролів поділяють на три розміри: особливо великі — площа без шкіри голови становить понад 1500 см2, великі — 1200 — 1500 і малі — 1200 см3 і менше.
Волосяний покрив, знятий з живих кролів пухових порід, називають кролячим пухом. Він складається із остьового, проміжного і пухового волосу, які значно довші і тонші, ніж у м'ясо-шкуркових порід.
У практиці пухового кролівництва застосовують два способи обирання пуху: стриженням або вискубуванням. Пух, отриманий у результаті стриження, неоднорідний за довжиною, оскільки частина волосу ще не закінчила свій ріст. Однорідний, високоякісний пух дає вискубування, причому відростання його відбувається значно швидше, ніж після стриження. Пухова продуктивність кролів залежить від віку, умов годівлі та утримання, техніки та частості, збирання пуху. Від дорослих кролів щомісяця отримують ЗО — 50 г пуху, а за рік — 350 — 450 г.
Додатковим збиранням пуху слугує гніздовий пух. Під час підготовки гнізда до окролу кролиця вискубує до 30 — 40 г пуху, яким утеплює гніздо. У перші дні після окролу його частково збирають — улітку більше, взимку менше. Зібраний гніздовий пух у перші дні після окролу за якістю не поступається вискубаному. Після відлучення кроленят пух з гнізда вибирають повністю, проте він має значно гіршу якість.
У разі регулярного вискубування пухова продуктивність кролів зростає, а нерегулярного — знижується, оскільки значну частину тварини втрачають внаслідок линяння. Згідно з нормативними вимогами, пух кролів поділяють на 4 сорти: екстра {вищий сорт) — пух білого кольору, без сміття і ознак звалювання, довжина волокон 60 мм і більше; перший сорт — білого кольору, без сміття і ознак звалювання, довжина волокон 45 — 49 мм; другий сорт — такий самий пух, як і першого сорту, але довжина волокон ЗО — 44 мм; третій сорт — пух білого кольору без сторонніх домішок, довжина волокон 11 — 29 мм (допускається звалювання пуху не більш як 3% за масою).
Кролячий пух за технічними умовами поділяють на нормальний і дефектний. Пух, що містить не більше ніж 3 % зваляного і 5 % різних домішок, відносять до дефектного. Пух третього сорту вважають дефектним за засміченості від 5 до 10 % і вмісту 10 — ЗО % волокон, коротших за 11 мм.
Зберігають пух у сухих приміщеннях у ящиках. У дні ящиків на відстані 12 см один від одного висвердлюють отвори діаметром 10 — 15 мм, вставляють у них загострені кілочки завдовжки 25 — ЗО см як захід проти звалювання пуху. Транспортують пух в ящиках, зовні обтягнутих мішковиною.
Пух переробляють на пряжу, з якої виготовляють різні в'язані вироби. Браковані кролячі шкурки після обробки на спеціальних машинах стрижуть і використовують для виготовлення фетрових виробів.
13.3. Породи кролів
За живою масою породи кролів поділяють на великі (понад 4,5 кг), середні (3 — 4,5 кг) і дрібні (до 3 кг), а за характером продукції — на м'ясо-пікуркові, пухові і м'ясні і за довжиною волосяного покриву — на нормальношерсті, короткошерсті і довгошерсті.
Більшість м'ясо-шкуркових порід належать до нормальношерс-тих, довжина їх волосяного покриву перебуває в межах 3,5 — 4 см. До короткошерстих відносять м'ясо-шкуркову породу рекс (1,8 — 2 см), а довгошерстих — пухові породи з довжиною волосяного покриву понад 4 см (рис. 13.1).
Сірий велетень — порода, виведена у звірорадгоспі «Петровсь-кий» Полтавської області відтворним схрещуванням місцевих кролів з тваринами породи фландр. Середня жива маса дорослих кролів становить 5 кг з коливанням 4,1 — 7 кг. Забарвлення хутра у них чотирьох типів: сіро-заяче, темно-сіре, залізно-сіре та чорне. Кролиці народжують 7 — 8 кроленят живою масою до 80 г. Кроленята за добрих умов годівлі інтенсивно ростуть: у 2-місячному віці досягають живої маси 1,5 кг, а у 4 міс — 2,6 кг. Добре пристосовані до місцевих умов України. Забійний вихід становить 55 — 57 %.
Білий велетень — порода, виведена в XIX ст. в Бельгії та Німеччині. Середня жива маса повновікових кролів 5,1 кг, кращих особин— 6,5— 7 кг і більше. Волосяний покрив густий, білий, очі рожеві. Кролиці народжують 7 — 8 кроленят живою масою близько 90 г. Кроленята ростуть інтенсивно: у 2 міс їх жива маса досягає 1,5 кг, а у 4 — 2,6 кг. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси 3 — 4 к. од. Забійний вихід у 3 — 4-місячному віці становить 56 — 59 %.
Сріблястий — порода, виведена у звірорадгоспах «Петровський» Полтавської області і «Тульський» схрещуванням кролів породи шампань і місцевих чорних. Середня жива маса дорослих кролів — 4,5 кг, а за добрих умов годівлі — 5,8 — 6,6 кг. Кроленята народжуються живою масою 75 г, ростуть інтенсивно: у 2 міс досягають 2 кг, а у 4 — близько 4 кг. Забійний вихід становить 57 — 61 %.
Радянська шиншила — порода, виведена у господарствах Московської та інших областей Російської Федерації. Дорослі тварини мають живу масу в середньому 5 кг, окремі досягають 7 кг. Кроленята народжуються живою масою 75 г, мають високу енергію росту: у 2 міс досягають живої маси 1,7 — 1,8 кг, а у 4 — 3,5 — 3,7 кг. Забійний вихід становить 56 — 63 %. На 1 кг приросту у віці 2 — 3 міс витрата корму становить 3 — 4 к. од. Шкурки мають сріблясто-голубе забарвлення. За чисельністю це найбільш поширена порода.
Віденська блакитна — порода, виведена в Австрії наприкінці XIX ст. Жива маса дорослих кролів у середньому досягає 4,5 — 5 кг, а окремих особин — до 7 кг. Кроленята народжуються живою масою 70 г і у 2-місячному віці досягають маси 1,7 кг, а у 4 міс — 3 кг. Забійний вихід 56 — 59 %. Кролиці за окріл приносять 8 — 9 кроленят.
Новозеландська біла — м'ясна порода, виведена у США. Дорослі кролі мають живу масу в середньому 4,5 кг. Кролиці народжують 7—12 кроленят, живою масою 45 г. Молодняк у 2 міс досягає живої маси 1,8 — 2,2 кг, а через місяць — 2,7 — 3 кг. Забійний вихід становить 52 — 58 % і на частку м'яса у тушці припадає 77,5 %.
Каліфорнійська — м'ясна порода кролів, виведена у США. Дорослі кролі мають живу масу 4 — 5 кг. Кроленята народжуються живою масою 45 г і у 2 міс досягають живої маси 1,9 — 2,3 кг. Забійний вихід 56 — 60 %, а м'яса у тушці 82 — 85, жиру — 1,8 — 2,5 %.
Біла пухова порода — виведена у звірівницьких господарствах Курської області і Татарстану. Від дорослих кролів за рік отримують від 300 до 500 г високоякісного пуху, від окремих екземплярів — до 700 — 1000 г. Кролиці народжують не більше ніж 7 кроленят, які у 2 міс досягають маси 1 кг. Поголів'я поширене переважно серед кролівників -аматорів.