3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного

Основи криміналістичного прогнозування [1-5] у частині своїй стосуються і сфери прогнозування в експертології.

Так, за аналогією з криміналістичним, експертне прогнозуван­ня може бути визначене як один із видів галузевого прогнозуван­ня, процесом і результатом якого є складення прогнозу, що є фор­мою наукового експертного передбачення. Спільним є методо­логічні основи криміналістичного і експертного прогнозування, зокрема його гносеологічна сутність, якою є філософська кате­горія причинності, логічною — екстраполяція знань, тобто перене-

198

сення знань з однієї предметної галузі на іншу, що підлягає дослі­дженню.

Збігаються системи вихідних даних для прогнозування, до складу яких входять:

• наукові дані — положення загальної теорії експертології, ок­ ремих експертних вчень, базових наук;

• статистичні дані про злочинність, діяльність правоохоронних органів, роботу судово-експертних закладів;

• дані практики правоохоронних органів про нові способи вчи­ нення злочинів, нові об'єкти злочинних посягань;

• дані практики судово-експертних закладів про нові об'єкти, завдання, методи і засоби експертного дослідження [1, с. 357].

Напрями прогнозування в судовій експертизі розрізняються залежно від виду діяльності, у межах якої вони здійснюються.

Перш за все, до них належить визначення перспектив розвитку наукових досліджень і їхніх результатів, а також заходів і форм експертної діяльності.

Важливе значення має напрям прогнозування, пов'язаний з розробленням наукових основ для можливості формування екс­пертом наступних видів суджень про:

• можливі якості, ознаки, параметри відсутніх об'єктів на під­ ставі результатів дослідження їх слідів;

• механізм події, що відбулася;

• механізм подальшого розвитку події;

• системи, з якими вступала у взаємодію схема, обумовлена по­ дією злочину.

Відповідно до напрямів прогнозування здійснюється вибір йо­го методик.

Між криміналістичним і експертним прогнозуванням є окремі відмінності. Так, для криміналістики головне значення має метод експертних оцінок, тоді як для судової експертизи, залежно від сфери застосування, можуть використовуватися методи експерт­них оцінок, фактографічні методи, що базуються на фактичному, інформаційному матеріалі про об'єкт прогнозування і його розви­ток, а також комбіновані методи. Серед фактографічних методів особливе значення мають різновиди моделювання.

199

Лекція 15

Експертне прогнозування

4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування

Основними напрямами розвитку вчення про прогнозування в судовій експертизі є:

• розроблення методологічних основ, у тому числі методів екс­ пертного прогнозування;

• визначення основних напрямів прогнозування в судовій екс­ пертизі;

• розроблення наукових основ методик прогнозування різних галузей судово-експертного знання [7, с. 164].

Однією з особливостей експертної діяльності є ЇЇ практичні можливості, що реалізуються на основі експертної прогностики. Проте практична сторона судово-експертної діяльності не вичер­пується лише прогностичними рекомендаціями. На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів:

• розроблення прийомів і методів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, з врахуванням їх кримінологіч­ них і криміналістичних особливостей;

• виявлення об'єктів профілактичного впливу у межах екс­ пертної діяльності;

• визначення певного комплексу найбільш діючих профілак­ тичних заходів;

• розроблення заходів усунення злочину, що вчиняється, і по­ передження злочину, що готується, за матеріалами первинних да­ них справи, що розслідується;

• розроблення профілактичних заходів спеціального кримі­ налістичного характеру [4, с. 21].

Технічні засоби і прийоми та організаційні заходи профілактич­ного характеру розробляються експертами-криміналістами на ос­нові власного досвіду і власних спеціальних знань з використан­ням при цьому даних інших наук.

Вивчення експертної практики показує, що тільки незначна ча­стина експертів (8 % опитаних) аналізують з позиції профілакти­ки об'єкти і матеріали, що надходять на експертизу [7, с. 184].

Нині накопичено теоретичний і практичний досвід експертної профілактики, достатній для прийняття нормативного акта, що регулює цю діяльність.

Тому вважаємо, що існують деякі напрями підвищення ефек­тивності експертно-профілактичної діяльності, тісно пов'язаної з прогнозуванням:

• розроблення нормативного документа, що регламентує екс­ пертно-профілактичну діяльність;

• проведення узагальнення об'єктів за виробничими, техно­ логічними та іншими ознаками експертного дослідження окремих категорій злочинів;

• проведення узагальнення разом зі слідчими підрозділами, щоб вони отримували реалізацію у вигляді подання, яке є проце­ суальним документом і обов'язкове для виконання;

• розроблення заходів обміну досвідом профілактичної діяль­ ності між експертами;

• розроблення методичних рекомендацій для проведення екс­ пертного профілактичного дослідження.

Отже, актуальність розроблення криміналістичного і експерт­ного прогнозування обумовлена концептуальним значенням про­гностичного мислення, його роллю в оптимізації наукового пошу­ку та практичних рекомендацій.

Експертне прогнозування як галузеве вчення науки судової експертології має зазначені спільності і відмінності з криміна­лістичним прогнозуванням (в об'єктах, методах тощо) і заслуговує на подальше розроблення науковцями.

200

201