2. Причини експертних помилок та їх класифікація

Причинами експертних помилок є недоліки процесуального ха­рактеру, недоліки організації дослідження і ^юр_у_шення методик дослідження. Класифікація причин помилок має теоретичне зна­чення, тому що сприяє з'ясуванню природи допуску експертами по­рушень і недоліків, розробки заходів їх усунення. Причини помилок експерта у процесі проведення експертизи слід класифікувати на процесуально-правові, організаційно-технічні і методичні [4].

Процесуально-правові причини експертних помилок —"це пору­шення слідчим (судом) або експертом статей кримінально-проце­суального закону або окремих положень інструкцій про порядок призначення і проведення судових експертиз. До них належать по­рушення процесуальних правил отримання зразків для порівняль­ного дослідження, недотримання експертом меж своєї компе­тенції, відповіді на питання, вирішення яких не потребує спеціаль­них знань, необгрунтовані, недостатньо мотивовані висновки або обґрунтування висновків не результатами дослідження, а ма­теріалами справи, самостійне збирання додаткових матеріалів для

177

Лекція 13

Експертні недоліки та помилки

проведення експертизи (наприклад, зразків для додаткового дослідження тощо).

Організаційно-технічні причини становлять порушення основ організації експертного дослідження, зокрема призначення екс­перта з неналежною професійною підготовкою, застосування приладів, що не пройшли метрологічну атестацію, використання старих ГОСТів (іншої технічної документації) тощо. Так, напри­клад, дослідження мікрокількості наркотичних речовин кустарно­го виробництва потребує проведення комплексних досліджень на основі використання спеціальних знань в галузі біології (анатом-но-морфологічні ознаки речовин, які використовуються як сировина), хімії (визначення змісту органічних і неорганічних компонентів за допомогою хроматографії, спектроскопії та інших методів аналізу), криміналістики (загальна оцінка отриманої інформації). Між тим, такі дослідження іноді доручаються експер­там, які не мають необхідної підготовки.

Вивчення практики проведення бухгалтерської експертизи у справах про розкрадання і зловживання службовим становищем показало, що перед експертами звичайно постають питання, що потребують для вирішення спеціальних економічних знань не тільки в галузі бухгалтерії, айв інших галузях економіки (ціно­утворення, економічної статистики, фінансів і кредиту тощо), на­приклад, визначення й описання матеріальної шкоди, визначення і залік пересортиці, списання матеріалів (у виробництво, аналіз виконання плану асортименту і рентабельності тощо). Однак в ок­ремих випадках, навіть у разі необхідності проведення різних видів експертиз, призначаються тільки судово-бухгалтерські, що іноді призводить до неповноти дослідження і помилкових вис­новків.

Причинами експертних помилок є також недоліки методичного характеру. Методичними помилками можуть бути як помилки слідчого (суду) під час підготовки матеріалів на експертизу, так і помилки експерта у процесі самого дослідження. До них належать порушення правил зберігання й упаковки об'єктів, що направлені на дослідження. Так, зберігання одягу потерпілої і підозрюваного разом перед направленням його на дослідження з метою встанов­лення факту їх контакту може призвести до взаємопереходу воло-

178

кон, який не пов'язаний із подією злочину, і обумовити помилко­вий висновок експерта. До помилкового висновку може призвести упакування, що допускає змішування зразків ґрунту з різних діля­нок місцевості або внесення у речовину сторонніх включень, які не відносяться до події злочину, тощо.

До методичних недоліків можуть призвести поверхневе або не­повне дослідження і пов'язане з цим невиявлення ідентифікацій­ного комплексу ознак у ході роздільного дослідження об'єктів, звуження завдань експертного дослідження, використання недо­статньо чутливих методів, неправильна оцінка отриманої експер­том інформації. Наприклад, судово-почеркознавчою експертизою, що була проведена після первинної експертизи Київського НДІСЕ (Висновок Київського НДІСЕ 1984, № 2806, ВНДІСЕ 1985, № 216/4-7), не був підтверджений висновок первинної екс­пертизи. Причина помилки полягала в тому, що первинна експер­тиза не виявила в повному обсязі спільні ознаки, деякі співпада­ючі ознаки були оцінені експертом як розбіжності, хоча в дійсності вони збігалися.

Відома класифікація причин експертних помилок: логічні, гно­сеологічні, операційні [5].

Логічні помилки — це помилки, пов'язані з порушенням змісто­вних мислених актів, законів і правил логіки. У логіці це можуть бу­ти помилки в посилках, щодо тези помилки в аргументації фактич­ності або предмета помилки — це спотворене уявлення про відно­шення між предметами об'єктивного світу. Якщо логічні помилки є відкритими і можуть бути виправлені без предмета, про який йдеть­ся, то предметні помилки, що стосуються змісту, можуть бути вияв­лені і виправлені тільки тим, хто знайомий з самим предметом.

Гносеологічні помилки пов'язані зі складністю експертного пізнання. Пізнання експерта можуть бути змістовними і оціночни­ми. Це помилки під час пізнання сутності, якостей і ознак об'єктів експертного дослідження, відносин між ними, а також під час оцінки результатів експертного дослідження і їх інтерпретації. Гносеологічні недоліки призводять до гносеологічних помилок.

Операційні (дгяльнісні) помилки пов'язані зі здійсненням екс­пертних операцій з об'єктами дослідження. Вони є порушеннями послідовності рекомендованих процедур, неправильним викори-

179

Лекція 13

I

Експертні недоліки та помилки

станням засобів, отримання неякісного порівняльного матеріалу тощо.

Розрізняють причини експертних помилок: об'єктивні, тобто незалежні від експерта як суб'єкта експертного дослідження; суб'єктивні — залежні від мислення і дій експерта [4; 6; 7]. Цей поділ є умовним, бо «суб'єктивні помилки самі мають об'єктивну підставу» [7, с. 244].

Об'єктивними причинами помилок є:

• відсутність розробленої методики експертного дослідження;

• недосконалість методики, що використовується експертом;

• застосування несправних або таких, які не мають достатньо дозволяючих можливостей приладів та інструментів;

• використання неточних математичних моделей і програм для ЕОМ [7, с. 44].

Суб'єктивними причинами експертних помилок є: професійна некомпетентність експерта. Вона може бути причиною незнання експертом сучасних експертних методик, невміння користуватися певними технічними засобами дослідження або найбільш ефек­тивними методами у цій ситуації, а також причиною неправильної оцінки ідентифікаційного значення ознак, результатів отриманих досліджень тощо;

• вплив матеріалів справи, попередніх експертиз;

• дефекти органів зору та інших органів чуття;

• психічний стан експерта (перевтома, хвороба тощо);

• логічні дефекти.