- •1.1. Походження та одомашнення сільськогосподарських тварин
- •1.6. Методи розведення
- •1.7. Організація племінної роботи
- •1.8. Біотехнологія у тваринництві
- •2.1. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні тварин
- •2.2. Травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.4. Оцінювання енергетичної поживності кормів
- •3.1.5. Зернові корми
- •3.2. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів
- •4.3. Молочна продуктивність корів
- •4.4. Основні породи худоби та їх використання
- •4.6. Основи відтворення стада
- •4.7. Вирощування молодняку
- •4.8. Роздоювання корів
- •4.9. Утримання, годівля та доїння корів
- •4.11. Основи технологи виробництва молока на промисловій основі
- •4.12.1. Первинна обробка молока
- •4.12.2. Вторинна обробка молока
- •5.1. М'ясна продуктивність великої рогатої худоби
- •5.2. Системи та способи утримання молодняку
- •5.3. Технологія вирощування молодняку молочних і молочно-м'ясних порід на м'ясо
- •6.2. Використання гібридизації у свинарстві
- •6.3. Породи свиней та їх використання
- •6.3.4. Використання інших порід
- •6.4. Племінна робота у свинарстві
- •6.5. Відтворення стада
- •6.6. Вирощування молодняку свиней
- •6.7. Утримання та годівля свиней 6.7.1. Системи утримання свиней
- •6.8. Відгодівля свиней
- •6.8.1. М'ясна відгодівля
- •6.12. Виробництво свинини в особистих підсобних і фермерських господарствах
- •7.2. Продукція вівчарства 7.2.1. Вовна
- •7.4. Виробництво продукції вівчарства
- •7.4.1. Відтворення стада овець
- •8.1. Народногосподарське значення та господарсько-біологічні особливості кіз
- •8.4. Виробництво продукції козівництва
- •9.1. Народногосподарське значення, біологічні особливості, стан і перспективи розвитку птахівництва
- •9.2. Племінна робота у птахівництві
- •9.3. Породи та кроси курей
- •9.4. Виробництво харчових яєць
- •9.5. Виробництво м'яса бройлерів
- •9.7. Виробництво м'яса індиків
- •9.7.1. Породи та кроси індиків
- •9.8. Виробництво м'яса гусей
- •9.8.1. Породи гусей
- •9.10. Виробництво харчових яєць і м'яса
- •10.1. Народногосподарське значення галузі та біологічні особливості коней
- •10.2. Породи коней
- •10.2.1. Верхові породи
- •10.9. Використання робочих коней
- •10.12. Кінний спорт
- •11.1. Народногосподарське значення галузі
- •11.2. Біологічні особливості та представники сучасної полікультури риб
- •11.5.4. Вирощування товарної риби за трирічного циклу
- •12.3. Медоносна база і запилення рослин
- •12.4.4. Виведення бджолиних маток
- •12.5. Виробництво продукції бджільництва
- •12.5.1. Отримання меду
- •12.6. Хвороби бджіл
- •12.7. Планування та обліку бджільництві
- •13.1. Значення галузі та біологічні особливості кролів
- •13.2. М'ясна, шкуркова і пухова продуктивність
- •13.4. Відтворення поголів'я кролів
- •13.5. Утримання кролів
- •13.6. Годівля кролів
- •13.7. Забій кролів і первинна обробка продуктів забою
- •14.1. Значення галузі та біологічні особливості хутрових звірів
- •14.2. Коротка характеристика хутрових звірів
- •14.3. Комплектування стада
- •14.4. Утримання хутрових звірів
- •14.5. Годівля хутрових звірів
- •14.6. Забій звірів і первинна обробка шкурок
- •9. Технологія виробництва яєць і м'яса сільськогосподарської птиці
4.12.2. Вторинна обробка молока
Вторинна обробка молока здійснюється на молочних підприємствах. Вона складається з очищення молока на відцентрових очисниках, нормалізації його за вмістом ясиру, пастеризації, стерилізації, охолодження й розфасування.
Окремі елементи вторинної обробки молока можуть застосовуватися в господарствах, що постачають його безпосередньо в магазини, їдальні та дитячі заклади, або неблагоп о лучних за інфекційними захворюваннями корів (туберкульоз, ящур, лейкоз тощо). У таких господарствах молоко обов'язково пастеризують. Після приймання від постачальника молоко надходить на відцентрові очисники.
Нормалізацію проводять з метою виготовлення питного молока. Відповідно до державного стандарту вміст ясиру в молоці може бути доведений до 6,0; 3,5; 3,2; 2,5; 2,0; 1,5 %. Нормалізують молоко з високим умістом жиру змішуванням його на спеціальних нормаліза-торах з молоком низької жирності або збираним чи додаванням до молока з низькою жирністю вершків. Питне молоко готують пастеризоване, топлене й стерилізоване.
Пастеризація — це нагрівання молока від температури 63 °С, але не вище від точки кипіння. Вона забезпечує знезараження молока від вегетативних форм бактерій. Для її проведення використовують пастеризаційні установки ВДП, ОПД, трубчасті й пластинчасті. Останні найпоширеніші, оскільки можуть використовуватися для пастеризації, теплообміну між гарячим і холодним молоком та для охолодження його водою й розсолом.
Розрізняють такі режими пастеризації: нагрівання молока до температури 63 — 65 °С з витримуванням 30 хв (тривала пастериза-
ція); до 72 — 76 °С з витримуванням 15 — 20 с (короткочасна) та нагрівання до 85 — 90 °С без витримування (моментальна).
У виробничих умовах використовують також ультрапастеризацію (нагрівання молока вище від 100 °С із короткочасним витримуванням). Для виготовлення питного молока чи виробництва сиру застосовують короткочасну пастеризацію, а верпіків і масла — моментальну. Кисломолочні продукти виробляють із застосуванням температурного режиму 95 — 97 °С з витримуванням 10 хв. Більш: високі температури пастеризації необхідні для знищення мікрофлори й денатурації білків, що є необхідною умовою створення відповідної консистенції кисломолочних продуктів.
В основному пастеризацію молока проводять на молокопереробних заводах. Проте у випадках, коли господарство не благополучне за захворюваннями на туберкульоз чи бруцельоз, молоко пастеризують на місці з температурним режимом 70 °С і витримуванням 30 хв або 90 °С без витримування. В разі захворювання корів на ящур молоко пастеризують за температури 80 °С із витримуванням 30 хв.
Після пастеризації його охолоджують і за цієї самої температури зберігають. Недотримання температурного режиму спричинює розвиток гнильних бактерій та псування молока.
Стерилізація забезпечує знищення вегетативних і спорових форм бактерій, її застосовують для виготовлення питного й згущеного молока, призначеного для тривалого зберігання. Тривала стерилізація молока відбувається за температури 115—120 °С із витримуванням 15 — 20 хв, а короткочасна — 125 — 145 °С із витримуванням 2 — 10 с. Ефективнішою є короткочасна, оскільки за умов тривалої стерилізації відбувається денатурація окремих фракцій сироваткових білків, руйнуються вітаміни С і Віз, значно погіршу-ється сичужне зсідання молока.
Для знешкодження молока від бактерій застосовують бактофу-гацію (очищення молока центрифугуванням), активізацію (використання ультрафіолетового та , ультрачервоного випромінювань із довжиною хвиль 2500 і 30 000 А).
Контрольні запитання та завдання
1. Господарсько-біологічні особливості великої рогатої худоби. 2. Хімічний склад молока та характеристика окремих його компонентів. 3. Дати визначення лактації та лактаційному періоду. 4± Чинники, які впливають на кількість і якість молока. 5. Сухостійний і сервіс-період та їх вплив на молочну продуктивність корів, (і. Породи молочного і молочно-м'ясного напрямів продуктивності та характеристика їх. 7^ Зоотехнічний облік у племінних і товарних господарствах. ^ Технологія відтворення стада великої рогатої худоби. В. Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби до та після 6-місячного віку. 10. Суть роздоювання корів та вплив його на молочну продуктивність. 11. Спо-
соби та системи утримання корів. 12. Особливості годівлі бугаїв, сухостійних і дійних корів. 13. Розрахувати, скільки необхідно на рік кормових одиниць і перетравного протеїну корові, надій якої становить 6250 кг молока. 14. Потоково-цехова система виробництва молока. 15. Особливості технології виробництва молока на промисловій основі. 16. Розрахувати, скільки потрібно на добу кормових одиниць і перетравного протеїну дійній корові живою масою 635 кг і добовим надоєм 27 кг молока. 17. За якими показниками відбирають корів для машинного доїння? 18. Способи доїння корів і характеристика типів доїльних установок. 19. Технологія доїння корів та облік молока в господарстві. 20. Які технологічні операції відносять до первинної і вторинної обробки молока? 21. Вимоги державного стандарту до якості молока. 22. Умови здавання-приймання молока. 23. Розрахувати кількість молока в залік та виторг, отриманий від реалізації 2879 кг молока жирністю 3,8 % і вмістом білка 3,3 %.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ
